Із циклу «Антична Косівщина»
Терношорське святилище (інші назви Терношорська Лада, Камінь Довбуша, Голова Довбуша, Камінь тощо) розташоване на межі сіл Снідавки та Яворова (присілок Безулька). Його умовно можна поділити на дві частини — нижню і верхню, відстань між якими — 1,5 км. Найдоступнішою і найпопулярнішою є нижня частина — власне Лада. її здебільшого і відвідують численні туристи. У підніжжі, на першому плані святилища, є велетенський кам’яний круг (прообраз сонця) діаметром 8 м спрямований на південний схід. Центральною фігурою святилища є гігантська статуя, обличчям зорієнтована у напрямку Сокільського хребта. її вага близько 140 тонн, висота — понад 10 м; вона в загальних рисах нагадує вагітну жінку. Голова і лице птицеподібні. Це чи не найбільша серед відомих і добре збережених статуй Жінки, зменшені копії (1:100) якої відомі ще з Трипілля (5-3 тис. до н.е.). Тут же виявлені інші артефакти (створені чи підправлені людиною об’єкти, знаки, написи) властиві античним святилищам: фалічний камінь, стопа, чашні камені, жертовна яма, печера, тунель, камені у вигляді голови ящера, бика, собаки, орла тощо. Нижче людиноподібної статуї, на одному з каменів висічені стародавні сакральні (священні) знаки у вигляді ромба і рівчаків різної конфігурації. За версією С.Пушика (2011) та М.Кугутяка (2011), Терношорське святилище було присвячене Жінці-роділлі, богині Ладі, яка уособлювала плодючість, родючість, народження нового, достаток. Неподалік, в одному сакральному комплексі розташовані села Великий і Малий Рожени (тлумачення від родити, Рожениці) та Бабин (від баба — жінка, мати), що мають пряме відношення до культу Богині-Лади, Жінки, Матері.
Статуя вагітної жінки, фалічний камінь (чоловіче начало), ромб (прототип яйця, символ жінки, народження), печера нижче статуї (жіноче лоно), внизу рукотворний диск у вигляді сонця та інші об’єкти ознаменовували, за народними уявленнями і повір’ями, народження нового сонця — бога, перемогу Білобога ~ дня над Чорнобогом — ніччю. До речі, у праслов’ян та Римській імперії (до прийняття Християнства) 25 грудня відмічали свято народження сонця. Якраз через святилище проходить азимут (шора, лінія) зимового сонцестояння календарно-астрономічного святилища з центром на Лисині Космацькій. Перша частина топоніму Терношори — тер означає терра, земля, терен, територія, тобто відображає приземленість, притерененість, найнижче положення сонця у найкоротший день року. Водночас це було окреме, автономне календарне святилище, просторово і енергетично пов’язане з іншими святилищами.
За переказами, Лада допомагала безплідним жінкам завагітніти. Це місце підвищеної енергетики, яку відчувають відвідувачі, особливо жінки. З’являються головні болі, запаморочення, опановує страх, страх висоти тощо. Тому в таких античних сакральних об’єктах слід бути обережними, щоб не нашкодити своєму здоров’ю. Наші пращури знали як поводитися у таких місцях, як користуватися цією енергією, нинішні покоління втратили такі знання і можливість скеровувати на благо енергією, що йде з надр землі.
На цьому можна було б і поставити крапку. Але наявність промовистих топонімів (назв місцевостей, поселень) і інших святилищ в радіусі 10 км наводить на думку про первинність, чільність цього святилища у тодішньому світі. Вище, у північно-східному напрямку, розкинулось село Снідавка, східніше — село Річка, через нього протікає ріка Річка, яка витікає із присілка Снідавки – Межирік. Тлумачення слів за допомогою нашої прамови санскриту доводить, що слова Річка і Снідавка є синонімами, означають «та, що дає воду». Причому слово Снідавка давніше і в ньому закладений значно глибший зміст. Снідавка видозмінене первинне Сінд-дана, Сінд-давка. Переставляння букв у словах тут звичне (таріль — талір, коноплі —колопні й ін.). На санскриті сінд означає ріка, потік, вода, і дана — теж вода, тобто вода вод, первозданні води, уособлення жіночого начала, первозданних жіночих вод, з яких постав упорядкований світ. (Слова відомої пісні «Дана шіді (сіді) річка дана», очевидно, є відгомоном тих далеких часів і стосувалися первозданних вод). Майже у центрі Снідавки розташований присілок Млаки (Влаки). Млаками називають заболочену місцевість. Також санскритською мулака — млака означає основа, корінь, джерело, витоки. В індійській міфології мулака пов’язане із Дану — богинею первозданних вод і праматір’ю первісних богів — асурів. Поряд з Млаками розташований присілок Вихід, що в контексті означає початок, вихід вод, джерело. Тут є джерела, які формують річку Безульку, що омиває святилище.. Тож на присілках Снідавки Млаках і Виході беруть початок Первозданні Води — Сінд-Дана — Снідавка, зіяких самозароджується, постає Велика Богиня, Велика Мати, Родова Мати, Мокоша, Лада, Дана, Діва, Жива, Берегиня, Баба, Рожаниця.’як її називали в різні часи і у різних племен. Богиня світової гармонії, шлюбу, краси, любові.
