Про парк

Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області, протяжність Парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід – 20 км.

Гуцульщина – це і унікальна, мальовнича перлина нашої країни, і самобутня, яскрава, колоритна етнічна гілка української нації, це і Національний природний парк, це і ціла низка творчих об’єднань, спілок, колективів, видань тощо. Похідними від цього слова є численні власні імена (топоніми, гідроніми, антропоніми тощо), назви творів мистецтва, літератури, предметів побуту, видів та порід тварин і рослин. Причиною такої пристальної уваги і поширеної вживаності слів Гуцульщина, гуцульський і т. п. є, насамперед, унікальна, напрочуд яскрава і самобутня матеріальна і духовна культура автохтонного населення — гуцулів.

На Гуцульщині найповніше збереглися прадавні ремесла, традиції, звичаї, елементи архаїчної духовної та матеріальної культури, пізнання, збереження і відтворення яких має важливе загальнонаціональне і вселюдське значення. Уцілілі елементи і цілі пласти етнокультурної спадщини є реліктами праукраїнської культури, коріння якої сягає трипільської доби і глибше. Про це свідчать численні матеріали археологічних, лінгвістичних та мистецько-культурологічних досліджень. Мальовничі ландшафти, багата природа та самобутня культурна спадщина місцевого етносу спричинилися до витворення, так званого «Гуцульського феномену», збереження та відтворення якого є нагальною проблемою сучасності.

Власне, задля збереження відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історичну, наукову, пізнавальну, освітньо-виховну, естетичну та рекреаційну цінність і був створений Національний природний парк «Гуцульщина» (Указ Президента України від 14 травня 2002 року). Парк розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу  32248 га, із них 7581 га земель надані Парку в постійне користування, а 24667 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Протяжність Парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід – 20 км.

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території НПП «Гуцульщина» виділено наступні функціональні зони:

  • заповідна зона – створена з метою довічного зберігання екосистем в абсолютно заповідному та регульовано-заповідному режимах. На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об’єкти;
  • зона регульованої рекреації – створена для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних факторів на екосистеми заповідної зони, а також регулювання  рекреаційної діяльності. В її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється розробка і облаштування туристських маршрутів та екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
  • зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів Парку;
  • господарська зона – у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на Парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення Парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу Парку, на яких господарська діяльність здійснюється з дотриманням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Схема розташування НПП «Гуцульщина» у межах Косівського району

Схема розташування НПП «Гуцульщина» у межах Косівського району (3457 downloads ) Таблиця розподілу території НПП “Гуцульщина” за функціональними зонами (944 downloads )

Рельєф

Рельєф території Національного природного парку «Гуцульщина» складний і неоднорідний. Тут виділяють передгірну височинну область – Покутське Передкарпаття з переважаючими висотами 350-500 м над рівнем моря та область Зовнішніх Карпат, де абсолютні висоти сягають 1450-1470 м. Гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Вони здебільшого мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини. Такий характер рельєфу сприяє доступності та зручності рекреаційного освоєння території Національного парку.

Найвищою вершиною НПП «Гуцульщина» є гора Ґрегіт, висотою 1472 м н. р. м. Її схили вкриті кам’яними розсипами, які мають місцеву назву «ґреготи». На деяких хребтах, зокрема на Сокільському, виступають скелі висотою 20-40 м, які є популярним місцем тренувань туристів, скелелазів та альпіністів.

Територія Парку помережена численними річками і потоками. Найбільші з них – Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош, які є правими допливами р. Прут. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеве населення називає «гуками»  через гуркіт і шум, які вони спричиняють. Водоспади і плеса є популярними зонами відпочинку. Особливим попитом любителів водних видів відпочинку та спорту користується річка Черемош, яка протікає вздовж південної межі Парку. З нею пов’язано багато легенд, переказів, бувальщин, вона оспівана поетами та піснярами.

Мальовничий Черемош є однією з візитних карток не лише гуцульського краю, але й Українських Карпат. Ще однією перлиною Парку є озеро Лебедин, що знаходиться в однойменному урочищі на висоті 650 м н. р. м. Цей унікальний природний комплекс є улюбленим місцем відпочинку місцевого населення та гостей краю. Під впливом місцевої чарівної природи написані знамениті пісні «Гуцулка Ксеня», «Червоні маки» та інші.

Територія Парку багата на мінеральні джерела питної води, соляні джерела (з ропи яких колись виварювали сіль).

