Національний природний парк «Гуцульщина» — 18 років діяльності

Національний природний парк «Гуцульщина» вже впродовж вісімнадцяти років виступає флагманом природоохоронної справи на мальовничій Косівщині.

Природоохоронна діяльність, яка здійснювалася в Парку впродовж зазначеного періоду і активно продовжується нині, реально сприяє збереженню біологічного різноманіття Покутсько-Буковинських Карпат, є поштовхом для інтенсивного розвитку туризму і рекреації, основою для ведення наукової діяльності та екологічної просвіти.

Як наслідок, за роки свого функціонування, НПП «Гуцульщина» виріс у широковідому в Україні та за її межами багатопрофільну природоохоронну, науково-дослідну, рекреаційну і еколого-освітню установу.

Основним ресурсом, що забезпечує злагоджену роботу Парку є, звичайно ж, трудовий колектив, який у співпраці з органами влади і місцевого самоврядування, неурядовими громадськими організаціями, освітніми і науково-дослідними установами втілює ідею гармонійного поєднання охорони і збереження природних комплексів з повсякденною традиційною діяльністю місцевого населення.

Охорона та збереження навколишнього природного середовища – це провідний напрям діяльності НПП «Гуцульщина», який забезпечує служба державної охорони (СДО) природо-заповідного фонду. Діяльність служби спрямована на охорону та захист природних комплексів парку, здійснення природоохоронних заходів, проведення профілактично-роз’яснювальної та попереджувальної роботи щодо дотримання режиму території.

Так, серед основних природоохоронних заходів особлива увага приділяється догляду за лісовими культурами, який, впродовж діяльності Парку, здійснено на площі 564,6 га, на проведенні кампаній з посадки лісових культур та сприянню їх природного оновлення (на площі 67 га). Регулярно проводяться рубки формування та оздоровлення лісів. Зокрема, впродовж існування Парку, рубки догляду за молодими породами дерев здійснено на площі 111,5 га, вибіркові санітарні рубки – на площі 4404,3 га. Деревина, заготовлена в результаті зазначеної діяльності, реалізована жителям та установам Косівщини.

Не менш важливим аспектом діяльності СДО є і заходи щодо збереження дикої фауни Парку: встановлено 89 годівниць, 293 солонці, для підгодівлі фауни в зимовий період заготовлено 12,1 тон кормів, побудовано 254 м. п. річкових перепадів. Також, велика увага приділяється проведенню протипожежних та захисних заходів – встановлюються протипожежні аншлаги (51 шт.), здійснюється облаштування та проводиться догляд за мінералізованими смугами (37,4 км).

З часу створення НПП «Гуцульщина», службою державної охорони складено 329 протоколів про порушення природоохоронного законодавства, однак, основна увага приділяється саме профілактиці, попередженню та недопущенню порушень режиму території.

Розробкою наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів НПП «Гуцульщина» займається науково-дослідний відділ. За 18 років зусиллями співробітників наукового-дослідного відділу було здійснено тотальне обстеження основних типів рослинності Парку з урахуванням змін у її складі під впливом різних природних і антропогенних чинників.

За означений період закладено: 9 постійних пробних площ в еталонних корінних та рідкісних лісових формаціях, 37 ренатуралізаційних ділянок тису ягідного, чотири орнітологічні маршрути, три ентомологічні пробні площі, три мікологічні пробні площі в різних екотопах парку, полігон для відтворення рідкісних видів грибів; облаштовано: метеомайданчик, гідропост, мікологічну лабораторію та лабораторію екологічного моніторингу, три фенологічні маршрути та дев’ять фенологічних пунктів.

Спільно із Українським державним інститутом гірського лісівництва закладено 15 постійних пунктів спостереження моніторингу лісів І рівня, яка є складовою системи моніторингу лісів Західного регіону України і Європи. На цих об’єктах здійснюються систематичні дослідження, що передбачені державною Програмою літопису природи.

Під час численних експедицій зібрано безцінний фактичний матеріал у вигляді описів, світлин, гербарних зразків рослин та грибів, зоологічних, геологічних колекцій мінералів та гірських порід, об’єктів мегалітичної культури. Ці матеріали використано для облаштування Науково-просвітницького центру та музею природи НПП «Гуцульщина», де відбуваються заняття, екскурсії, майстер-класи для учнівської та студентської молоді, семінари для вчителів тощо.

