Автор: НПП «Гуцульщина» Page 103 of 158

«Бібліовояж» мандрує рідним краєм

16 вересня працівники НПП «Гуцульщина» провели екскурсію-факультатив для членів клубу «Дитячий бібліовояж», в рамках якої учасники відвідали сірководневе джерело на річці Волійця. Маршрут проходить через присілок Волійця. За переказами старожилів, назва присілку пов’язана з тим, що за часів Австро-Угорщини у цій місцевості випасали волів. Відповідну назву отримала і однойменна річка, що протікає територією парку та на якій розташоване цілюще джерело. Також діти мали можливість побувати біля Церкви Різдва Пресвятої Діви Марії.

Даний тип води пов’язаний із сірковмісними гіпсами і вапняками неогену, які поширені в зовнішній частині Передкарпатського прогину. Дебіт джерела близько 5 л/год. Вода цього джерела має унікальну рекреаційну та оздоровчу цінність, сприятливо впливає на загальний фізіологічний стан людини, роботу опорно-рухового апарату, нервової та периферійної системи.

Всі учасники зустрічі були щиро захоплені багатством рідного краю, його історією та красою наших Карпат.

Олеся Шевчик,
провідний фахівець відділу екологічної освіти НПП «Гуцульщина»

Науковий семінар в рамках I Відкритого районного фестивалю кераміки, ремесел і фольклору

16 вересня 2016 року в адміністративному приміщенні національного природного парку «Гуцульщина» відбувся науковий семінар, який проходив в рамках I Відкритого районного фестивалю кераміки, ремесел і фольклору.

На семінарі науковців було презентовано доповіді: «До питання нематеріально-культурної спадщини» та «Косівська мальована кераміка як феномен української культури». Учасники семінару також відвідали музей старожитностей Гуцульщини та наукову бібліотеку.

Хто нищить ліси України? (відео)

Про чистоту води у Рибниці

Працівники НПП «Гуцульщина» систематично проводять оцінку чистоти водойм, що протікають на території парку. Враховуючи той факт, що упродовж першої половини вересня мало місце скидання нечистот у Рибницю, про що зазначено мером Косова в групі «Косів. Діалог» в соціальній мережі facebook, нами був проведений терміновий аналіз чистоти води методом біоіндикації за індексом ТВІ. Ця методика є основною та визнаною оцінкою якості водного середовища за біологічними показниками, оскільки живі організми завжди чітко реагують на негативні дії будь-якого походження, незалежно від їх врахованості та ступеня вивченості.

Оцінку чистоти води проводили біля потенційних забруднювачів, зокрема на таких ділянках Рибниці, як біля Кутського мосту, навпроти будинку культури (нижче податкової), біля підвісної кладки на Москалівку, тощо.

Встановлено, що біотичні індекси водойми коливаються в межах 6 балів (Кутський міст, податкова) та 7 балів (підвісна кладка), що характерно для помірно забрудненої води (3 клас якості, β-мезосапробна вода, не рекомендується використовуватися для водопостачання, та, без висновків бактеріологічних досліджень, для купання). Таким чином, показники чистоти води знизилися, адже попередні наші дослідження реєстрували біотичні індекси у 8-9 балів та визначали воду як чисту, згідно ступенів розподілу забруднення.

Слід відмітити, що коливання значень індексу ТВІ мало місце і до цієї події, зокрема після дощів, потрапляння відходів у річку, однак до цих пір вода у річці доволі швидко самоочищувалася (на 3-5 день показники ТВІ поверталися у норму), що свідчило про високий рекреаційний потенціал водойми. Нині ж спроможність до самоочищення знижена, про що свідчить той факт, що аналіз води через два тижні після потрапляння нечистот фіксує лише окремих макробезхребетних-біоіндикаторів.

