30 березня у народі відзначають «Теплого Олекси» – День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті. В цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука хвостом лід розіб’є.
Якщо цього дня погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічник виносить вулики з бджільника, замовляє бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, молиться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду, тоді розкриває дверцята, і бджоли роблять перший обліт. Кропить їх освяченою на Стрітення водою, промовляючи: «Теплий Олекса випускає бджіл на весну».
З метою відкриття пасічницького сезону в науково-просвітницькому центрі НПП «Гуцульщина» зібралися бджолярі Косівщини, Вижниччини, Снятинщини і Верховинщини. Розпочався захід з обкурювання димарем пасічників та вуликів. З вітальним словом до присутніх звернувся голова Косівської районної спілки пасічників Остап Тим’як. Про свято Теплого Олекси як традицію відкриття пасічницького сезону в Карпатському регіоні розповіла екоосвітянка парку Богдана Іванчук. Потім пасічники аналізували зимівлю бджіл та обговорювали підготовку до реалізації бджолопакетів. Для більшості пасічників зимівля їхніх бджіл була вдалою. На зустрічі бджолярів було наголошено вжити заходів проти найнебезпечнішої інвазійної хвороби бджіл, що викликається кліщем Варроа. Далі важливим кроком, після свята Теплого Олекси, є проведення весняної толоки по насадженню медодаїв, які можна придбати у науково-дослідному розсаднику НПП «Гуцульщина».
Після невеликої перерви відбувся практичний семінар на тему: «Морфометричний аналіз бджіл з використанням програми MorphoXL та програмного забезпечення- визначення породної приналежності по крилу». Потім пасічники мали нагоду довідатися про впровадження інструментального осіменіння на матковивідній пасіці.
Зі святом Теплого Олекси пов’язано чимало прикмет. Перший пташиний спів ранньою весною належить вівсянці. За стародавнім віруванням, саме в день Теплого Олекси вівсянка вперше співає свою пісню, незважаючи ні на сніги, ні на морози, які ще бувають доволі затяжні. Щука викидає ікру зазвичай на теплого Олексу, можливо, тому вона й «розбиває хвостом лід». Рибалки святкують цей день, сподіваючися «на добрі лови», бо «хто не почитає святого Олексія, чоловіка Божого, тому риба на руку не піде». У цей час журавлі повертаються з вирію. Мисливці розповідають, що в день Теплого Олекси ведмеді прокидаються і йдуть шукати поживи. Лисиці на Олекси переселяються зі старих нір у нові. У цей день збирали березові бруньки. За столом всією родиною пили березовий сік або спеціально приготовлений медово-березовий узвар, а також ходили до тещі.
Якщо на Теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.
Б.Іванчук, пров. фах. Відділу еколого-освітньої роботи НПП «Гуцульщина», зав. музею «Бджільництво Гуцульщини»
Залишити відповідь