Астрономічні обсерваторії Косівщини. До Дня літнього сонцестояння.

Давня  астрономічна обсерваторія Стоунгендж у Великобританії, створена орієнтовно п’ять тисяч років тому, є важливим туристичним об’єктом. Залишки обсерваторії – предмет паломництва туристів з різних континентів. Впродовж року, особливо у дні літнього сонцестояння,  обєкт відвідують тисячі, сотні тисяч туристів, археологів, астрономів. Поряд виросло ціле місто з відповідною туристичною інфраструктурою. Отже Стоунгендж «працює» на економіку країни. Що не можна сказати про численні давні астрономічні обсерваторії Карпат, які є аналогами Стоунгенджу, вірніше, як засвідчують найновіші дослідження істориків та археологів, його попередниками.

Я не закликаю до сонцепоклонництва, але замовчувати нашу історико-археологічну спадщину, нині є злочином. Наявні і досить добре збережені відомі і ще не досліджені пам’ятки скельної (мегалітичної) культури наших пращурів повинні запрацювати належним чином для розвою краю, відновлення історичної памяті, усвідомлення значущості краю в давнину і в сьогодення.

Життя землян впродовж тисячоліть цілком  залежало і залежить від нашого світила – Сонця.  Сонце обожнювалося, було основним божеством в багатьох культурах. Для пізнання світобудови, особливостей та закономірностей руху небесних світил (сонця, місяця, зірок, сузір’їв), річного сонячного циклу, змін пір року, створення та ведення календарів, відзначення основних дат, святкувань, відправлення розмаїтих ритуалів облаштовувалися  обсерваторії-святилища, «служба точного часу». Проте у ЗМІ, інтернеті, наукових та науково-популярних виданнях дуже мало інформації про карпатські скельні (мегалітичні) комплекси і їх значення для туризму.

Ми досить добре поінформовані про астрономічні об’єкти Західної Європи (Стоунгендж, Карнак і ін..), Кавказу, єгипетські і американські піраміди тощо, але не усвідомлюємо, що на нашій території  в давнину нуртувало життя, існували величні  святилища – астрономічні обсерваторії. Характерною особливістю карпатських астрономічно-календарних святилищ було використання як реперів пририродних утворень – вершин гір, гірських хребтів.  Інтерес до давніх астрономічних обсерваторій і зв’язаних з ними проявами духовної та матеріальної культури щораз зростає. Ці давні календарно-астрономічні об’єкти є важливою передумовою становлення нового, цікавого, захоплюючого виду туризму археоастрономічного.

Археоастрономічний туризм передбачає відвідування місць розташування давніх доісторичних астрономічно-календарних обсерваторій, спостереження за сходом/заходом сонця, особливо у дні рівнодень і сонцестоянь, за зірками та зодіакальними сузір’ями, ознайомлення із календарною топонімікою. Археоастрономічний туризм можна розглядати в контексті археологічного, астрономічного, сакрального, мегалітичного, мовного (топонімічного). На Косівщині описано понад 30 прадавніх скельних сакрально-ритуальних обєктів, частина з них мала астрономічно-календарне призначення. Найвідоміші,  найперспективніші і найприступніші для відвідування в контексті археоастрономічного, археологічного, топонімічного, сакрального видів туризму наступні обєкти:

  • Астрономічна обсерваторія на Лисині Космацькій (с. Космач);
  • Камінь Довбуша (Новаківського) на присілку Завоєли (с. Космач);
  • Терношорська Лада на присілку Безулька (с. Яворів);
  • Гора Камінець (с. Снідавка);
  • Крісло Довбуша на соколівській  Тарночці;
  • Скельні комплекси на хр. Каменистому;
  • Скельні комплекси на хр. Сокільському.

На цих та деяких інших давніх сакрально-ритуальних об’єктах наявні артефакти (зроблені людиною предмети, висічені фігури, написи, проходи, щілини тощо) зорієнтовані за сторонами світу (північ – південь, схід – захід) та напрямками, точками сходу сонця у найважливіші дати сонячного календаря – дні весняного і осіннього рівнодення, літнього та зимового сонцестоянь.

На Лисині Космацькій наявні три артефакти – тунель, яма та плита з двома виїмками, за якими фіксували схід сонця у дні літнього, зимового сонцестоянь, та рівнодення.

На камені Довбуша (Новаківського) в Завоєлах  схід сонця у літнє сонцестояння можна спостерігати із вівтарного каменя через проріз у скалі між драконоподібними каменями у напрямку г. Гаршиці  на хребті Сиглин, а захід – вздовж широкої алеї у напрямку однієї з вершин на хребті Прелуки.