Матеріали досліджень науковців Парку відображені в 17 томах Літопису Природи, у 8 монографіях, та понад 220 наукових працях, опублікованих в зарубіжних та вітчизняних виданнях, присвячених всебічним характеристикам природних комплексів Парку, проблемам їх збереження і відтворення, сталого невиснажливого використання природних, рекреаційних і етнокультурних ресурсів.

Надзвичайно важливим аспектом діяльності НПП «Гуцульщина» є еколого-освітня робота. Екологічній освіті на Косівщині приділяється особливе значення. Так, впродовж 18 років функціонування Парку фахівцями відділу проведено багато різноманітних еколого-освітніх заходів: екоакції, конкурси, фестивалі, лекції та бесіди, семінари та тренінги.

З часу створення НПП «Гуцульщина» налагоджена співпраця з відділом освіти, сектором у справах молоді та спорту Косівської РДА, Косівським РЦДТ та Яблунівським ЦДТ, Косівською центральною районною бібліотекою, центральною дитячою бібліотекою, освітніми закладами району. Щороку, спільними зусиллями організовуються та проводяться: фестивалі «Гірська веселка» та «Земля – наш спільний дім»; екологічні акції «Збережемо лісову красуню», «Збережемо першоцвіти», «Чистий берег річки», конкурс екологічних коміксів «Пташки взимку», різноманітні пізнавальні квести та челенджі.

Активна еколого-просвітницька робота здійснена в рамках виїзного еколекторію «Довкілля Косівщини» та в рамках циклу екологічних лекцій і бесід «Я живу поряд з національним природним парком». Впродовж року проводяться заходи, приурочені до екологічних дат. Заняття проходять у цікавій інтерактивній формі із залученням сучасних мультимедійних засобів.

У науково-просвітницькому центрі парку діє інтерактивний еколого-пізнавальний центр. Еко-центр створений у рамках проекту «Програма екологічних громадських ініціатив для Сходу та Заходу України», що реалізовано Фондом розвитку ГО «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Тут проводяться еко-просвітницькі заходи за методами неформальної освіти з використанням інтерактивного обладнання. На базі декількох закладів освіти району організовані та функціонують шкільні природоохоронні науково-дослідні відділення.

Одним із видів діяльності НПП «Гуцульщина» є туристично-рекреаційна. В контексті розвитку туризму і рекреації парк виконує компромісну функцію погодження інтересів туристів в активному відпочинку та природного ландшафту в збереженні його цілісності і первинності. З цього погляду така форма заповідання є на даний час найбільш соціально корисною та економічно вигідною.

На регіональному рівні НПП «Гуцульщина», у рекреаційно-туристичній сфері, спеціалізується на використанні природних ресурсів Покутських Карпат та популяризації культурної спадщини Гуцульщини. Територіальна політика розвитку рекреаційно-туристичної сфери Парку базується на просторовому поєднанні туристичних об’єктів у населених пунктах регіону та рекреаційно-туристичних пропозицій на території установи. Зокрема, серед таких пропозицій можна виділити еколого-пізнавальні стежки, зони відпочинку, джерела мінеральних вод, букові та ялицево-букові старовікові ліси, а також туристично-мистецький комплекс Маєток Святого Миколая, Науково-просвітницький центр, наково-дослідний розсадник з пасікою Святого Миколая та ін.

Розробкою туристично-рекреаційних пропозицій Парку, створенням умов для організованого туризму і відпочинку, обгрунтуванням і встановленням допустимого рівня рекреаційного навантаження на природні комплекси займається відділ рекреації НПП «Гуцульщина». За роки діяльності установи працівниками відділу рекреації розроблено і промарковано 12 еколого-пізнавальних стежок. Маршрути прокладені до найпривабливіших куточків Парку і доступні для всіх категорій відвідувачів. Вздовж маршрутів облаштовані місця для короткотривалого відпочинку з лісовими меблями та інформаційними стендами.

Працівники відділу рекреації також здійснюють благоустрій та облаштування зон відпочинку лісовими меблями, альтанками, еколого-освітніми та інформаційними стендами, вказівниками тощо. Так в зоні відпочинку біля адмінкорпусу Парку виготовлені та встановлені декоративні вітряк-млин та водяний млин, що вдало та без шкоди для природи використовує воду гірського потічка, а також фотозону «Я Гуцульщину».