До річкової мережі НПП «Гуцульщина» тяжіє й мережа автошляхів. З доріг, що пролягають вздовж річок, відкриваються привабливі й захоплюючі краєвиди навколишніх лісів, полонин, гірських пасем.

Клімат

Клімат на території Парку помірно-континентальний з достатнім та надмірним зволоженням, нежарким літом, м’якою зимою, теплою осінню. Тут виділяють дві термічні зони – прохолодну, яка охоплює райони середньо- та низькогір’я Зовнішніх Карпат, і помірну – Покутське Передкарпаття. У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та дерново-буроземні ґрунти.

Одне з найцінніших багатств Національного парку «Гуцульщина» – ліси. У низинній частині переважають листяні ліси, здебільшого дубові. Крім дубів у нижньому деревному ярусі ростуть бук і граб, а у вологіших місцезростаннях – ясен, береза, в’яз, в підліску – ліщина, глід, крушина, бузина та інші види. Низькогірні пасма вкриті буково-грабовими лісами з домішками ялиці, смереки, явора, берези, вищі – смереково-буковими та смерековими лісами, а схили найвищих пасем – вторинними смерековими лісами, які починаються з висоти 450-650 м н.р.м. Під горою Ґрегіт збереглися фрагменти смерекових квазіпралісів, а на хребтах Сокільський та Каменистий – корінні букові ліси з домішкою ялиці й явора. Пралісові формації мають винятково важливе екологічне, науково-практичне, пізнавальне значення. Вони є еталонами живої природи, сприятливим середовищем для збереження популяцій рідкісних та зникаючих видів флори і фауни, можуть бути зручними і довготривалими моделями при дослідженнях змін клімату, рослинності тощо.

Флора

Відповідно до складної конфігурації території НПП і специфічного розміщення його ділянок в різних рослинно-кліматичних висотних поясах з відмінними фізико-географічними умовами (від рівнинного передгір’я до фрагментів субальпійських «ґорґанських» ландшафтів) та різним ступенем антропогенного навантаження і господарської освоєності, флора НПП «Гуцульщина» вирізняється значною різноманітністю. За попередніми даними тут зростає 843 види судинних рослин, 256 мохоподібних, 1086 грибів, 159 видів лишайників, загалом – 2414 таксонів. Серед них 84 види належать до категорії рідкісних і включені до Червоної книги України, зокрема, плаун річний (п. колючий), баранець звичайний, сосна кедрова європейська, лунарія оживаюча, беладонна звичайна, пізньоцвіт осінній, лілія лісова, цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, шафран Гейфелів, косарики черепитчасті, тирличі безстеблий та роздільний, рутвиця смердюча, відкасник осотоподібний, пухирник південний, 26 видів зозулинцевих тощо. Реліктами є 23 види та 12 видів ендеміками. Список вищих рослин, включених до Регіонального Червоного списку, включає 39 видів, зокрема аконіт волотистий, сонцецвіт звичайний, тирлич хрещатий, оман високий тощо. 35 видів рослин охороняються міжнародними конвенціями, ратифікованими Україною.

Рослинність НПП «Гуцульщина» характеризується значною ценотичною різноманітністю і загалом добре репрезентує рослинний покрив Покутських Карпат. Тут відмічено 80 асоціацій та угруповань рівня асоціації 47 союзів 30 порядків 21 класу рослинності. Серед них наявні 14 асоціацій, занесених до Зеленої книги України, особливо цінними є угруповання букових лісів з домінуванням у травостої лунарії оживаючої,  барвінку малого, цибулі ведмежої, угруповання скельнодубово– звичайнодубових лісів, угруповання сосни гірської тощо.

Фауна

Багатою є фауна Парку. В результаті систематичних комплексних фауністичних досліджень впродовж 2002 – 2019 рр. тут виявлено 2293 види тварин, в тому числі: 62 види ссавців, 181 – птахів, 17 – земноводних, 9 – плазунів, 36 – риб і круглоротих, 19 – молюсків, 15 – червів, 1789 – комах, 143 – ракоподібних та 22 – павукоподібних. До Червоної книги України включено 108 видів, серед них ведмідь бурий, видра річкова, кіт лісовий, рись, лелека чорний, глушець, тетерук, орябок, орел-карлик, підорлик малий, сорокопуд сірий, сова довгохвоста, сич волохатий, дятли трипалий, зелений та білоспинний, лосось дунайський, чоп малий, мінога українська, саламандра плямиста, тритони альпійський та карпатський, п’явка медична, 28 видів комах та ін.

