Ця проблема, як ніколи голосно, звучала 15 вересня 2015 в Києві на нараді в Орхуському центрі. ЇЇ проводило Міністерство екології та природних ресурсів під керівництвом в.о. Міністра Сергія Курикіна.
У нараді взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також чиновники Держлісагенства, Закарпатської та Чернівецької облдержадміністрацій, вчені українських науково – дослідних інститутів, факультетів екології університетів Карпатського регіону, представники з Національних природних парків Карпат, громадських організацій, а також громадські діячі та журналісти.
Учасники говорили про екологічну та культурну цінності пралісів і старовікових лісів Карпат. Вони пропонували стратегію збільшення площі національних природних парків як єдиний і ефективний спосіб збереження пралісів – екологічного серця Карпат. Експерти підкреслювали соціально – економічні вигоди розширення меж парків і відзначали занадто низькі темпи вирішення цього питання на місцевому рівні. У регіонах вже створені і пройшли перші засідання робочих груп з питань розширення НПП при обласних державних адміністраціях, зустрічі та переговори з землекористувачами (лісгоспами) та органами місцевого самоврядування. НПП провели опитування місцевих жителів щодо їх думки з приводу розширення охоронюваних територій.
Проте, у всіх областях Карпат екологи отримали одностайну відмову землекористувачів (переважно представників лісового господарства) віддати частину своїх угідь в парки. Землекористувачі найчастіше не погоджуються на конструктивне вирішення цього питання. Керівники лісгоспів мотивують свою відмову тим, що передача угідь викличе різке зниження темпів соціально – економічного розвитку регіону, який визначається лісозаготівлями та деревообробкою.
На нараді було піднято питання важливості Українських Карпат не як промислово- експлуатаційного регіону, а як рекреаційно-туристичного, який за умови вкладення фінансів в інфраструктуру туризму та відпочинку може дати великий і стабільний дохід. Складно повірити, що в унікальних Карпатах екотуризм приречений давати доходів менше, ніж в африканській Республіці Кенія (близько 60 мільярдів доларів щорічно).
Збереження природи Карпат важливе не тільки для України, але й для Європи і всього світу. Це підтверджується визнанням окремих територій Українських Карпат, як то букові праліси, об’єктом Світовї природної спадщини «Букові праліси Карпат та старовікові ліси Німеччини», включенням до мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» . Цінність карпатських пралісів зрозуміла і будь-якому мислячому жителю Карпат. Праліси-це генетичний фонд карпатської екосистеми, осередок її флори і фауни. Праліси забезпечують поповнення кисневих запасів, очистку води і повітря, збереження водних ресурсів, вони послаблюють руйнівні стихійні природні явища, вони – головний чинник збереження біорізноманіття, їх стрктура – еталон ведення лісового господарства .
Сьогодні екологи наполегливо пояснюють суспільству, що разширення територій НПП за рахунок пралісів та особливо цінних лісів, не передбачає знищення лісогосподарської галузі Карпатського регіону. Мова йде про створення регіону, де будуть гармонійно, екологічно обгрунтовано поєднані природно-туристичний і господарський компонент.
Учасники наради в Орхуському центрі зробили кроки до вирішення питань збереження пралісів. Вони підкреслили необхідність внесення змін до Законодавчих та нормативних актів в частині спрощення процедури лімітування використання природних ресурсів на охоронюваних територіях (сьогодні рубки навіть хворих і сухих дерев суворо зарегламентовано). Погодили розпочати роботи з підготовки наукового обгрунтування для включення до складу національного природного парку «Верховинський» полонин і долин річок Білий і Чорний Черемош (річок з особливо чистою навіть по Карпатська міркам водою). Вирішили, що Івано – Франківська, Чернівецька і Закарпатська облдержадміністрації разом з Мінприроди і Держлісагенством прискорять підготовку проектів розширення меж національних природних парків, а Міністерство екології та природних ресурсів і Держлісагенство звернуться до Міністерства оборони з приводу передачі 10892 га земель Сколівського військового лісгоспу у постійне користування НПП «Сколівські Бескиди». Закарпатська облдержадміністрація відновить робочу групу з розширення площі вилучених у землекористувачів земель Ужанського національного природного парку.
Праліси, яких не торкнулася рука людини, повинні побачити наші онуки і правнуки. Без них Карпати стануть уже зовсім іншими: безводними, одномантіними і абсолютно беззахисними.
Залишити відповідь