Цей день було проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття.
Оберігати біорізноманіття – це значить розумно, по-хазяйськи його використовувати, щоб служило воно довго, багатьом прийдешнім поколінням.
На сьогодні під загрозою зникнення опинилися понад 7 тисяч видів тварин і майже 60 тисяч видів рослин.
Серед загроз збереженню видів одного з найважливіших компонентів рослинного світу слід назвати вирубування лісів.
Під натиском людини ліси відступають на всіх континентах, практично у всіх країнах. Але ж саме ліс активно очищає атмосферу Землі від забруднення.
Зелені рослини вбирають вуглекислий газ – кожен кубометр деревини – це майже півтони забраної з повітря вуглекислоти. Слід зазначити, що через антропогенне навантаження, споживацьке ставлення людини до природи і особливо вирубування дерев ліс втрачає свої оздоровчі та рекреаційні властивості. Ліси вирубуються скоріше, ніж виростають. За даними ООН, щорічно на планеті вирубують понад 4,5 млрд. м3 лісу на площі 125 тис. кв. км., й ця цифра постійно зростає.
Вченими підраховано, що за сучасних темпів лісозаготівель, навіть у багатих на ліс країнах його вистачить на 50-60 років (на відновлення потрібно 100-200 років). За останні 200 років площа лісів Землі скоротилася приблизно в 2 рази. Щорічно у світі знищуються ліси на площі 125 тис. кв. км.
На місці зрубаних лісів розвиваються процеси ерозії, змиву ґрунту. Лісові масиви заміщуються саванами. Масштаби вирубок такі, що на місці величезних ділянок лісу виникають справжні пустирі. Одним із наслідків вирубки лісів є зміна гідрологічних і кліматичних умов.
Основними заходами захисту лісів є такі як: обмежене їх вирубування, повна переробка деревини й супутньої сировини, раціональне використання й збереження ягідних, кормових, лікарських, технічних рослин, створення полезахисних і водоохоронних лісосмуг та ін.
Національний природний парк “Гуцульщина” характеризуються виключним багатством лісових ресурсів. Основна мета НПП – збереження аборигенних насаджень, забезпечення їхньої стійкості, підвищення їхніх захисних властивостей, ведення наукових досліджень лісових екосистем. Ну і, звичайно, організація відпочинку для людей. І працівники НПП «Гуцульщина» дуже багато зробили і продовжують працювати у цьому напрямку. Потрібно зауважити, що функціонування Парку – це гарантія того, що ліси є народним багатством і такими залишаться. Тому подальший розвиток і розширення НПП «Гуцульщина» є важливим і необхідним.
Найперше для запровадження моніторингу за лісовими насадженнями, насамперед за тими, які втрачають біологічну стійкість; по-друге для збереження існуючого біорізноманіття лісів та поступового його збільшення; по-третє для проведення роботи з місцевим населенням в плані екологічної політики, виховання у людей екологічної культури, бережливого ставлення до природи тощо. Все це потребує значних зусиль не тільки працівників Парку, а й влади, громадськості тощо.
Національний природний парк «Гуцульщина» закликає перейти від вчорашнього несприйняття та сьогоднішньої байдужості до підтримки його діяльності, зрозумівши, що існування Парку – це шлях до збереження природи – лісів, струмків, річок для них, для дітей, онуків… Це – культурна і природна спадщина конкретної сільської чи міської громади, що, в свою чергу, є величезним потенціалом розвитку туристичної галузі на Косівщині, а значить економічного зростання та підвищення рівня добробуту місцевого населення.
Пропоную всім разом долучитися до відзначення Міжнародного дня біорізноманіття та зробити свій внесок у справу його збереження.
Юрій Петрович Стефурак,
в.о. директора НПП «Гуцульщина»
Залишити відповідь