У складі флори і фауни НПП «Гуцульщина» є велика кількість таксонів, які включені до міжнародних списків і конвенцій, а саме: 241 вид – до Бернської конвенції, 69 видів – до Боннської конвенції 58 – до Вашингтонської конвенції,  20 видів – до Європейського Червоного Списку та 2  види до ЧК МСОП.

Збереження та відтворення природного біорозмаїття, особливо рідкісних і зникаючих видів, в умовах рекреаційного використання території є першочерговим завданням установи. Науковцями розроблена та частково реалізується програма «Ренатуралізація раритетних видів рослин, тварин, середовищ в НПП «Гуцульщина» та на суміжних територіях», яка передбачає: вивчення стану популяцій, загрожених видів та стану раритетних середовищ; розроблення оптимальних способів ренатуралізації порушених фітоценозів, створення банку репродукційного матеріалу раритетних видів; створення селекційно-репродукційних ділянок; реконструкцію порушених природних середовищ. Розроблені плани дій та виконуються заходи щодо збереження та відтворення 8-ми видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, зокрема з 2003 року проводяться заходи щодо ренатуралізації тису ягідного.

Розроблені «Рекомендації з переформування похідних ялинників Національного природного парку «Гуцульщина»» та здійснюються практичні заходи щодо створення корінних деревостанів, що сприятиме поліпшенню фіто санітарної ситуації, стійкості екосистем.

Серед пріоритетних напрямків наукової діяльності є екологічний моніторинг, який ведеться на 15 ППС (постійних пунктах спостережень моніторингу лісів Косівщини),  5-ти ППП  (постійних пробних площах) різних лісових формацій,  9-ти фенологічних пунктах, 4-х орнітологічних маршрутах, 2-х гідрологічних  постах, метеорологічному пункті. Аналітичною лабораторією проводиться систематичний контроль (властивості, якісний та кількісний склад) поверхневих, підземних та зворотних вод, водно-болотних угідь Косівщини.

Науково-дослідний відділ Парку тісно співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема з благодійною фундацією Heifer Project International, Польсько-Американсько-Українською Ініціативою Співпраці (ПАУСІ), фондом «Євразія»,  Британською Радою в Україні та ін. Розробляються і реалізовуються суспільно-значимі наукові проекти:

  • «Відродження зникаючих порід тварин на Гуцульщині», «Відродження гуцульського коня в Українських Карпатах», «Карпатський проект» (в рамках яких селянським родинам даруються особини коней гуцульської породи, цінних порід корів, овець, бджіл, риби).
  • «Впровадження природоохоронних засад агрокультури на Косівщині для сталого розвитку регіону» (культивування, технологічно-методичне забезпечення і популяризація ягідництва, вирощування лікарських рослин, запровадження новітніх природоохоронних форм і методів ведення сільського господарства) та ін.
  • «Збереження Карпатських пралісів» за сприяння Українського товариства охорони птахів (ТОП) – представником міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина). Проведено 20 експедицій для виявленнястаровікових лісів та пралісів в Космацькому, Кутському та Яблунівському лісництвах ДП «Кутське лісове господарство». Площа старовікових лісів та пралісів становить 1290,6 га.

Реалізація цих проектів сприяє підвищенню рівня зайнятості, зростання фінансових доходів населення, підтримці молодих сімей і сталому розвитку сільських громад Косівського району загалом.

НПП «Гуцульщина» став дієвою  школою навчання, стажування,  підвищення кваліфікації, екологічного та патріотичного виховання населення. Щороку тут проходять практику студенти різних спеціальностей. Впродовж дев’яти років на базі Парку виконано 8 магістерських, 12 бакалаврських дипломних робіт, виконується п’ять кандидатських дисертацій. За матеріалами наукових досліджень опубліковано п’ять  монографій, три методичні рекомендації, понад 80 статей у наукових виданнях та понад 70 науково-популярних статей у ЗМІ.

