Подумай спершу, ніж спалювати суху рослинність!

У період демісезоння, навесні та восени досить часто можна вловити носом запах тліючої чи палаючої рослинності. Пересічні громадяни, а також безвідповідальні та недобросовісні підприємці вважають, що процес спалення відмерлих решток рослин є найбільш ефективним засобом для того, щоб нова рослинність з’являлась та розвивалась якомога швидше, і, відповідно, у цьому вбачають неабиякий інтерес. Інші ж палять просто через звичку та бажання зробити земельну ділянку охайнішою, дехто з міркувань – бо «так роблять усі» або «так робили завжди» і надто не задумуються про наслідки таких дій.

Небезпека від підпалів сухої рослинності

Перш за все, підпали небезпечними є тим, що полум’я не згасає, коли чиясь приватна ділянка чи шматок поля закінчуються. Пожежа може поширюватися через відсутність насипів чи протипожежних ровів, а особливо швидко, коли дме вітер, і перекидатися на інші поля, ліси, та навіть населені пункти. Відомі випадки, коли такі підпали провокували пожежі в прилеглих селах, в результаті яких гинули люди, а інші залишалися без домівок.

Масштабні пожежі можуть зруйнувати цілі дачні селища, призвести до ушкодження ліній електропередач, вибухів газопроводів. Дехто навпаки вважає, що краще підпалити першим і простежити за пожежею, щоб вона нікого не зачепила, інакше інші недобросовісні залишать все на самоплин. Вогонь може зайнятися і випадково, через недбало кинутий недопалок.

Спалювання сухої рослинності – небезпечне для здоров’я та довкілля!

Небезпека для здоров’я людини полягає у вдиханні їдкого диму, що утворюється в результаті пожежі. Від спалювання рослин в атмосферу надходить такі токсичні гази, як чадний газ, леткі органічні сполуки, які впливають на дихальну систему, провокують розвиток алергічних реакцій чи астми. Окрім цього, сажа може накопичуватися у дихальних шляхах та призводити до їхнього звуження, перешкоджання потраплянню повітря до організму, іншими словами – розвивається обструктивна хвороба.

Збільшенню токсичності диму сприяє і сміття, зокрема пластикова упаковка та пляшки, що часто ховаються у траві та важко помітні для людського ока. Засмічені узбіччя доріг під час поширення полум’я перетворюється на небезпечні джерела отруйних газів.

Травостій біля транспортних шляхів при спаленні вивільняє і ті шкідливі речовини, що осіли на нього разом із відпрацьованими автомобільними газами, зокрема, важкі метали. З пожежами в атмосферу потрапляють і величезні об’єми вуглекислого газу – одного із парникових газів, що спричиняють глобальні зміни клімату.

Вивільнені в атмосферу сполуки призводять до зниження родючості ґрунту, а ті поживні речовини, що залишаються у попелі, швидко вимиваються дощем та опускаються в нижні шари землі, тому вони повинні бути вивільнені з мертвих рослин поступово. Ті елементи, які під час пожежі вивільняються в атмосферу, повинні під час перегнивання залишатися у ґрунті та сприяти кращому росту рослин. Радимо рештки рослин збирати вручну або спеціальними механічними засобами, а зібраний матеріал краще подрібнити та зробити компост. Таке добриво буде багато кориснішим та ефективнішим для нових рослин.

Про небезпеку, яку несе спалена суха рослинність, працівники НПП «Гуцульщина» повідомляють доросле населення за допомогою усних роз’яснювальних бесід, тематичних статей, розміщених в районному часописі, дописів на сторінці Парку у соцмережі фейсбук та на сайті Парку, а також поширюючи, розроблені екоосвітянами Парку, листівки серед шкіл Косівського району та міста Косова. Роз’яснювальна робота ведеться нелегко, проте наполегливо. Поступово усі ми можемо спостерігати її результати. Важливе місце посідає також екологоосвітня діяльність в цьому напрямі поміж учнів. Працівники відділу екологічної освіти проводять тематичні еколекторії з дітьми різного віку шкіл району. Таким чином, працівники Парку виконують поставлене завдання комплексно – доносять важливість вирішення даної проблеми до відома повнолітніх осіб та школярів.