Результати пошуку: "Любомир Держипільський" Сторінка 1 з 5

Виготовлення «Павука»

Однією з традиційних різдвяних прикрас українців вважався «павук», виготовлений з десятків, а то й сотень стебел соломи. Здавна був оберегом української оселі на час різдвяних та новорічних свят.

Далі

Водно-болотні угіддя Косівщини

Щороку, 2 лютого міжнародна спільнота відзначає День водно-болотних угідь.

Саме 2 лютого 1971 року у Рамсарі (Іран) була прийнята міжнародна угода (Рамсарська конвенція) про водно-болотні угіддя, яка ратифікована Верховною Радою України і обов’язкова для виконання. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовище існування для водоплавних птахів, водних і вологолюбних тварин та рослин, для раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, задля збалансованого розвитку.

Далі

Карпатська школа. Зимова сесія (2018)

Вже декілька років поспіль НПП «Гуцульщина» бере участь в обговоренні різних проблемних питань в рамках засідання Карпатської школи. Цього року зимова сесія Карпатської школи була присвячена освіті для сталого розвитку та міжнародному екологічному співробітництву.

Далі

Круглий стіл з нагоди Всесвітнього дня туризму

Цьогоріч, у Всесвітній день туризму (27 вересня), за сприяння управління економічного розвитку, торгівлі і туризму Косівської державної адміністрації, організовано та проведено круглий стіл для підприємців та працівників туристичної сфери Косівського району.

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй оголосила 2017 рік Міжнародним роком сталого розвитку туризму, чому і була присвячена тематика зустрічі.

Далі

Астрономічні обсерваторії Косівщини. До Дня літнього сонцестояння.

Давня  астрономічна обсерваторія Стоунгендж у Великобританії, створена орієнтовно п’ять тисяч років тому, є важливим туристичним об’єктом. Залишки обсерваторії – предмет паломництва туристів з різних континентів. Впродовж року, особливо у дні літнього сонцестояння,  обєкт відвідують тисячі, сотні тисяч туристів, археологів, астрономів. Поряд виросло ціле місто з відповідною туристичною інфраструктурою. Отже Стоунгендж «працює» на економіку країни. Що не можна сказати про численні давні астрономічні обсерваторії Карпат, які є аналогами Стоунгенджу, вірніше, як засвідчують найновіші дослідження істориків та археологів, його попередниками.

Я не закликаю до сонцепоклонництва, але замовчувати нашу історико-археологічну спадщину, нині є злочином. Наявні і досить добре збережені відомі і ще не досліджені пам’ятки скельної (мегалітичної) культури наших пращурів повинні запрацювати належним чином для розвою краю, відновлення історичної памяті, усвідомлення значущості краю в давнину і в сьогодення.

Життя землян впродовж тисячоліть цілком  залежало і залежить від нашого світила – Сонця.  Сонце обожнювалося, було основним божеством в багатьох культурах. Для пізнання світобудови, особливостей та закономірностей руху небесних світил (сонця, місяця, зірок, сузір’їв), річного сонячного циклу, змін пір року, створення та ведення календарів, відзначення основних дат, святкувань, відправлення розмаїтих ритуалів облаштовувалися  обсерваторії-святилища, «служба точного часу». Проте у ЗМІ, інтернеті, наукових та науково-популярних виданнях дуже мало інформації про карпатські скельні (мегалітичні) комплекси і їх значення для туризму.

Ми досить добре поінформовані про астрономічні об’єкти Західної Європи (Стоунгендж, Карнак і ін..), Кавказу, єгипетські і американські піраміди тощо, але не усвідомлюємо, що на нашій території  в давнину нуртувало життя, існували величні  святилища – астрономічні обсерваторії. Характерною особливістю карпатських астрономічно-календарних святилищ було використання як реперів пририродних утворень – вершин гір, гірських хребтів.  Інтерес до давніх астрономічних обсерваторій і зв’язаних з ними проявами духовної та матеріальної культури щораз зростає. Ці давні календарно-астрономічні об’єкти є важливою передумовою становлення нового, цікавого, захоплюючого виду туризму археоастрономічного.

