На базі Національного природного парку «Гуцульщина» відбувся Всеукраїнський семінар з питань ефективного функціонування об’єктів природно-заповідного фонду, в якому взяли участь керівники майже всіх природно-заповідних установ України.
Семінар розпочався у селі Шешорах із ознайомлення з природними ландшафтами Шешорського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Гуцульщина». Учасники оглянули новозбудовані рекреаційні будинки, які розташовані на території цього відділення, створену працівниками Парку колекцію кімнатних квітів, експозицію старовинних речей з історії, культури та побуту гуцулів.
Теоретична частина семінару проходила в конференц-залі Шешорського ПНДВ. У вступному слові начальник Державної служби заповідної справи Мінприроди України Петро Гриник зазначив, що НПП «Гуцульщина» пройшов складний шлях становлення в умовах, коли на місцевому рівні було велике протистояння, пережито багато негараздів, однак, незважаючи на це, досягнуто певних успіхів, колектив вистояв, проявив свою згуртованість і високий професіоналізм, звичайно, в цьому значна заслуга директори В.В.Пророчука. Сьогодні Парк має добру матеріальну базу, входить у п’ятірку кращих національних парків України, тут є певний досвід роботи, який варто запозичити іншим установам природно-заповідного фонду.
Після цього відбулись мультимедійна презентація наукової, рекреаційної та еколого-освітньої діяльності НПП «Гуцульщина» та коротке обговорення доповідей, які мали директор Парку Василь Пророчук, заступник з наукової роботи Юрій Стефурак, заступник директора, начальник відділу рекреації та екологічної освіти А.Костюк та інші фахівці Парку. Після теоретичної частини учасники семінару побували на конкретних об’єктах наукової, рекреаційної, еколого-освітньої діяльності та інших. Зокрема відбувся обмін досвідом зі створення та функціонування Маєтку Святого Миколая, який став відомим, завдяки його ефективній діяльності не тільки в Україні, а й за її межами.
Спеціалісти відділу рекреації та екологічної освіти Парку ознайомили гостей з роботою пошти Святого Миколая. Вона працює вже шість років, за цей час сюди надійшло майже десять тисяч листів від дітей з усіх куточків України, і на кожен з них дано відповідь. В архіві пошти нагромаджено величезну кількість малюнків, віршів, оповідань, фотографій, пісень, присвячених Святому Миколаю. Учасники семінару побували також у майстер-класі з виготовлення м’якої іграшки, кімнаті новорічно-різдвяної іграшки, кімнаті-музеї природи, побачили гарну впорядковану опочивальню, а в робочому кабінеті Миколая відбулось приємне спілкування з людиною, яка «виконує його обов’язки», та її помічниками.
В дендропарку біля будинку Миколая було розгорнуто виставку посадкового матеріалу — декоративних та лісоутворюючих дерев і кущів, які можна придбати в НПП. Керівники установ природно-заповідного фонду України з цікавістю оглянули дитячий ігровий майданчик, містечко 12-х християнських чеснот з облаштованим місцем для Миколаївської ватри, спортивні майданчики та інші відпочинкові місця Маєтку. Кожен учасник семінару отримав від Миколая пам’ятні подарунки і запрошення до співпраці. Присутні були приємно вражені побаченим та почутим, їх зацікавила багатогранна робота цього комплексу та перспективи його розбудови.
Під час переїзду до наступного об’єкта учасники семінару мали можливість спостерігати добре збережені природні ландшафти, облаштовані місця відпочинку, особливо цінні території. На будівництві нового адміністративного приміщення Парку, що на околиці міста Косова, гостей зустрічав заступник директора НПП «Гуцульщина» із загальних питань М.Ю.Гавриляк.
Він розповів, що ще кілька років тому на цьому місці була стара складська будівля колишньої райзаготконтори, а навколо — жахливі смітники. НПП «Гуцульщина» на аукціоні викупив це приміщення і за короткий час, за сприяння та допомоги Міністерства охорони навколишнього середовища, Державної служби заповідної справи, провів величезний обсяг робіт. Як наслідок—зі сміттєзвалища територія перетворилася на красиву місцину, де створено молодий дендропарк, а його окрасою стала новобудова цікавої архітектурної форми — адмінприміщення Парку. Звичайно, що роботи тут ще багато, особливо всередині приміщення, однак ентузіазму працівникам Парку не бракує і є впевненість, що найближчим часом роботи будуть завершені. На чальник Державної служби заповідної справи Мінприроди України Петро Гриник пообіцяв колективу Парку в цьому сприяння та допомогу.
