Усе життя на нашій планеті залежить від води. Леонардо да Вінчі у свій час проголосив: «Вода є рушійною силою всієї природи!». Від джерела до моря і через нескінченний цикл кругообігу вода з’єднує усі куточки планети Земля. Водно-болотні угіддя займають ключові позиції у цьому взаємозв’язку, і їх раціональне використання має важливе значення для сталого управління водними ресурсами. В цей день в 1971 році в іранському місті Рамсар була підписана Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як місця проживання водоплавних птахів, яка з тих пір називається Рамсарською конвенцією. У 1997 р. день її підписання був оголошений Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Учасниками Конвенції сьогодні є 160 держав світу, серед них і України. 33 водно-болотних угідь України загальною площею 744,651 тисяч гектар входять до переліку територій, які охороняються згідно Рамсарської конвенції. Водно-болотні угіддя є джерелами прісної води, природними очисниками середовища від багатьох забруднювачів, основою розвитку зрошуваного землеробства, перспективними центрами рекреації і туризму. У той же час, такі екосистеми піддаються різним антропогенним і природних впливом.
Питання охорони, використання та відтворення водно-болотних екосистем регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Водним кодексом України».
Водно-болотні угіддя мають велике екологічне значення як місця перебування двох третин усіх видів рослинного і тваринного світу, як ділянки продукування біомаси та кисню, як природні акумулятори вологи та фільтри очищення води. Вони також сприяють зниженню висоти паводкової хвилі, збільшенню тривалості паводку та попередженню катастрофічних явищ, збільшенню мінімального стоку річок у посушливі періоди. Велике рекреаційне значення мають водні об’єкти, придатні для купання, а також бальнеологічні ресурси у вигляді мінеральних вод, мінеральних грязей та висококонцентрованих розсолів. Місцеве населення, яке традиційно займається рибальством, полюванням, сільським господарством створює свій особливий спосіб життя, який є частиною національної культурної спадщини.
В межах Косівського району боліт не зафіксовано. Єдине невелике висяче сфагнове болото виявлене на висоті біля 1370 м на західних схилах Ґреґота серед кам’янистих розсипів. Щодо річкової мережі, то вона досить густа(1–1,2 км/км2). Крім того нараховується 6 невеликих озер, багато штучних ставів та мінеральних джерел.
Основною метою відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь є підвищення обізнаності людей щодо взаємозалежності між водою і водно-болотними угіддями, забезпечення справедливого розподілу води між різними групами користувачів цих ресурсів.
Екоосвітяни та науковці Національного природного парку “Гуцульщина” в рамках відзначення цього дня планують проведення різноманітних еколого-просвітницьких заходів та роз’яснювальної роботи з населенням щодо охорони та збереження водно-болотних угідь району.
Залишити відповідь