У засобах масової інформації уже було повідомлення про те, що директор Національного природного парку ”Гуцульщина” Василь Пророчук вивчав досвід природоохоронної роботи Федеративної Республіки Німеччини.
Сьогодні пропонуємо читачам інтерв’ю з Василем Васильовичем.
– Скажіть, будь ласка, де Ви були в цій державі та чим цікавилися?
Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища(BFN) на замовлення Федерального міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Німеччини з 21 по 29 червня нинішнього року проводило семінар, присвячений питанням управління природоохоронними територіями, що на острові Вільм цієї держави.
У складі делегації України входили представники Мінприроди та установ природно-заповідного фонду згідно з протоколом 2-го німецько-українського засідання Постійної робочої групи з охорони природно-заповідних територій з метою збереження біологічного різноманіття. Серед 8 директорів НПП були й керівники сусідніх парків «Верховинський» і «Вижницький».
Грубо кажучи, нашим технічним завданням було намагання запозичення досвіду щодо забезпечення управління природоохоронними об’єктами, зокрема здійснення охорони природно-заповідних територій (діяльність рейнджерської служби, з рекреаційної, наукової, еколого-освітньої діяльності, взаємодії адміністрацій природоохоронних територій та усіх зацікавлених громад, включаючи участь місцевого населення), робота парків з місцевими громадами.
Перший візит зроблено до адміністрації біосферного резервату «Шпревальд» (Люббенау), котрий належить до федеральної землі Бранденбург, багату на річкові канали і заплавні луки. Ландшафт тут був сформований під час льодовикового періоду, де добре зростають вільхові та соснові ліси. Сам резерват відомий своєю традиційною іригаційною системою, яка складається з більш ніж 300 невеликих каналів загальною довжиною 1550 кілометрів.
– А що ще тут цікавого?
Багато чого. В 1991 році Шпревальд був включений до природної спадщини ЮНЕСКО. Його площа 47 000 га. Тут існує майже 18000 видів рослин і тварин. Основна принада для туристів – плавання на човнах у тамтешніх каналах. Уздовж водних маршрутів розміщені будиночки цікавої архітектури. Всюди можна призупинитись аби придбати сувеніри, сфотографуватись, купити фірмовий продукт Шпревальда – мариновані огірки.
Щорічно територію біорезервату відвідує майже 2,5 мільйона чоловік. Великий потік туристів дозволив створити додатково 250 робочих місць. А земля Бранденбург отримує від резервату щорічно 9 мільйонів євро. Оскільки Шпревальд за 100 кілометрів від Берліна, то багато відвідувачів сюди приїжджають на одноденний відпочинок.
Зацікавлює і колишній полігон Ліберозе, де перебували радянські танкові війська згідно з Варшавським договором 1955 року. Вісім країн-учасниць забов’язувалися утримуватися у міжнародних відносинах від застосування сили, а у випадку збройного нападу на будь-кого з них – допомагати всіма засобами, які вважали за необхідні… Після об’єднання Німеччини та розпаду СРСР Варшавський договір припинив своє існування, а радянські війська виведено з цієї території. Тепер тут природа самовідновлюється. І лише науковці проводять спостереження за біотою, ведуть облік фауни тощо.
Наша делегація побувала в національних парках «Унтерес – Одерталь», «Мюриц» і «Ясмунд».
Перший з них заснований 1995 року з метою захисту рідкісного річкового ландшафту в долині Нижнього Одеру на території 10500 га. Він розтягнувся на 60 км вздовж польського кордону і перебуває під дією сильних вітрів, що приходять зі сторони Балтійського моря. У час весняної повені вся територія парку «Унтерес – Одерталь» заповнюється талою водою. До літа тут є невеликі озерця і цілий лабіринт водних каналів серед тамтешніх лугів. А це приваблює пернатих. У парку нараховується майже 1000000 гусей, качок і лебедів. Тут можна побачити чайки та турухтани. А тутешні популяції деркача і верткої очеретянки – предмет інтересу всього науково-біологічного персоналу Німеччини. Тут,на площі 5000 гектарів, є водно-болотні угіддя,що занесені в перелік міжнародних угідь Рамсарської Конвекції.
В еколого-освітньому центрі парку зроблено все для того, щоб почерпнути максимум інформації про природні комплекси, проводяться практичні заняття для учнів щонайменше 30 шкіл. Тут за допомогою інтерактивних методів можна вивчити видовий склад орнітофауни, за допомогою мікроскопів розглянути представників гідробіонтів. Цікаві фільми, стенди, фотовиставки, різні колекції – усе, що допоможе пізнати багатство цього краю. Поряд дооснащується окреме приміщення, де учні проводитимуть сучасні дослідження об’єктів живої і неживої природи.
Досить цікавою атракцією є спостереження за водною фауною зі спеціальної вежі висотою 18 метрів. Завдяки їй можна милуватися чудовими краєвидами та справжною гармонією ландшафту. Національний парк «Мюриц» без перебільшення – це ціла скриня скарбів. Його адмістрація знаходиться в колишньому замку королеви Луїзи. Тут же є виставкова зала, експозиції якої розповідають про життя та часи правління дружини пруського короля.
Мюриц – озеро, що розташоване в Мекленбурзі і є найбільшим у Німеччині. Воно виникло в ході останнього льодовитого періоду. А територія Національного парку, створеного 1990 року, складає 318 квадратних кілометрів 72 проценти площі покриті лісами, 13 % – озерами, 8% – це луки і пасовища. Ландшафт сформувався 15000 років тому. Оскільки в парку є понад 100 озер і велика кількість ставків, то всю місцевість називають країною тисячі озер. В основному ростуть очерети. Але є і величезні соснові ліси, котрі входять до природної спадщини ЮНЕСКО.
Вражає і протяжність пішохідних доріжок – аж 650 кілометрів. Тут можна нарахувати 250 видів птахів, зокрема великих. Цим НП “Мюриц” й приваблює натуралістів та орнітологів – аматорів. У східній частині обладнано спеціальні вишки для спостереження за дикими тваринами. Для бажаючих організовують тематичні екскурсії. На вибір час можна провести на теплоході чи байдарці. Є також можливість проїхатися велосипедом або прогулятися пішки. Вздовж маршрутів є оригінальні стенди з мапами. А які туристичні стежки! В рік цей парк відвідують від половини до одного мільйона людей.
Не можу не сказати про те, що для дітей у парку діє лісова школа. Тут учні живуть 5 – 7 днів і вивчають природу, ходять у походи. В заповідній зоні, що на місці колишнього полігону, ростуть соснові ліси. Є зона відпочинку біля озера Мюриц. А особливим місцем для відпочинку та наукового туризму став острів Вільм площею 94 га. Тут знаходиться Міжнародна академія охорони природи, де нас українців, професор, доктор Кнапп ознайомив з системою природоохоронних територій Німеччини, з європейськими нормами та стандартами у сфері охорони природи. Щорічно тут проводиться 70-80 семінарів. Щоденно острів приймає не менше 30 туристів, а в день ”відкритих дверей” – 500-600 осіб.
– Я також зрозумів, що Ви б хотіли багато чого такого мати і в нашому НПП “Гуцульщина”.
Аякже. В Німеччині все повчальне, варте запозичення. Там основний девіз – не втручатися в природу, а дати їй можливість самовідновлюватися.
21.07.14 р. Інтерв’ю вів Петро Гавука.
Залишити відповідь