Рамсарська конвенція або “Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів”, була підписана 2 лютого 1971 року у м. Рамсар, що знаходиться в Ірані, на південному узбережжі Каспійського моря.
Водно-болотні угіддя – це земельні ділянки, які затоплені водою сезонно або постійно (болота, ставки, озера, річки, заплави і трясовини), природні або штучні‚ глибина яких не перевищує шість метрів. Рамсарська конвенція стала першою угодою по збереженню та охороні природних ресурсів. І тому цей день почали відзначати всім світом, щоб максимально привернути увагу до дуже важливої проблеми.
Мета конвенції — припинення зменшення площ водно-болотних угідь та збереження існуючих. Вже згодом мета Конвенції розширилася, і водно –болотні території не розглядалися як щось окреме, а були важливою складовою водно-болотної екосистеми, важливою для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини. Завданням конвенції стало привернути увагу до проблем водно-болотних угідь та раціонального використання їх ресурсів.
На сьогоднішній день Конвенцію підписали 168 країн, які є Договірними сторонами Конвенції, до цього списку входить і Україна, офіційно приєднавшись 1 грудня 1991 р. Згідно положень Конвенції держава сама визначає (на основі критеріїв, визначених Конвенцією) на своїй території водно-болотяні угіддя, придатні для внесення до «Списку водно-болотних угідь міжнародного значення» (Рамсарський список), готує їх описи і надсилає для розгляду і затвердження до Секретаріату Рамсарської конвенції.
Станом на 2017 рік «Список ВБУ» складається з 39 водно-болотних угідь загальною площею 786,321 тис. га. Також державою підготовлений та поданий список із 13 перспективних об’єктів розширення мережі водно-болотних угідь, чотири з яких знаходяться у Івано-Франківській області, а саме: Бурштинське водосховище, ріка Дністер(в межах Галицького національного природного парку), витоки річки Погорілець, витоки річки Прут (у межах Карпатського національного природного парку).
На території НПП «Гуцульщина» немає водно-болотних угідь, які входять до списку водойм, що захищені Рамсарською конвенцією. Проте тут протікають і беруть початок чисельні річки та потоки, що відіграє величезну роль у відновленні запасів ґрунтових та підземних вод.
Загалом водні угіддя парку, густота яких становить 1 км/км2, відіграють важливу роль в збереженні водно-болотних видів рослин і тварин та формуванні екосистем в цілому. Вони є джерелом підтримки біологічного різноманіття, забезпечення кормової бази та важливими відтворюючими осередками для осілих і мігруючих птахів.
За пропозицією секретаріату Рамсарської конвенції у 2018 році Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст». Та незважаючи на заклик треба розуміти, що від збереження і збалансованого використання водно-болотних угідь в цілому залежить майбутнє не тільки рослинного і тваринного світу, а й людства.
Глодова Любов,
науковий співробітник НПП «Гуцульщина»
Залишити відповідь