Ось і повіяло першою осінньою прохолодою. Готуємося до зими. Найперше рояться думки про обігрів помешкань, забезпечення теплом установ, організацій, офісних приміщень у найсуворішу пору року.
Вже другий рік живемо в умовах війни. Ворог нищить енергетичну інфраструктуру. Як перезимувати за можливих віялових чи аварійних відключень від електричної та газової мереж?
Чимало людей (хтось — з осені, а хтось — ще з літа) дбають про альтернативні джерела опалення. Такими для нашого гуцульського краю є дрова.
Редакція нашого часопису вирішила поцікавитися, якою є ситуація із забезпечення населення дровами. У районній військовій адміністрації поінформували, що серед лісових господарств поки що продають дрова лише у НПП « Гуцульщина».
— На площі, наданій Парку у постійне користування, створено три природоохоронні науково-дослідні відділення (ПНДВ) — Косівське, Шешорське та Старокутське, — розповідає директор Національного природного парку «Гуцульщина» Юрій Стефурак. — У кожному з них можна замовити дрова. Ми ще нікому із заявників не відмовили.
За словами Юрія Петровича, Парк завчасно погодив ліміти відпуску дров на друге півріччя і ще має залишки з першої половини поточного року. Дрова реалізують лише від вибіркових санітарних рубок, а це переважно хвойні породи.
Варто зазначити, що більшість людей хочуть придбати дрова з дерев твердих порід, адже бук, граб, дуб мають дещо вищий коефіцієнт корисної дії, тобто трохи вагомішу тепловіддачу; не виділяють смол при спалюванні, як дрова зі смереки чи ялиці, що належать до хвойних Порід. Однак чимало господарів встановили в своїх помешканнях сучасні котли опалення, які за своїми технічно-експлуатаційними характеристиками розраховані на використання дров різних порід дерев.
Хотілось би зауважити, що до Шешорського ПНДВ входить уся територія Шешорів і Прокурави, а також частина лісових насаджень сіл Лючі та Уторопів. Старокутське ПНДВ має лісові угіддя на території Косівської міської ради (села: Город, Черганівка, Бабин (23 га), Старі Кути, Кобаки). А Косівське — у Вербовці, Городі, Пістині та Косові. Отож, заявникам — жителям названих населених пунктів виписують дрова ближче до їхнього місця проживання, бо продають без врахування і надання транспортних послуг. НПП «Гуцульщина» свої два вантажні автомобілі (ГАЗ-66 і ЗІЛ-131) відправив на фронт для потреб ЗСУ.
— Важливо зазначити, що НПП «Гуцульщина» є найменшим лісокористувачем у районі (має у користуванні 7606 га, а філія «Курський лісгосп» «ДП «Ліси України» і РП «Райагроліс» — 16140 га і понад 20 тис. га відповідно. Тому зрозуміло, що можливості Парку щодо заготівлі та продажу дров є обмеженими, — пояснює головний лісничий НПП «Гуцульщина» Іван Копчук.
Станом на 1 жовтня цього року НПП «Гуцульщина» має 1160 кубометрів дров’яної деревини, — повідомив директор НПП «Гуцульщина» Юрій Стефурак. — Вартість дров твердолистяних порід дерев — 900 грн за куб і 750 грн — за хвойні і м’яколистяні (трепета, сіра вільха). На даний час НПП «Гуцульщина» активно виконує взяті на себе зобов’язання для забезпечення дровами закладів освіти, інших бюджетних установ та жителів населених пунктів, на території яких Парк має лісові угіддя в постійному користуванні.
Окремо хочу зазначити, що ліміти на використання природних ресурсів філії «Кутський лісгосп» «ДП «Ліси україни» та РП «Райагроліс» погоджені на науково-технічній раді НПП «Гуцульщина» ще 2 червня цього року, тому нарікання, що Парк гальмує погодження лімітів — безпідставні, — наголосив директор НПП «Гуцульщина».
Ігор СУСАК.
«Гуцульський край», №41, 13.10.2023 р.
Залишити відповідь