Із первозданних вод (Снідавка) Велика Мати, Лада народжує Небо і Землю, що відображено у назві Безулька, яка є видозміненим Босулька (ілка, іла). Бос — бик, тур, в переносному значенні небо, сонце, уособлення сили, порядку, чоловічого начала, ул, іла — земля, корова — жіноче начало. Слово іл — мул, намул і означає землю, яку виносить вода. Безулька ще може означати в цьому контексті первинну, божественну землю, а бик — тур — небо, сонце відображені у назвах довколишніх гір Стручків (від стр, уштра — бик, тур), Буковець Ріцький і Букрвець Ясенівський (бук — бик, тур).
Відтак Велика Богиня створює вічний нероздільний Простір і Час, символом яких є світовий змій, святилище якому є на присілку Космача — Завоєлах. Від змії, дракона походять численні топоніми: Горгани (міфологічна Горгона, у якої замість волосся були змії), Полиці, Галичі (галиця — чорна змія), слова, які містять корінь наг, гал.
Велика Мати крім усього була дарувальницею смерті. Дещо вище від святилища у Снідавці поряд розташовані присілки Ямка (Йимка) і Кругла. Яма (Ямка) у міфології уособлює потойбічний світ, а круг, коло — життєве коло, циклічний, нелінійний час. Вище Млаків і Межирік розташованиі присілок і урочище Ката, що тлумачиться, у контексті творення, як великий океан творінь, у якому все народжується і зникає.
Інший міф розповідає про народження Великою Богинею Світового Дерева (або Світове Дерево виростало із голови Великої Богині), ним найчастіше у Карпатському регіоні виступав явір. Світове дерево символізувало організацію світу в просторі і часі. Воно слугувало моделлю триєдиної вертикальної структури світу — крона, стовбур, коріння відповідали небові, землі, підземному царству. У нашому сакральному комплексі світове дерево явір відображене у топонімі Яворів. Короною (кроною) вважали хребет Сокільський з численними мегалітичними святилищами Тут назва Сокільський тлумачиться від сокола — першоптаха — Сокола-Рода, який звив гніздо у кроні Світового Дерева. А Род — творець Всесвіту, бог життя, долі, володар вирію тощо, тобто уособлення неба, сонця. Стовбур — землю відображає присілок Яворова — Безулька, потойбіччя — присілки Снідавки — Ямка (Яма) і Кагла. Усі ці топоніми і Терношорське святилище (власне Лада) розташовані в одній площині, на одній лінії.
Святилища Терношорське, в Завоєлах, на Греготі (Вишеню, Чорнобогу-Білобогу) та календарне на Лисині Космацькій розташовані в кутах чотирикутника, майже ромба із сторонами близько 7 і 10 км. ‘Другий ромб утворюють святилища: Терношорське, Писаний Камінь, Томаківський Камінь (с. Розтоки), Сокільські Камен^зі сторонами близько 7,5 і 10 км. Обидва ромби мають по дві сторони коротші і по дві довші, що приблизно нагадують обриси яйця: загострену частину — довшу і опуклу — коротшу. А чотирикутник, ромб, як і яйце, є символом жінки-рожениці, родючості, плодючості, народження нового, засіяної ниви, зрештою — творення. Обидва ромби творять фігуру подібну до цифри 8. Вісімка мала важливе сакральне значення, була і є символом вічності, нескінченності, віссю Всесвіту. Якраз Терношорське святилище є в центрі стилізованої вісімки, а це за давніми віруваннями, означає, що тут центр Всесвіту, що тут відбулося його творення. І це .підтверджують довколишні топоніми.
Формат статті не дозволяє детальніше і ширше висвітлювати зазначену тему. Та із цих вислідів випливає уявлення про важливе, можливо, первинне місце і значення нашого краю в історії людства, у системі вірувань, становленні нинішньої цивілізації, що тут зародився міф про народження Великої Матері із первозданних вод і творення нею світу. Відтак переселенці із Праукраїни — гіпербореї — орії — арії принесли ці вірування і міфи на нові території — Месопотамію, Індостан, Африку, Середземномор’я. Ці міфи зародилися в період матріархату, коли Жінка була на чолі роду, племені.
Багато людей не готові сприйняти цю інформацію. Дійсно, важко по-новому поглянути на історичний процес, скинувши облудну полуду попередніх заяложених стереотипів і догм. Стоїмо на порозі перегляду історії. Дослідження провідних світових вчених відводять території України, зокрема Карпатам, ключову роль у становленні білої раси, а українську мову вважають праматір’ю, шумерської, санскриту, а, отже, і всієї індо-єропейської мовної сім’ї.
Л. Держипільський,
завідувач науковим відділом НПП «Гуцульщина»
2 Pingbacks