Національний природний парк «Гуцульщина» володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. В Парку розроблено і промарковано 12 еколого-пізнавальних стежок. Маршрути прокладені до найпривабливіших куточків і доступні для всіх категорій відвідувачів. Вздовж маршрутів облаштовані місця для короткотривалого відпочинку з лісовими меблями та інформаційними стендами. Особливою популярністю серед туристів користуються маршрути «До оглядового майданчика на гору Острий», «До сірководневого джерела на річці Волійця», «На полонину Росохата» і «На озеро Лебедин», «На гору Михалків». Минулого року облаштовано нову комплексну еколого-пізнавальну стежку «Чотири дороги». Маршрут включає стежки Косівського та Шешорського природоохоронних науково-дослідних відділень НПП «Гуцульщина», зокрема, вже існуючі – «Попід Каменистий», «На Клифу» та дві нові – «На Зіняків верх», «До Шешорських гуків».

На території НПП «Гуцульщина» розвивається туристично-рекреаційна інфраструктура, знаходиться багато баз відпочинку, санаторіїв, туркомплексів тощо.

У забудові рекреаційних закладів використано елементи гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з природними ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва. Гуцульський архітектурний стиль відзначається самобутністю та високою естетичністю. Гуцульські церкви, «ґражди», які можна зустріти мало не в кожному селі, відомі в усьому світі своєю витонченістю та гармонійністю.

Косівщина є мистецьким центром Гуцульщини — це осередок самобутніх звичаїв, побуту та культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва. Великим попитом і популярністю користуються вироби місцевих майстрів: різьбярів, кушнірів, писанкарів, мосяжників, кераміків, ткачів, вишивальниць тощо. Самобутні прадавні ремесла і промисли, а також колоритний барвистий одяг, оригінальна музична та пісенна культура гуцулів становлять неабиякий інтерес і є перлиною української та європейської культури.

На території Національного природного парку «Гуцульщина» з 2002 року реалізується проект «Туристично-рекреаційний комплекс «Маєток Святого Миколая».

Спочатку проект втілювався в життя на ентузіазмі працівників Парку, які активно залучали до цієї справи Косівську райдержадміністрацію, Косівський районний центр дитячої творчості, Косівський інститут прикладного і декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв, районний осередок Національної Спілки майстрів народної творчості України, духовенство району а також багато бізнесменів і окремих громадян, які хочуть робити для дітей свято, дарувати їм радість, а найголовніше – навчити їх бути щирими, чесними, працьовитими, слухняними, виявляти повагу до старших.

Пізніше, за наказом директора НПП «Гуцульщина» №95 від 17 грудня 2003 року в структурі Парку створено виробничий рекреаційний підрозділ «Туристичний комплекс «Маєток Святого Миколая», затверджено Положення і склад Ради. Проект підтриманий Івано-Франківською ОДА, Державною туристичною адміністрацією України, у 2006 році – Президентом України (Указ №481 від 06.06.06р.), а у 2007 р. Кабінет Міністрів України (Постанова № 768 від 23.05.2007) затвердив Державну програму збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на період до 2010 р., в якій п. 17 передбачено створення Туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая» на території Національного природного парку «Гуцульщина».

На сьогодні, Маєток Святого Миколая найбільший рекреаційний об’єкт у структурі НПП «Гуцульщина», що виконує не тільки рекреаційні, а й виховні, духовно-екологічні та спортивно-оздоровчі функції.

Центральним об’єктом Маєтку є садиба Святого Миколая, де функціонує пошта, покої та світлиця Чудотворця, а також кімната-музей природи, кімната новорічно-різдвяної іграшки, майстер-клас дитячої іграшки. Біля садиби Миколая функціонують будиночки майстрів народних художних промислів, в яких під час фестивалів проводяться різноманітні майстер-класи. На території Маєтку облаштоване місце для Миколаївської ватри.

Навколо вогнища розташовані крісла дванадцяти людських чеснот. Також, біля будинку Миколая збудований дитячий ігровий майданчик, на якому розміщені різні гірки, гойдалки, драбинки та спортивний майданчик зі штучним покриттям. На території Маєтку знаходяться альтанки та місця відпочинку. Впродовж року в Маєтку Святого Миколая організовуються і проводяться багато цікавих заходів. Так, 19 грудня відбувається фестиваль «Новорічно-різдвяної іграшки», 22 травня – свято Весняного Миколая, у період Різдва та Великодня – свята коляди, вертепу, писанки та багато інших тематичних конкурсів і свят.

Також у Маєтку відбуваються різні конференції, семінари, зустрічі з відомими людьми та інші заходи з питань мистецтва й культури, освіти й науки, збереження довкілля. За роки впровадження проект «Маєток Святого Миколая» отримав не тільки всеукраїнське, а й міжнародне визнання.

