Щороку, 2 лютого міжнародна спільнота відзначає День водно-болотних угідь.
Саме 2 лютого 1971 року у Рамсарі (Іран) була прийнята міжнародна угода (Рамсарська конвенція) про водно-болотні угіддя, яка ратифікована Верховною Радою України і обов’язкова для виконання. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовище існування для водоплавних птахів, водних і вологолюбних тварин та рослин, для раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, задля збалансованого розвитку.
Напередодні, екоосвітяни НПП «Гуцульщина» завітали до учнів 6 класу Кутської ЗОШ І-ІІІ ступенів з інтерактивним заняттям «Ми не безсилі у боротьбі зі змінами клімату. Годі виснажувати водно-болотні угіддя».
Школярі дізналися про важливу роль водно-болотних угідь у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів, відповідно і змін клімату, ознайомились з біорізноманіттям цих екосистем. За допомогою інтерактивної вправи «Павутинка» учні побачили на практиці, що всі елементи природи взаємопов’язані.
До слова, водно-болотними угіддями є природні і штучні водойми (річки, ставки) та їхні узбережжя, мілководні озера, ділянки морського узбережжя, верхові та низові болота, постійно чи періодично зволожені ділянки.
Основними напрямками використання водно-болотних угідь є водозабезпечення, рибництво, туризм та рекреація.
В Україні офіційно визнано 39 водно-болотних угідь світового значення, ще 13 на стадії затвердження і 17 на стадії внесення пропозиції. У Косівському районі відсутні водно-болотні угіддя, які відповідають критеріям Рамсарської конвенції, зате є чимало менших водних об’єктів, що мають місцеве і загальнонаціональне значення. У районі є густа мережа річок, допливів, великих чи малих струмків, понад 60 ставів та шість озер (Лебедин, Мертве, Овид, Вікнищі, Дзвинячка, Зінякове).
По всій території в руслах, заплавах, на терасах річок і струмків, біля джерел трапляються перезволожені, заболочені ділянки. Тут ростуть вологолюбні рослини. Більшість наших орхідей (зозулинців, а їх у нас 31 вид), ростуть на добре зволожених грунтах, а то й на болотах. Всі орхідеї включені до Червоної книги України і охороняються в міжнародному масштабі (Вашингтонська конвенція). Територія району також відзначається наявністю великої кількості соляних джерел, з яких в давнину випарювали сіль. Ця особливість може бути використана для обгрунтування включення цих соленосних проявів кандидатом до Рамсарської конвенції.
Болота, заболочені місця трапляються не лише в долинах, заплавах річок, допливів, а й на підвищеннях, на гірських вершинах, хребтах, схилах. Такі болота називаються висячими, вони досить поширені у нашому районі. Цікаве висяче болото розташоване на вершині г. Гаршиця (хр. Сиглин, с.Космач) обабіч спадистої дороги, що веде до оглядового майданчика в Космачі.
Водонапірний горизонт виходить місцями на поверхню грунту і сприяє росту вологолюбних і болотних рослин. Серед сфагнового моху трапляється рідкісна в наших краях комахоїдна рослина – росичка круглолиста, а також верес звичайний, журавлина болотна, зрідка брусниця, чорниця, декілька видів осок тощо.
Деревні породи (смерека, береза, а також брусниця і чорниця сильно пригнічені. Болото необхідно взяти під охорону разом із мегалітичним календарно-астрономічним комплексом на вершині Гаршиці. Невеликі сфагнові болота є на кам’янистих схилах Грегота, Лисини Космацької, Ігреця та ін.
Наші річки: Черемош, Рибниця, Пістинька, Люча і їх допливи, за попередніми біоіндикаційними оцінками, відносно чисті і мають важливе бальнеологічне та рекреаційне значення, використовуються для відпочинку і оздоровлення численних туристів, рекреантів та, особливо, місцевого населення. Штучні водойми – стави, їх у районі понад 60, використовуються для рибництва, а також з метою відпочинку – спортивної і любительської рибалки.
На жаль, значення водно-болотних угідь недооцінене. Негативні наслідки має несанкціоноване виловлювання риби, особливо з допомогою електровудок, що нищить всю водну біоту.
Чи не найбільшої шкоди водоймам завдає масове засмічення, захаращення русел, берегів річок і потоків, озер і ставків, побутовими відходами, сміттям, пластиковою та скляною тарою, які майже не розкладаються мікроорганізмами в природних умовах, тирсою, органічними відходами, миття машин, вовни тощо. Все це погіршує стійкість екосистем, збереження біорозмаїття, стан і якість рекреаційних ресурсів, мальовничість і привабливість ландшафтів, місць відпочинку тощо, загалом знижує рекреаційний і господарський потенціал краю. Засмічення довкілля побутовими відходами є не лише екологічною, а й морально-етичною та культурно-правовою проблемою.
«Болота – це молодість землі», – говорив відомий французький еколог Жак Дорст. Водойми, вологі місця є пристанищем і середовищем для життя величезної кількості живих організмів – рослин тварин, грибів, бактерій тощо, запорукою гармонійного функціонування екосистем, сталого (збалансованого) розвитку регіонів, життя нинішнього і прийдешніх поколінь. Де відсутня вода – немає життя. Бережімо водно-болотні угіддя!
Любомир Держипільський,
кандидат біологічних наук,
науковий співробітник
НПП «Гуцульщина»
Залишити відповідь