Археоастрономічний туризм передбачає відвідування місць розташування давніх доісторичних астрономічно-календарних обсерваторій, спостереження за сходом/заходом сонця, особливо у дні рівнодень і сонцестоянь, за зірками та зодіакальними сузір’ями, ознайомлення із календарною топонімікою. Археоастрономічний туризм можна розглядати в контексті археологічного, астрономічного, сакрального, мегалітичного, мовного (топонімічного). На Косівщині описано понад 30 прадавніх скельних сакрально-ритуальних обєктів, частина з них мала астрономічно-календарне призначення. Найвідоміші,  найперспективніші і найприступніші для відвідування в контексті археоастрономічного, археологічного, топонімічного, сакрального видів туризму наступні обєкти:

  • Астрономічна обсерваторія на Лисині Космацькій (с. Космач);
  • Камінь Довбуша (Новаківського) на присілку Завоєли (с. Космач);
  • Терношорська Лада на присілку Безулька (с. Яворів);
  • Гора Камінець (с. Снідавка);
  • Крісло Довбуша на соколівській  Тарночці;
  • Скельні комплекси на хр. Каменистому;
  • Скельні комплекси на хр. Сокільському.

На цих та деяких інших давніх сакрально-ритуальних об’єктах наявні артефакти (зроблені людиною предмети, висічені фігури, написи, проходи, щілини тощо) зорієнтовані за сторонами світу (північ – південь, схід – захід) та напрямками, точками сходу сонця у найважливіші дати сонячного календаря – дні весняного і осіннього рівнодення, літнього та зимового сонцестоянь.

На Лисині Космацькій наявні три артефакти – тунель, яма та плита з двома виїмками, за якими фіксували схід сонця у дні літнього, зимового сонцестоянь, та рівнодення.

На камені Довбуша (Новаківського) в Завоєлах  схід сонця у літнє сонцестояння можна спостерігати із вівтарного каменя через проріз у скалі між драконоподібними каменями у напрямку г. Гаршиці  на хребті Сиглин, а захід – вздовж широкої алеї у напрямку однієї з вершин на хребті Прелуки.

Із г. Камінець (с. Снідавка) схід сонця у день літнього сонцестояння спостерігається за вершиною Буківця Ріцького, а захід – за горою Ігрець.

Найдивовижніші астрономічні артефакти збережені на нижній частині святилища, де центральною фігурою є людиноподібна камяна статуя (Лада) висотою 10 м і вагою понад 100 т. Живіт фігури не опуклий, а має форму призми. Вершина призми (живота) і голова зорієнтовані на точку сходу сонця у рівнодення, ліва площина живота спрямована на точку сходу сонця у день зимового сонцестояння, права – на точку сходу сонця у день літнього сонцестояння. Тобто статуя виготовлена так, що за її деталями можна визначати основні дати сонячного календаря і, можна сказати, що вона (статуя) і була давньою астрономічною обсерваторією.

Серед численних мегалітів хребта Каменистий, найцікавішими і найінформативнішими астрономічними артефактами є скелі Каня, Довбуша, Крісло Довбуша.

На двадцяті числа (18 – 27) червня припадають дні літнього сонцестояння (сонцевороту – «повертає на зиму»),  коли сонце наймогутніше, піднімається найвище над горизонтом, описує найдовшу дугу, а день є найдовшим. Схід сонця фіксується о 4,46 (47), захід – о 16,26 (27), тривалість дня 16,26 (27) год. Ці дні у давнину завершували місяць Купавень, період інтенсивного розвою природи, підготовки до створення сімейних пар, продовження роду. Купальський період дуже велично святкувався, з ним було пов’язано багато звичаїв, повір’їв, легенд, заготівля цілющих рослин тощо. Деякі звичаї збереглися понині.

