Останнім часом почастішали випадки небажаних зустрічей косів’ян та жителів прилеглих до Косова сіл із оранжевими іспанськими слизняками (Arion lusitanicus). Ці непрохані гості, що випадково потрапили до нас з-за кордону, відчувають себе справжніми господарями української зелені і їх щільність на метр квадратний вимірюється подекуди вже не особинами а відрами. Пожираючи практично все на своєму шляху вони вправно демонструють правило «після нас хоч потоп».
У пошуках ефективних засобів боротьби із рижими «не-синьйорами» ми вирішили провести експеримент, чого найбільше боїться іспанський молюск.
На території Науково-просвітницького центру Національного природного парку «Гуцульщина» був закладений експеримент «Слизняків геть!». Ідея експерименту була наступною: ми оформили 15 «апетитних» кіл, в центрі кожного ставили іспанського слизняка (піддослідного матеріалу, на жаль, вистачає) а шлях до їжі відгороджували кільцем із різних речовин. Отримані результати нас прикро здивували: слизняки виявились всеїдними – крихти хліба, огірок, часникові лушпайки, листки різних вазонів – все відправилося у шлунок ненажери. Не стали харчем, але й не були завадою для руху цукор, олія, тирса, грибниця неїстівного гриба, спиртові (!) настоянки гадючника та змієвона. І навіть наша надія – кільце із бензини, машинного масла, золи (попелу) жодним чином не чинили шкоди іспанському слизняку. Єдине, з чим не міг справитися зелений «варвар» – це кухонна сіль та оцет. Їх застосування викликало швидку загибель молюсків, однак не є практичним через можливе засолення ґрунту.
Відомо, що єдиним природним способом боротьби із оранжевими слимаками є індійські качки, але вони стоптують та поїдають зелень. Хімічні гранули, що приваблюють капосних «іспанців» ефективно їх вбивають, але є дорогими. Значно дешевшим варіантом є пиво у літровій банці, прикопане у місцях скупчення слизняків та знищення денних схованок слимаків – бу’рянів, каміння, гнилих дошок.
Пошук природних дієвих засобів проти оранжевих слизняків триватиме, але їх ліквідація – справа колективна, адже цей інвазивний вид поширений по всій Європі, де способи його знищення прописані в Регламенті (ЄС) № 1143/2014 «Про запобігання занесенню та поширенню інвазивних чужорідних видів». В Україні діє низка законів про карантин рослин і тварин, і охорона території, виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів є головними завданнями Держпродспоживслужби.
Прикладів шкідливого впливу на природу дуже багато, але цей вже у нас під ногами, так що знищуймо слизняків сьогодні, щоб не зашпортатись і впасти завтра!
Надія Ковалюк, учениця 9 класу Вербовецької ЗОШ І-ІІ ст.
Марія Пасайлюк, к.б.н., с.н.с. Національного природного парку «Гуцульщина»
Залишити відповідь