Велике історико-пізнавальне значення для відвідувачів та мешканців краю мають мегалітичні сакральні об’єкти. Професором М. Кугутяком  (2007) на території Косівщини описано сім мегалітичних святилищ, вік яких понад три тисячі років. Серед них на особливу увагу заслуговують календарно-астрономічне святилище (астрономічна обсерваторія, древніша від Стоунгенджу) із центром на Лисині Космацькій,  а також Терношорське святилище родючості та народження нового року  із статуєю вагітної жінки, вагою понад 100 тон і висотою понад 10 м.

В Парку функціонує інтерактивний еколого-пізнавальний центр. Еко-центр створений у рамках проекту «Програма екологічних громадських ініціатив для Сходу та Заходу України», що реалізовано Фондом розвитку ГО «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Тут проводяться еко-просвітницькі заходи за методами неформальної освіти з використанням інтерактивного обладнання та функціонує учнівське ПНДВ.

В адміністративному приміщенні НПП «Гуцульщина» діє візит-центр. Тут відбуваються: засідання науково-технічної ради, круглі столи, конференції, семінари, наради, зустрічі з керівниками органів влади і місцевого самоврядування, громадських організацій. Окрім цього, у візит-центрі проводяться уроки, бесіди, різні пізнавальні заходи з учнями району та відвідувачами парку.

В приміщенні Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Гуцульщина» діє кімната-музей природи.

Парк випускає щоквартальний інформаційний вісник, який  безкоштовно розповсюджується в регіоні. Також видається багато інформаційно-популяризаційних матеріалів: буклетів, календарів, плакатів, листівок тощо.

Фахівці з екологічної освіти НПП «Гуцульщина» постійно беруть участь в різноманітних конференціях, круглих столах, готують (у співпраці з науковим відділом) методичні рекомендації з питань екологічної освіти, публікують власні статті у районних, обласних і всеукраїнських виданнях.

На території Парку знято кінофільми «Дім літаючих кинджалів» китайського кінорежисера Джан Імова, «Залізна сотня» Олеся Янчука, а також туристичні, рекламні відеоролики, тощо.

Гостинно запрошуємо вас відвідати Національний природний парк «Гуцульщина»!

Коментарів: 2

  1. Ірина

    Чи проводяться екскурсії по НПП “Гуцульщина” для школярів!
    З повагою, менеджер внутрішнього туризму,
    конт . тел 0509402471

  2. Василь Миколайович

    Тиждень тому я відвідував Національний природний парк «Гуцульщина» . На моє велике здивування я виявив свіжу вирубку дерев породи бук і дуб координати : 48.394734, 25.139159 . Дана вирубка стала можливою з попущення місцевої влади с. Химчин та працівників лісового господарства. З даного приводу зробив десяток фото доказів. Думаю для вас будуть інтересними!

20 Pingbacks

  1. Профільні депутатські комісії обговорили ряд актуальних питань екології та лісокористування | Косівська районна рада
  2. Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України (роздуми над почутим і побаченим)
  3. Кладку відремонтовано
  4. Невідоме святилище в Яворові? | Яворів мистецький і туристичний
  5. Про фест-конкурс «Мальований дзбаник»
  6. Обговорили наболіле
  7. Відбудеться черговий фестиваль «Новорічно-різдвяна іграшка» | Туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая»
  8. Сяють вдячні оченята | Туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая»
  9. Ювілейний випуск «Гуцульського календаря»
  10. Косівщина гордиться своєю елітою
  11. Екологічне лихо на порозі! Задумаймося!
  12. Проекту «МапаКосів» – три роки! | МапаКосів
  13. Велотріп до джерела Таїшино | ВелоКосів
  14. Заходи центральної районної бібліотеки за 2015 пік
  15. Товариству «Гуцульщина» — 25 | Гуцули і Гуцульщина
  16. Засідання клубу «Дитячий бібліовояж»
  17. ХХІІ Гуцульський Міжнародний фестиваль. Косів фестивальний | Гуцули і Гуцульщина
  18. На засіданні Клубу інтелігенції вшановувалася пам’ять про великих українців — Івана Миколайчука та Івана Крип’якевича
  19. Вшановували пам’ять про Михайла Ломацького
  20. Патріотизм очима дітей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2010—2024 НПП «Гуцульщина» & Розробка сайту — «КосівАрт»

Перейти до вмісту