Сучасні тенденції туристичної діяльності в Карпатському регіоні свідчать про неухильне зростання кількості туристів як з України, так і зарубіжних гостей.
Окрім того, спостерігається територіальний розвиток галузі. Так, ще декілька років тому туристичними осередками вважались міста і селища наближені до гірськолижних курортів, та й то лише взимку, однак нині, туристичним ареалом є практично вся територія Українських Карпат. Дану ситуацію вважаємо закономірною, адже багаті природні ресурси, карпатська автентика і самобутність горян є сприятливими для розвитку туризму.
Та незважаючи на досягнуті результати в розвитку туризму, необхідним є подальше вдосконалення інфраструктури, зокрема створення маркованих екостежок і екомаршрутів. Оскільки, туристична інфраструктура, яку так цінують гості гір, це не лише проживання, харчування і базові туристичні розваги, що їх пропонує регіон, але й організовані, напіворганізовані і самостійні мандрівки, які стають дедалі популярнішими серед відвідувачів Карпат. Окрім того, розробка екомаршрутів і популяризація екотуризму є дуже важливим чинником збереження природи Карпат, зменшення антропогенного навантаження та рівня дигресії грунтів. Позаяк екотуризм, як форма відпочинку, сумісна з екологічними і соціальними вимогами, відповідальна перед природою, така, що сприяє її захисту.
Маркованими стежками в Карпатах займаються національні парки, волонтери. Саме парки останнім часом стають справжніми осередками екотуризму в країні. В Українських Карпатах їх налічується 9, з них 3 функціонують на Івано-Франківщині, 3 в Закарпатті, один на Львівщині, 2 на Буковині.
Національний природний парк «Гуцульщина», що займає площу в 32271 га і розташований в межах Косівського району Івано-Франківської області, теж має свої екотуристичні принади, оскільки володіє надзвичайно потужним природним рекреаційним потенціалом: мальовничими ландшафтами, гірськими річками, мінеральними джерелами, чистим повітрям, значним біорозмаїттям.
Нині, на території парку розроблено і промарковано 12 еколого-пізнавальних стежок. Маршрути прокладені до найпривабливіших куточків парку і доступні для всіх категорій відвідувачів. Вздовж маршрутів облаштовані місця для короткотривалого відпочинку з лісовими меблями та інформаційними стендами. Особливою популярністю серед туристів користуються маршрути «До оглядового майданчика на гору Острий», «До сірководневого джерела на річці Волійця», «На хребет Каменистий», «На полонину Росохата» і «На Лебедин».
Найбільш відвідуваним об’єктом НПП «Гуцульщина» є туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая», де серед виставкових кімнат функціонує кімната-музей природи. Туристи тут мають змогу оглянути експозиції рослинного і тваринного світу Косівщини. Біля «Маєтку Святого Миколая» проходять екостежки «Попід Каменистий» та «На гору Клифа».
Також на базі НПП «Гуцульщина» функціонує науково-просвітницький центр, в якому туристи-природолюби можуть ознайомитися із експозиціями присвяченими зоології, ентомології, орнітології, дендрології, мікології, геології, оглянути гербарії рослин карпатського краю, послухати лекції-бесіди на тему збереження навколишнього середовища та ознайомитися з діяльністю мікологічній лабораторії та лабораторії екологічного моніторингу.
Значний потенціал для розвитку екологічного туризму мають бальнеологічні ресурси парку. Так, у межах НПП «Гуцульщина» розвідано джерела мінеральних вод: «Аршиця», «Пістинька», «Сріблясті водоспади», «Шешорська», «Соколівчанка» та ін. Також привабливими в екотуристичному аспекті є наявні на території парку букові праліси та старовікові ліси, які не лише несуть у собі пам’ять віків, але й досі служать надійними оберегами гір та долин.
Слід пам’ятати, що обирають такий вид відпочинку екологічно орієнтовані туристи. Від відпочинку на території нашого парку, окрім відвідування екостежок та інших природних атракцій, вони чекають щедрого селянського пригощання традиційними продуктами, походити босоніж по сінокосу, порибалити біля річки, назбирати грибів, ягід та лікарських трав, побачити народні традиції, вбрання, почути гуцульський фольклор і говірку. Стомлені від життя в урбанізованому середовищі туристи прагнуть побачити як робиться справжній сир, масло, ковбаси, вирощуються екологічно чисті овочі та фрукти, як розводять свиней, корів, овець, працюють на городі і навіть не проти безпосередньо взяти участь у процесі. Для реалізації даного аспекту відпочинку парк співпрацює із населенням краю, зокрема із власниками сільських зелених садиб.
Нині на території НПП «Гуцульщина» послуги гостинності у сільській місцевості надають близько 130 садиб. Центрами зеленого туризму є с.Шешори, околиці м. Косів, які здавна визнані кліматичними курортами.
Працівники парку проводять активну роботу з налагодження співпраці із місцевими садибами сільського зеленого туризму щодо екологізації рекреаційно-туристської діяльності, інтегрування екологічних знань у сферу туризму, оптимізації використання рекреаційних ресурсів, вдосконалення інфраструктури, надання організаційно-методологічної допомоги сільським громадам щодо діяльності у сфері екотуризму.
Таким чином у своїй рекреаційній діяльності НПП «Гуцульщина» керується не лише традиційним трактуванням туристично-рекреаційної діяльності у межах ПЗФ, а і є полігоном для збалансованого розвитку екотуристичної галузі.
Надія Копер,
провідний фахівець відділу рекреації
та благоустрою НПП «Гуцульщина»
Залишити відповідь