Робота і подорож, фітнес і милування краєвидами — весняна експедиція на г. Грегіт.
Післялісові луки села Космач тільки оживають і починають квітчатися гірськими травами. Розквітає гравілат річковий, декілька видів осок, жовтець золотистий.
Шукаємо орхідей, та їм ще не час. Піднімаємося вище у гори, починає вегетацію хвощ великий, а на південному схилі таки віднайшлася одна орхідейка – пальчатокорінник травневий.
Ледве пробився, ще не підріс, а цвіте, холодна весна навчила, що встигнути треба вже і зараз. Піднімаємося вище 1000 м н.р.м., де там наша рання весна, тогорічні й цьогорічні сніги, перші весняні трави? Цієї весни все по-іншому.
Сніги стрімко розтанули, залишивши після себе розгладжені по землі минулорічні трави. Вже встигли вирости молоді пагони ожики лісової – типового мешканця гірських смеречників.
Розкочуються спіральки папоротей щитника чоловічого і безщитника жіночого, пишно цвітуть ранньовесняні у передгір’ї квасениця звичайна і фіалка лісова. Кремена біла плодоносить по берегах Ставника, а тут, на верхах, ще цвіте, а поряд – анемона лісова, підбіл звичайний, і наш улюбленець – «червонокнижний» шафран Гейфеля.
Повз стежки знаходимо декілька раньовесняних грибів – сморчків та гіромітру. На ППП-5 у смерековому пралісі цвіте зубниця залозиста, а на ППП-6 – молоді листки розпускаються тільки у чорниці. Узлісся і стежки помережані цвітом тендітної сольданелли угорської. І, на диво, робити описи можна вже без рукавиць, як минулоріч.
А сніг нам таки трапився захований від весняного сонця між брилами на ППП-6. Від обіду повертаємось на Кляузу, а за нами сунуть грозові хмари, встигли… Такі вони, гори, водночас суворі й лагідні, комусь незвичайна подорож, а комусь – звична робота, подорожуйте, милуйтеся, спостерігайте.
Томич М.В. к. б. н., завідувач лабораторії екологічного моніторингу
Залишити відповідь