Наступним об’єктом, який оглянули учасники семінару, був лабораторно-адміністративний корпус. На його подвір’ї відбувся короткий огляд метеомайданчика, міні-парників, науково-дослідної ділянки з вирощування чорниці високої, смородини та лікарських рослин. Кандидат біологічних наук, завідувач науковим відділом НПП «Гуцульщина» Любомир Держипільський коротко розповів про реалізацію цікавих наукових проектів. В лабораторії екологічного моніторингу наукові працівники інформували про те, що тут ведеться моніторинг лісів І-ІІ рівнів, які охоплюють усі найтиповіші формації Косівщини, проводять аналізи: води — за 12 показниками, ґрунтів — на вміст поживних речовин та кислотність, а також ведуть метеорологічні та фенологічні спостереження. В перспективі тут будуть проводитись аналізи з визначення вмісту важких металів у воді, ґрунті та біологічних об’єктах.
В кабінеті директора Парку учасники семінару мали змогу ознайомитись з проектом розбудови Маєтку Святого Миколая, який виготовили студенти Прикарпатського національного технічного університету нафти і газу Побували вони і в бібліотеці, яку працівники НПП «Гуцульщина» створили на громадських засадах (кожен працівник безкоштовно передав до неї певну кількість книг, брошур тощо), зараз у ній нараховується близько 2000 екземплярів.
Приємне враження в учасників семінару залишилось після ознайомлення з роботою розсадника Старокутського природоохоронного науково-дослідного відділення. Тут нараховується майже 80 тисяч рослин і дерев посадкового матеріалу, в тому числі і рідкісних: лимонника китайського, керії японської, барбариса Тумблера, липи крупнистої, дуба скельного, гібіскуса сірійського. В розсаднику ростуть ялівці, кипарисовики, туї різних видів та форм, на невеликій площі вирощується тис ягідний. Зростають тут і лікарські рослини, зокрема горобина чорноплідна, ірга круглолиста, обліпиха, кизил, а також різні види плодових дерев. Працівники розсадника Любов Лукань та Калина Семенюк зазначили, що значна увага приділяється вирощуванню основних лісоутворюючих порід, особливо таких як дуб черешчатий, ялиця біла, клен-явір, смерека. Всього в розсаднику є більше 50 видів різної посадкової продукції.
Поряд із розсадником розташована невеличка пасіка та будинок бджоляра. Учасники семінару мали можливість спробувати цілющого карпатського меду. Серед присутніх керівників установ природно-заповідного фонду було чимало бджолярів, які мають певний досвід і теж хотіли продемонструвати своє уміння роботи з бджолами. Однак медоноси цього не зрозуміли і не допустили незнайомців до вуликів.
За підсумками семінару, колектив Парку та його керівник отримали найвищу оцінку їх роботи та почули багато схвальних слів. Директор Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук. Гамор не приховував свого захоплення від злагодженої роботи фахівців Парку. Він зазначив, що неодноразово бував на засіданнях науково-технічної ради, в курсі всіх подій, які відбуваються на Косівщині навколо створення та діяльності Парку, радий, що колектив вистояв, і в таких складних умовах Парк успішно розвивається. Директор Державного природного заповідника «Горгани» В. Кисляк підкреслив, що у Національному природному парку «Гуцульщина» є що показати не тільки на рівні України, але і всієї Європи. Позитивно оцінили роботу НПП «Гуцульщина» всі учасники семінару, які, підсумовуючи побачене і почуте про роботу НПП «Гуцульщина» у складних умовах протидії з боку бізнесових кіл та окремих органів місцевого самоврядування району, зазначили, що досвід НПП «Гуцульщина» стане добрим прикладом багатьом учасникам семінару у вирішенні складних проблем установ природно-заповідного фонду України.
В. Лосюк,
провідний фахівець відділу рекреації, та екологічної освіти НПП «Гуцульщина».
Залишити відповідь