Також відділ рекреації спільно з відділом еколого-освітньої роботи НПП «Гуцульщина», організовують та проводять велику кількість еколого-мистецьких фестивалів, конкурсів, пленерів, квестів. Так, вже декілька років поспіль проводиться еколого-мистецький пленер «Друзі лісу», заочний фотоконкурсу «Моя мальовнича Косівщина», а також, більш масові дійства за підтримки та співорганізації місцевої влади. Це фестивалі, що відбуваються у еколого-просвітницькому центрі «Маєток Святого Миколая» («Новорічно-різдвяна іграшка» та еко-арт-фестини «Гуцульські веснянки у Миколая») та ін.

На території Національного природного парку «Гуцульщина» з 2002 року реалізується проект «Туристично-мистецкий комплекс «Маєток Святого Миколая».

На сьогодні, Маєток Святого Миколая найбільший рекреаційний об’єкт у структурі НПП «Гуцульщина», що виконує не тільки рекреаційні, а й виховні, духовно-екологічні та спортивно-оздоровчі функції. Впродовж року в Маєтку Святого Миколая організовуються і проводяться багато цікавих заходів. З найбільш відвідуваних рекреаційних обєктів серед косів’ян та приїжджих гостей також є оглядовий майданчик на горі Острий та інші.

Невід’ємною складовою НПП «Гуцульщина» є відділ господарсько-технічного забезпечення та транспортного обслуговування, діяльність якого спрямована на підтримку будівель Парку, прилеглих територій та транспортних засобів в належному стані, будівництво та ремонт об’єктів рекреаційної інфраструктури, облік матеріалів, знарядь тощо. За роки діяльності Парку, господарниками, спільно із працівниками всіх відділів НПП «Гуцульщина» та ПНДВ, здійснено велику кількість робіт з благоустрою об’єктів та території. Це стосуються як господарських приміщень, адміністративних будівель так і рекреаційних осередків (місць відпочинку, джерел, екостежок та ін.).

В попередні роки парком реалізовано цілий ряд міжнародних проектів, які суттєво покращили фінансове становище установи, а також сприяли підвищенню її іміджу. Особливо треба відзначити Міжнародні проекти «Збереження Карпатських пралісів» та «Підтримка довгострокових ініціатив природоохоронних територій щодо збереження пралісів та старовікових лісів в Українських Карпатах з ціллю збереження їх природоохоронної та кліматичної функціональності» реалізовані Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства. Дані проекти мають на меті забезпечення проведення на сучасному рівні моніторингових досліджень екосистем парку, зміцнення матеріально-технічної бази парку, а також фінансову підтримку місцевих громад з реалізації проектів екологічного спрямування.

Наукові, екоосвітні і рекреаційні напрацювання парку мають неабиякий практичний потенціал для громад Косівщини в плані співпраці, комерціалізації ідей, покращення туристичної привабливості краю і створення сприятливого інвестиційного клімату та робочих місць загалом.
Варто нагадати про реалізацію парком на Косівщині п’ять міжнародних соціальних проектів, які неабияк вплинули на збереження аборигенних порід сільськогосподарських тварин: гуцульської породи коней, української гірськокарпатської породи овець, бурокарпатської породи великої рогатої худоби, карпатської бджоли. В рамках “Комплексної програми зі збереження та удосконалення гуцульської породи коней в Карпатському регіоні України” спільно з польськими партнерами розроблено стратегію “Повернення гуцульського коня в його природне середовище” в якій намічено шляхи подальшої транскордонної співпраці в напрямку збереження гуцульської породи коней в Карпатському регіоні України та наукових досліджень в цій сфері.

Багаторічна ініціатива Парку щодо розведення та використання гуцульського коня у власному господарстві й обслуговуванні туристів є актуальною і ефективною. У Проекті організації території НПП «Гуцульщина» заплановано будівництво конюшні та створення центру з відтворення гуцульських коней та гіпотерапії. Основною метою Центру стане забезпечення основних напрямків ведення племінного, виробничого, спортивного, рекреаційного конярства.

Основними надбаннями нині є селекційне стадо коней гуцульської породи, що налічує 12 голів, які стануть основою для центру гіпотерапії, верхової їзди та рекреації, що діятиме на базі НПП “Гуцульщина”. А це пророкує місцевій громаді створення робочих місць для догляду за кіньми, для роботи із дітьми та дорослими із особливими потребами, робить акцент на розвиток рекреаційної складової та туристичної привабливості краю завдяки розробці (облаштуванню) кінних маршрутів і розвитку ринку супроводжуючих рекреаційних послуг загалом. Гуцульський кінь повинен стати своєрідним символом парку і можливо зображенням-логотипом на продукції НПП.
Іншим, не менш важливим компонентом співпраці із громадами, є можливість комерціалізації авторської технології re-situ вирощування рідкісних видів грибів, які є добрими їстівними грибами, а також цінуються любителями нетрадиційної медицини (фунгітерапії). Реалізація такого задуму дозволить не тільки знизити антропогенне навантаження на популярні серед населення види грибів, але й вийти на ринок із новою продукцією високої конкурентної спроможності та забезпечить створення робочих місць в регіоні.