Із г. Камінець (с. Снідавка) схід сонця у день літнього сонцестояння спостерігається за вершиною Буківця Ріцького, а захід – за горою Ігрець.

Найдивовижніші астрономічні артефакти збережені на нижній частині святилища, де центральною фігурою є людиноподібна камяна статуя (Лада) висотою 10 м і вагою понад 100 т. Живіт фігури не опуклий, а має форму призми. Вершина призми (живота) і голова зорієнтовані на точку сходу сонця у рівнодення, ліва площина живота спрямована на точку сходу сонця у день зимового сонцестояння, права – на точку сходу сонця у день літнього сонцестояння. Тобто статуя виготовлена так, що за її деталями можна визначати основні дати сонячного календаря і, можна сказати, що вона (статуя) і була давньою астрономічною обсерваторією.

Серед численних мегалітів хребта Каменистий, найцікавішими і найінформативнішими астрономічними артефактами є скелі Каня, Довбуша, Крісло Довбуша.

На двадцяті числа (18 – 27) червня припадають дні літнього сонцестояння (сонцевороту – «повертає на зиму»),  коли сонце наймогутніше, піднімається найвище над горизонтом, описує найдовшу дугу, а день є найдовшим. Схід сонця фіксується о 4,46 (47), захід – о 16,26 (27), тривалість дня 16,26 (27) год. Ці дні у давнину завершували місяць Купавень, період інтенсивного розвою природи, підготовки до створення сімейних пар, продовження роду. Купальський період дуже велично святкувався, з ним було пов’язано багато звичаїв, повір’їв, легенд, заготівля цілющих рослин тощо. Деякі звичаї збереглися понині.

Попередниками сучасних астрономічних обсерваторій давні календарні святилища мають неабияке пізнавальне, виховне, соціально-економічне значення в контексті збалансованого розвитку краю. Основні календарні дати – дні літнього та весняного сонцеворотів, весняного та осіннього рівнодень,  а також серединні дні в проміжках між цими датами були дуже важливими для життя природи і людини. З ними був зв’язаний весь уклад життя тодішніх людей – ведення землеробських та скотарських робіт, створення сімейних пар та народжуваність дітей, сакрально-обрядові ритуали, святкування, масові гуляння. Тому необхідно провести їх всестороннє і поглиблене вивчення, вжити  відповідних заходів, щодо їх збереження, створення туристичної інфраструктури (облаштування маршрутів, місць таборування, інформаційного забезпечення тощо).

Детальнішу інформацію про давні скельні святилища можна почерпнути із книг М.Кугутяка «Старожитності Гуцульщини» (2011), Л. Держипільського «Давні скельні святилища та топоніміка Косівщини» (2015).

Любомир ДЕРЖИПІЛЬСЬКИЙ,
начальник наукового відділу
НПП «Гуцульщина», к.б.н.

Попередня

Відновлення природних екосистем

Наступна

Гриб, вперше виявлений в Україні

Коментарів: 2

  1. Олександр

    Доброго часу ! Хочу подякувати усім хто досліджує нашу античну історію та зберігає сакральні знання наших далеких пращурів. Я маю на увазі стародавні капища і святилиша в Карпатах. Саме з цих мість мольфари здобували свою магічну силу.І саме ці місця роблять Карпати одним з найпотужніших мість сили на нашій планеті. Але на жаль, багато дослідників і науковців усвоїх досліженнях роблять одну саме помилку:плутають жертвоприношення з пожертвою.Унаших пращурів і предків.як у аріїв,так і у древніх славян не було обряду кровної жертви. Пожертва-це обряд вдячності богам за їхню допомогу. Навіть Марко Полоу своїх спогадах писав:”Боги Русів не приймають кровавої жертви,тільки квіти плоди,і молоко на травах настояне,і не в якому разі не звіра,ані птаха чи рибу.” На жаль тут мало місця щоб детально описати цей обряд,але я готовий розповісти про нього в телефонній розмові ,або при особистій зузтрічі. З повагою- шаман Світовид

    • Сергій

      Цікаво почути і надалі описати цей обряд.
      0937455762 Сергій Мороз
      Планую зняти відео в день літнього сонцестояння. Можливо допоможете порадами. Дякую.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2010—2024 НПП «Гуцульщина» & Розробка сайту — «КосівАрт»

Перейти до вмісту