Попередниками сучасних астрономічних обсерваторій давні календарні святилища мають неабияке пізнавальне, виховне, соціально-економічне значення в контексті збалансованого розвитку краю. Основні календарні дати – дні літнього та весняного сонцеворотів, весняного та осіннього рівнодень,  а також серединні дні в проміжках між цими датами були дуже важливими для життя природи і людини. З ними був зв’язаний весь уклад життя тодішніх людей – ведення землеробських та скотарських робіт, створення сімейних пар та народжуваність дітей, сакрально-обрядові ритуали, святкування, масові гуляння. Тому необхідно провести їх всестороннє і поглиблене вивчення, вжити  відповідних заходів, щодо їх збереження, створення туристичної інфраструктури (облаштування маршрутів, місць таборування, інформаційного забезпечення тощо).

Детальнішу інформацію про давні скельні святилища можна почерпнути із книг М.Кугутяка «Старожитності Гуцульщини» (2011), Л. Держипільського «Давні скельні святилища та топоніміка Косівщини» (2015).

Любомир ДЕРЖИПІЛЬСЬКИЙ,
начальник наукового відділу
НПП «Гуцульщина», к.б.н.

Всеукраїнський семінар в НПП «Гуцульщина»

В суботу, 5 березня, на базі лабораторії екологічного моніторингу науково-просвітницького центру Національного природного парку «Гуцульщина» відбувся всеукраїнський семінар «Інтенсивне та екстенсивне культивування грибів в умовах приватних садиб, лікарське рослинництво та ягідництво Карпат», присвячений актуальним питанням – вирощування грибів із лікувальними властивостями в домашніх умовах, фунгітерапія (лікування грибами). Учасники семінару, члени громадської організації «Берегиня роду», цікавилися практично усім, що пов’язано із природоохоронною діяльністю парку, а основним об’єктом їх гостювання в НПП стало питання як виростити у себе в дома справжнісінького гриба, як його можна використати з лікувальною метою, як правильно приготувати настоянку, щоб вона зберігала цілющі властивості, як вживати, тощо.

Семінар проводили: Любомир Держипільський — кандидат біологічних наук, керівник наукового відділу парку, який презентував гостям інформацію про структуру та функціонування парку, він окремо зупинився на напрямах діяльності наукового відділу, наукових досягненнях установи тощо, та Марія Пасайлюк — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник наукового відділу парку, яка провела гостям детальний інструктаж щодо нарощування міцелію різних видів грибів, майстер-клас із введення у чисту культуру червонокнижних макроміцетів та особливості підготовки і приготування настоянок із дієвими фармацевтичними властивостями.

Усі відвідувачі, а це гості зі Львова, Харкова, Івано-Франківська, були приємно вражені роботою нашої природоохоронної установи, вони відмітили високий рівень професіоналізму та наукових здобутків працівників НПП «Гуцульщина».

Другий день семінару був присвячений огляду античних астрономічно-календарних святилищ, зокрема гості відвідали Терношорську Ладу, де Любомир Михайлович ознайомив усіх присутніх із сакрально-астрономічним значенням цього місця.

На завершення зустрічі керівник «Берегині роду» Марія Пахолок подарувала організаторам семінару пам’ятні сувеніри – книги, до випуску яких доклала зусиль їх організація, та пообіцяли передати теплі враження від такої співпраці усім знайомим, бажаючим побачити практичні здобутки від симбіозу науки з практикою.

Пропонуємо Вам перелік основних запитань, які цікавили учасників семінару, на які була дана обгрунтована відповідь науковців парку.