Станом на сьогодні надбання в цьому напрямі включають авторські розробки культивування (вирощування) таких видів як Polyporus umbellatus (Баранячі роги), Sparassis nemecii, Sparassis lamanosa, Sparassis crispa (Грибна капуста), Hericium coralloides (Герицій коралоподібний). Працюємо над тим, щоб запатентувати моделі вирощування цих грибів та над залученням коштів, щоб в промислових масштабах обладнати культиваційні камери.

На базі парку функціонує науково-дослідний розсадник (в с. Кобаки), який забезпечує населення більше ніж 60 видами посадкового матеріалу, тому його діяльність добре відома жителям краю. Планується, що окрім видів, які зараз культивуються в розсаднику і орієнтовані основним чином на озеленення та облагородження осель, посадковий матеріал буде доповнений медоносами та лікарськими рослинами з метою виготовлення брендової для регіону чайної продукції. Окрім цього, розроблений проект вирощування традиційних для нашого регіону дерев, що слугують різного роду ритуальними символами і тому часто незаконно вилучаються із природних місцезростань.

Не залишаємося ми осторонь і питань популяризації історико-культурної спадщини Гуцульщини. Хто слідкує за нашими новинами, добре знає про дослідження, присвячені древнім скельним святилищам Косівщини: гігантське Календарно-астрономічне світилище із центром на Лисині Космацькій, Комплекси скельних святилищ Сокільського, Каменистого, Камінь Довбуша в Завоєлах, Терношорська Лада, про використання цієї інформації відомими особистостями, які відвідують Косівщину (наприклад Русланою Лижичко). Та що казати, інформаційний супровід більшості екскурсій, які проводяться в ці чудові місця, завдячує легкій руці наших науковців, зокрема Любомиру Держипільському, який “вивів” Ладу, це доісторичне святилище, капище, на рівень “народної” Лади. І тепер це свого роду “Червона рута”, розкручена НПП “Гуцульщина” і свідчення хорошого маркетингу, промоції з нашого боку для краю. Дослідження цих питань тривають, адже сама назва парку “Гуцульщина” свідчить про пріоритетність наших поглядів.

Кожен із перелічених напрямів є амбітним проектом і потребує чимало коштів і людських ресурсів, однак їх реалізація, хоча і розрахована, в першу чергу на збереження природних ресурсів, послужить на благо всім жителям краю. Тому ми постійно працюємо над тим, щоб бути в ритмі потреб суспільства, але реалізовувати все так, щоб не завдати шкоди природі. Ми систематично моніторимо всі можливості, які б забезпечили фінансовий лад кожного напрямку. Ця титанічна робота провадиться не тільки в межах України, але й паралельно шукаємо закордонних партнерів, які поділяють наші думки, надбання і готові рухатися разом з нами в одному напрямі.

Отже, ми рятуємо природу, делікатно працюючи і на благо громади. І можливо це саме завдяки втіленню в життя науково виважених та експериментально підтверджених розробок.

Важливим способом інформування та спілкування з відвідувачами парку є рекламно-видавнича діяльність. Щокварталу видається інформаційний вісник Національного природного парку «Гуцульщина», а впродовж року розробляються та поширюються різноманітні буклети, листівки, календарі, плакати.

Діяльність НПП «Гуцульщина» висвітлюється на сайті парку та сторінці в соціальній мережі Facebook.

Інформація про діяльність НПП «Гуцульщина» була би не повною, якби не згадати про позитивні зрушення у вирішенні тих проблем, які впродовж тривалого часу перешкоджали нормальному функціонуванню установи.
Маю на увазі виготовлення правовстановлюючих документів парку на право постійного користування землею.