Окрім традиційно-плачевного краєвиду із сміття, нами, безпосередньо під час проведення досліджень, зафіксовано побутове забруднення Рибниці місцевими жителями шляхом прання у її водах килимів, речей домашнього вжитку, тощо. Також встановлений факт викидання у воду карбонату кальцію (біля Кутського мосту), немасштабного розвитку ціанобактерій (цвітіння води), чого раніше нами не спостерігалося.

Моніторинг чистоти води буде проводитись і надалі, що дозволить встановити резервну ємність водойми у плані відновлення біотично значимих індикаторних видів, та вплив потенційних забруднювачів на видове різноманіття макробезхребетних.

Науковий співробітник Ірина Стефурак
Старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук, Марія Пасайлюк

Мікологічні наукові експедиції в НПП «Гуцульщина»

11-17 серпня 2016 року на території НПП «Гуцульщина» працювала наукова експедиція з метою відбору мікологічного матеріалу за науковою темою НАН України № 418 «Таксономічна різноманітність та закономірності розподілу грибів і грибоподібних організмів за біотопами на прикладі Українських Карпат», яку очолювала завідуюча відділу мікології, член – кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Дудка Ірина Олександрівна.

До складу експедиції входили науковці з Інституту ботаніки ім. М. Холодного: провідний науковий співробітник, к.б.н. Т.В. Андріанова; старший науковий співробітник, к.б.н. М.П. Придюк та молодший науковий співробітник, к.б.н. М.О. Зикова, а також зам. начальника наукового відділу НПП «Гуцульщина» Фокшей С.І. та старший науковий співробітник, к.б.н. Пасайлюк М.В.

Мікологічні обстеження проведені в грабово-дубових лісах Старокутського ПНДВ (територія з вилученням), Косівського лісництва (ДП Кутське лісове господарство, територія без вилучення), грабово-ялицево-букових лісах Косівського ПНДВ та Шешорського ПНДВ (територія з вилученням). Дані  мікологічних зборів опрацьовуються та будуть передані в науковий відділ НПП «Гуцульщина». За результатами польових досліджень будуть опубліковані спільні наукові статті.

Стелла Фокшей,
заступник начальника наукового відділу НПП «Гуцульщина»

Міжнародна конференція «Екологічні, соціально-економічні та історично-культурні аспекти розвитку прикордонних територій Мараморощини».

2-4 вересня в м. Рахові пройшов ХХІІІ Міжнародний гуцульський фестиваль в рамках якого відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Екологічні, соціально-економічні та історично-культурні аспекти розвитку прикордонних територій Мараморощини». Конференцію проводили на базі Карпатського біосферного заповідника.

В науково-практичній конференції взяли участь науковці з 12 університетів та інститутів України, 4 Національних природних парків і біосферного заповідника, а також з університету Матея Бела (Словаччина), інституту лісових досліджень і менеджменту Румунії, природного парку «Гори Мараморощини» (Румунія), Національного парку «Дуна-Іполі» (Угорщина) та технічного ліцею Румунії. Науковці НПП «Гуцульщина», а саме: к.б.н. Стефурак Ю.П. (зам. директора з наукової роботи), к.б.н. Держипільський Л.М. (начальник наукового відділу), к. с/г. н. Лосюк В.П. (науковий співробітник), Фокшей С.І. (зам. начальника наукового відділу) також взяли участь в роботі конференції.

Під час конференції відбулася демонстрація дуже цікавих історичних фільмів: «Перші фестивалі на Гуцульщині» та «Подорож автомобілем Гуцульщиною» (1935р.).

Конференція пройшла в дружній обстановці, в доповідях порушено низку важливих проблем сьогодення Гуцульських Карпат не тільки України, але й Румунії, Словаччини, Угорщини. В підсумку прийнята резолюція конференції.

По закінченню конференції для її учасників виступив народний оркестр гуцульських інструментів Рахівського районного будинку культури.

Стелла Фокшей,
заступник начальника наукового відділу НПП «Гуцульщина»

Структура НПП «Гуцульщина»

© 2010—2025 НПП «Гуцульщина» &