  1. В наш час багато людей все частіше звертаються до нетрадиційної медицини, причому навіть у лікуванні таких, можна сказати невиліковних хвороб, як рак, Альцгеймера. Ви пропагуєте лікування грибами (фунгітерапію). Однак, всім відомо, що в кожній аптеці є і дієві, і не зовсім, засоби від хвороб. В чому, на вашу думку, переваги фунгітерапії?
  2. Чому, на Вашу думку, ми повинні вживати саме плодові тіла грибів? Зараз у продажі є багато, наприклад, спор грибів, які можна і висаджувати, і використовувати.
  3. Навіщо гриби утворюють біологічно активні речовини?
  4. А що робити, якщо гриб старий? Його не можна використовувати для приготування настоянок? Чи в ньому корисних речовин, навпаки, більше?
  5. Які гриби найчастіше вживають у фунгітерапії і для лікування яких хвороб? І чи Ви самі їх вживаєте, і знаєте точно чи вони дієві?
  6. Хіба медикаментозні засоби не ефективніші? Адже це зручно – випив таблетку – і позбувся паразита…
  7. А чи можна використовувати горілку домашнього виробництва для приготування настоянок?
  8. Зараз багато жінок вдаються до косметичних процедур омолодження, чи можуть гриби застосовуватися з такою метою?
  9. Чи може вживання грибів спровокувати якісь пухлинні переродження?
  10. Які механізми дії грибів на пухлини різного походження?
  11. Які гриби ви вважаєте ефективними при боротьбі із гепатитом та цирозом печінки?
  12. Нам розповідали, що вирощувати гриби на грядці – не складно. Але якщо нам все-таки вдасться виростити гриби вдома, чи будуть вони такими ж корисними, як і ті, що виросли в лісі?
  13. Яким чином можна отримати плодові тіла грибів в домашніх умовах?
  14. Які гриби вдалося Вам виростити і чи отримали Ви їх плодові тіла у лабораторії?
  15. Розкажіть деталі всіх етапів відтворення і хто Вас фінансував?
  16. І насамкінець – суто чоловіче і суто жіноче питання: чи відомі у фунгітерапії афродизіаки і засоби для схуднення?

Марія Пасайлюк
Старший науковий співробітник НПП «Гуцульщина», к.б.н.

Науковий підхід до вирішення проблем Гуцульщини

11 вересня 2015 року, у рамках ХХІІ Міжнародного Гуцульського фестивалю, у місті Надвірна Івано-Франківської області, відбулася XIX науково-практична конференція на тему: «Національно-патріотичне, природно-екологічне та морально-правове виховання населення Гуцульського регіону – важливий вклад у збереження цілісності України, її природних ресурсів та історико-культурної спадщини: стан, проблеми, шляхи їх розв’язання», в роботі якої взяли участь понад 100 науковців, представників державної влади й місцевого самоврядування та громадськості з різних куточків України.

На пленарному засіданні з науковими доповідями виступили: доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка Петро Сіреджук, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України Олена Чебанюк, голова секретаріату Всекраїнської громадської організації «Союз Українок» Оксана Калинич (м.Полтава), кандидат історичних наук, завідувач відділення «Гуцульщина» науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти та науки України Петро Шкрібляк та інші, в яких ішлося про участь гуцулів в неоголошеній війні на Донбасі,  про роль природно-заповідних установ Карпатського регіону України в розв’язанні екологічних та соціально-економічних проблем цього регіону, історію створення та перспективи розвитку музею нафтопромислів на Галичині, порушено багато інших аспектів збереження та примноження духовно-культурної спадщини Гуцульщини.

Детальний аналіз ситуації  на Гуцульщині проаналізовано також в численних доповідях та повідомленнях, на засіданнях секцій «Керівників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, товариства «Гуцульщина», «Працівників органів та закладів освіти, науки, громадських освітянських організацій», «Працівників нафтогазодобувної промисловості», «Природоохоронних  установ та організацій Гуцульщини» та «Союзу Українок Гуцульського регіону».

НПП «Гуцульщина» на конференції представляли: Юрій Стефурак, кандидат біологічних наук, заступник директора парку з наукової роботи, голова Косівського товариства «Гуцульщина», який на секції «керівників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, товариства «Гуцульщина» виступив з доповіддю «Проблеми збереження та розширення природнозаповідних територій» та Любомир Держипільський, кандидат біологічних наук, начальник наукового відділу, голова РГО «Спадщина Гуцульщини» – виступив на секції «природоохоронних  установ та організацій Гуцульщини» з доповіддю «Об΄єкти мегалітичної культури та топоніміки Гуцульщини».

На завершення конференція схвалено Рекомендації та групі  гуцульських активістів керівники Всеукраїнського товариство «Гуцульщина» вручили почесні нагороди, зокрема поетеса із Косова Марія Влад, яка цими днями відзначила 75-річний ювілей, отримала найвищу відзнаку Товариства «Патріот Гуцульщини».

Сторінка 1 з 5

© 2010—2024 НПП «Гуцульщина» & Розробка сайту — «КосівАрт»

Перейти до вмісту