НПП «Гуцульщина» впродовж тривалого часу бореться з бажаючими в незаконний спосіб заволодіти землями ПЗФ, а відділ Держгеокадастру в Косівському районі та окремі органи місцевого самоврядування, перевищуючи повноваження, встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування», практично сприяли їм, роздаючи такі земельні ділянки у власність чи аренду, тому кількість сторонніх землекористувачів на території парку постійно зростала. Саме це стало перешкодою вчасному виготовленню правовстановлюючих документів на постійне користування землею НПП «Гуцульщина». На сьогодні з однією з 13-ти місцевих рад триває судова тяганина та ведуться кримінальні провадження з цього приводу.

З метою виходу зі складної ситуації, ще в січні 2017 року, в Мінприроди проведено міжвідомчу нараду, щодо пошуку шляхів вирішення цього проблемного питання. Працівниками парку, спільно з представниками органів місцевого самоврядування, керуючись протоколом цієї наради, відібрано, на першому етапі, безпроблемні земельні ділянки територій п’яти місцевих рад. В 2018 році розроблено проекти землеустрою на площу 1486,7966 га, які погоджені згідно чинного законодавства, пройшли первинну обов’язкову експертизу в Держгеокадастрі України, також проведено державну реєстрацію земельних ділянок яким присвоєно кадастрові номери. В 2019 року проекти землеустрою направлено в Кабінет Міністрів України для видачі розпорядження про їх затвердження та надання НПП «Гуцульщина» права постійного користування землею.

На другому етапі заплановано розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок НПП «Гуцульщина» та оформлення прав постійного користування ними тих сільських рад, де є незначні площі земель на які наявні державні акти/витяги з державного реєстру, судові рішення тощо, які стримують виготовлення проектів землеустрою і потребують додаткового часу для вирішення питань їх взаємозаміни на інші більш цінні території.

Варто нагадати, що саме через відсутність у парку, впродовж тривалого часу, правовстановлюючих документів на землю сільські громади недоотримують щорічно мільйони гривень, адже згідно чинного законодавства, природозаповідні установи платять органам місцевого самоврядування податок за землю в розмірі до 5% від середньо-ринкової вартості землі по області. А якшо взяти збереження природних ресурсів, розвиток рекреаційної інфраструктури, в тому числі сприяння розвитку майже всіх видів туризму, я вже не говорю про формування екологічної культури суспільства, наукову діяльність і, що немаловажно, державне фінансування установи – тобто не потрібно рубати ліс на зарплату працівників та її функціонування.

Наглядним прикладом повного ігнорування законодавства України є захоплення частини території Національного природного парку «Гуцульщина» Державним підприємством «Кутське лісове господарство».
Керівництво ДП «Кутське лісове господарство», керуючись незаконним рішенням Пістинської сільської ради від 17.06.2018 року, в якому йдеться про заборону господарської діяльності НПП «Гуцульщина» на території Пістинської сільської ради та передачу лісового фонду ДП «Кутське лісове господарство» (скасоване рішенням восьмого апеляційного адмінсуду), захопили територію НПП «Гуцульщина»: перешкоджали працівникам Парку виконувати свої службові обов’язки, призначили свою охорону, виписали лісорубні квитки без затверджених лімітів і відповідних погоджень і почали рубати ліс, при цьому сума шкоди завдана навколишньому природному середовищу складає 1 571 916,50 грн..

Факти незаконних дій Кутського лісгоспу підтверджені: Держекоінспекцією Карпатського округу та Держекоінспекцією України; ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.07.2019 року, який заборонив ДП «Кутське лісове господарство» здійснювати санітарні, чи будь які інші види рубок на території Косівського ПНДВ НПП «Гуцульщина» (територія Пістинської сільської ради); ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 року, який зобов`язав ДП «Кутське лісове господарство» анулювати лісорубний квиток №14 від 20.03.2019 серії ІФ ЛРК № 006739, також ведеться кримінальне провадження Державним бюро розслідувань.
Сподіваюся, що влада, правоохоронні органи, правосуддя за підтримки громадськості врешті решт, поклаладуть край цим резонансним подіям, які дискредитують не тільки парк, а й район та природозаповідну справу України загалом.

Сьогодні, як ніколи, варто пригадати руйнівні наслідки природніх катаклізмів 2008; 2010 років, а також повеней 21-23 червня цього року, які наглядно демонструють негативний вплив виснажливого використання природних ресурсів на довкілля.

Звичайно, є ще багато інших проблем, характерних для всіх природно-заповідних установ, однак переконаний, що в найближчому часі, з Божою допомогою, вони будуть вирішені й заповідна справа надалі буде одним із найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України.