Категорія: Природоохоронна діяльність Page 13 of 17
З метою відновлення природних екосистем, раціонального використання рекреаційного потенціалу Українських Карпат на території Косівського району, Указом Президента України було створено Національний природний парк «Гуцульщина».
В природоохоронній діяльності НПП «Гуцульщина» велика увага приділяється відновленню природних екосистем. Виростити ліс – це досить важлива, клопітка, поважна і відповідальна праця. Здавна відомо, що лісівники, при проведенні природоохоронних заходів, не мають права на помилку, а тим більше, при відновленні лісу. При створені штучних насаджень (лісових культур), потрібно приділяти велику увагу території на якій планується проводити відновлення лісу. Перш за все необхідно обстежити дану ділянку, вибрати оптимальний асортимент порід, густоту лісових культур, які б відповідали даним умовам місцезростання, щоб в майбутньому це насадження було високопродуктивним, стійким проти хвороб і шкідників, виконувало покладені на нього функції (водоохоронні, протиерозійні, рекреаційні і інші). У 2016 році працівниками НПП «Гуцульщина» було заліснено 6,3 га – це ділянки на яких були проведені суцільні санітарні рубки в 2015 році. Крім того, проведено ввід недостаючих порід на площі – 6,3 га, та доповнення лісових культур на площі – 2,4 га. Посадковий матеріал для проведення лісовідновних робіт вирощений на лісових розсадниках НПП «Гуцульщина».
Закликаю всіх жителів нашого краю спільними зусиллями робити все можливе для того, щоб в наших лісах красувалися величаві дуби і буки, пухнасті красуні ялиці і смереки. Завжди пам’ятаймо слова М. Рильського «Хто діброви молоді ростить той живе й працює для століть».
Микола КОПЧУК,
провідний інженер з питань лісовідновлення НПП «Гуцульщина»
Африканська чума свиней (АЧС) (Pestis africana suum) — це небезпечна інфекційна хвороба свиней, яка характеризується лихоманкою, запальними і дистрофічними ураженнями внутрішніх органів, чисельними крововиливами та високою смертністю.
Це одна із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов’язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацією профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.
Все більш складною стає епізоотична ситуація на території України щодо розповсюдження АЧС. З початку 2012 року в 17 областях України зареєстровано 68 випадків захворювання на цю хворобу, з яких 19 випадків серед дикої лісової фауни. З початку 2016 року зафіксовано 11 випадків.
Впродовж останнього місяця АЧС була виявлена і на території західної України, а саме у Чернівецькій та Хмельницькій областях. Останній випадок зареєстровано 07.06.2016 року у селі Довжок, Новоселицького району, Чернівецької області – це приблизно на відстані 150 км. від Косівського району. Тому, щоб не допустити поширення збудника АЧС на території району в Косівській РДА відбулася нарада Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії за участю представників Косівського відділу поліції, Управління Держпродспоживслужби в Косівському районі, керівників та власників свиногосподарств всіх форм власності, ДП «Кутське лісове господарство», Косівської РО УТМР, редакції газети «Гуцульський край», Косівського РП «Райагроліс» та НПП «Гуцульщина». Під час наради було прийнято рішенням № 4 від 15 червня 2016 року «Про епізоотичну ситуацію щодо африканської чуми свиней в державі та поширення захворювання територією західної України. Заходи профілактики та недопущення занесення збудника африканської чуми свиней на територію району».
ЗАСТЕРІГАЄМО: виявивши хвору тварину (нестандартна поведінка) чи труп дикого кабана необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходи, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.
Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини та надзвичайно небезпечний для свиней!
ПАМ’ЯТАЙТЕ: лихо легше застерегти аніж побороти ! ! !
Роман ІВАНЧУК,
провідний інженер зі збереження тваринного світу НПП «Гуцульщина»
Кожної весни проводиться екологічна акція «Першоцвіти» з метою посилення державного і громадського контролю за охороною та збереженням рідкісних ранньоквітучих видів рослин.
В останні роки потреба в проведенні такого заходу постає все гостріше, оскільки саме в цей період відбувається масове зривання рослин з метою продажу. Через подібне недбале ставлення до природи такі види рослин з ранньою вегетацією, як підсніжник звичайний, білоцвіт весняний, шафран Гейфелів, що масово зростають в нашій місцевості та в інших регіонах України вже стали рідкісними. Тому всі вони занесені до Червоної книги України і підлягають особливій охороні. Їх збір, заготівля та продаж забороняються законом.
За зривання цих рослин чинним законодавством України передбачено матеріальне відшкодування нанесених збитків в сумі 62 гривні за кожну знищену рослину (постанова Кабміну України №1030 від 7 листопада 2012 року «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»). Окрім цього, згідно ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення знищення видів рослин, які занесені до Червоної книги України, передбачена адміністративна відповідальність – накладання штрафу на громадян від 340 до 510 грн, з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб – від 510 до 850 грн, з конфіскацією незаконно добутого.
Очевидно, що одними заборонами і накладанням штрафів першоцвіти не врятуєш. Закон оберігатиме природу тільки тоді, коли кожна людина буде свідомо його дотримуватися, робити все, щоб не зашкодити довкіллю, цінувати і берегти кожну рослину!
Василь ЯКІМИШИН,
провідний інженер відділу державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина»
Присутність людей у місцях де живуть дикі тварини, створює, так званий, «фактор стурбованості», який викликає у тварин стан постійної напруженості, порушує добовий ритм їх життєдіяльності, особливо в період коли дикі тварини доглядають за своїм потомством.
Тому, щоб не турбувати тварин і не заважати їм піклуватись про свою малечу, в лісах запроваджують сезони тиші.
Так, 9 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №322-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу».
Цим законом внесено зміни у різні Закони України в тому числі і в ст. 39 Закону України «Про тваринний світ». Частина п’ята вище згаданого Закону України викладена в такій редакції:
«У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)».
Порушення вимог щодо охорони середовища перебування диких тварин тягне за собою адміністративну відповідальність (ст.87 КУпАП), а саме: накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А на територіях природно-заповідного фонду України за здійснення в їх межах забороненої господарської та іншої діяльності (ст.91 КУпАП) тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.
Тож в період з 1 квітня до 15 червня дотримуйтеся тиші в лісі. Бережіть диких тварин!
Андрій МАТІЙЧУК,
заступник начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина»