Водно-болотні угіддя – це ресурс, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, утрата якого була б непоправною.
Вони відіграють дуже важливу роль в екосистемах, оскільки є одним з найбільших джерел прісної води та природнім місцем проживання для багатьох водоплавних тварин та рослин. Водно-болотні угіддя допомагають зменшити негативний вплив повеней, продукують кисень та допомагають у боротьбі зі змінами клімату, тому заслуговують на охорону і збереження.
Тому 2 лютого 1971 року на березі Каспійського моря у іранському місті Рамсар підписано, так звану, Рамсарську конвенцію, яка і декларує основні пункти для забезпечення нашого майбутнього. Україна поновила своє членство в цій конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн-договірних сторін конвенції.
Список водно-болотних угідь, які взяті під охорону і проголошені Рамсарськими, нині складений 2247 водно-болотними угіддями загальною площею близько 215 млн. га. В Україні взято під охорону 37 водно- болотних угідь загальною площею 770,545 тис. га. З них 22 водно-болотні угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, 11 об’єктів – у 2004 році.
Секретаріатом Рамсарської конвенції у 2016 році прийнято рішення про надання міжнародного статусу ще 4 водно-болотним угіддям України.
Щоб черговий раз привернути увагу до важливої проблеми деградації водних екотопів, кожного року 2 лютого проводиться день водно-болотних угідь. Всі заходи проводяться під визначеною темою. Так лозунгом 2018 року було проголошено: «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст», темою 2019 року було: «Водно-болотні угіддя та зміни клімату». У 2020 році секретаріатом Рамсарської конвенції визначено тему: «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття».
На території Національного природного парку «Гуцульщина» немає водно-болотних об’єктів, які були б захищені Рамсарською конвенцією. Проте на території парку наявна велика кількість природних джерел з різноманітним мінеральним складом, тут беруть початок і протікають численні річки та потоки. Вони забезпечують підтримання постійного балансу та відновлення запасів ґрунтових та підземних вод, що відіграють важливу роль в збереженні водно-болотних видів рослин і тварин та формуванні екосистем в цілому.
Водно-болотні угіддя забезпечують підтримку біологічного різноманіття, створюють кормову базу та є важливими осередками відтворення осілих і мігруючих птахів.
Всесвітній день водно-болотних угідь вкотре нагадує про природні функції водно-болотних екосистем і їх цінність для людства. У зв’язку з світовим дефіцитом води, який вже відчуває третя частина населення планети, проблема втрати водно-болотних угідь буде загострюватися і надалі. Це особливі екотопи, які здатні адаптуватися до умов, що змінюються швидкими темпами.
Кліматичні зміни мають вирішальне значення для людського суспільства і дикої природи скрізь, бо у повній мірі відчувається їхній вплив на життя екосистем. Тому не дивно, що весь світ звернув увагу на водно-болотні угіддя та послуги, які вони надають нам.
Проблему збереження національних водно-болотних угідь можливо вирішити лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та громадських установ і організацій, всього народу України.
Глодова Любов
науковий співробітник НПП «Гуцульщина»
Залишити відповідь