Вранці ми прокидаємося, вмиваємося, готуємо сніданок, і біжимо до своїх звичних справ, при цьому навіть не задумуємося скільки ми вже встигли витратили води на свої потреби. Підраховано, що на добу людина використовує близько 200 літрів води (залежить від побутових умов). Але чи всі мають змогу так вільно користуватися такими благами природи?

Планета страдає від тотального обезводнення, бо із всієї маси води (70% повехні) тільки 1% придатний до вживання.

В звязку із цим Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй, прийнявши резолюцію 47/193 від 22 лютого 1993 року, проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Щороку всі заходи проводяться під певними лозунгами: «Турбота про наші водні ресурси є справою кожного», «Вода і жінки», «Вода для спраглих міст», «Чи достатньо води у світі?», «Ґрунтові води — невидимий ресурс», «Всі ми живемо вниз за течією», «Водні ресурси для XXI століття», «Вода для здоров’я», «Вода для розвитку», «Вода для майбутнього», «Вода і стихійні лиха» та ін. Нинішній рік проходить під гаслом «Нікого не залишивши позаду». Основна мета – звернути увагу на щораз більше забруднення річок і питної води, зменшення ресурсів прісної води та залучення суспільної уваги до даної проблеми.

Основні цілі проведення Всесвітнього дня водних ресурсів:

  • сприяти прийняттю відповідних заходів для вирішення проблеми забезпечення населення питною водою;
  • інформувати суспільство про важливість охорони і збереження ресурсів прісної води і водних ресурсів в цілому;
  • залучати до святкування Всесвітнього дня водних ресурсів уряди, міжнародні агентства, неурядові організації і приватний сектор.

Можна сказати що нам, жителям Карпат, пощастило: територія Косівщини відносно добре забезпечена водними ресурсами: насичена густота річок району (1-1,5 км/км2), в межах основних водних артерій району (Рибниці, Пістиньки, Лючки, Черемоша) відсутні великі промислові підприємства та тваринницькі ферми, які могли б стати джерелом побутових та органічних забруднень.

І, як показують результати багаторічного моніторингу (хімічний склад, біоіндикація), вода у зазначених водоймах є чистою. Однак непокоїть масштабний характер приватних побутових забруднень річок і їх русел. Колись чисті річки, дуже швидко обростають «маркерами» людської присутності – скло, пластикові пакети, рештки їжі.

Чого тільки не зустрінеш на березі! Складається враження, що відвідувачі водних об’єктів намагаються залишити якомога більше біосміття, за яким можна буде ідентифікувати їхнє «я тут був» в тому чи іншому місці. Такі явища дуже засмучують і є вкрай негативними і для природи, і для нашого майбутнього. Тому ми просимо небайдужих жителів краю об’єднувати спільні зусилля заради порятунку чистоти води.

Вода — вичерпний ресурс. Ми ніколи не матимемо її більше, ніж маємо сьогодні. Можливо, вперше за всю історію людства світові потреби перевищують наявний резерв, тому так важливо виховувати культуру бережливого ставлення до води.

Науковий співробітник лабораторії екологічного моніторингу НПП «Гуцульщина» Глодова Любов.