Автор: НПП «Гуцульщина» Page 110 of 158

Відтворення тису ягідного на теренах НПП «Гуцульщина»

8 квітня 2016 року в рамках наукової програми «Ренатуризації тису ягідного Taxus baccata L.», яка здійснюється з 2003 року, працівниками наукового відділу та відділу рекреації і благоустрою за участю студентів ІІ курсу Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва (відділи «Художня обробка металу», «Художній розпис», «Художні вироби з дерева», «Художній текстиль»), висаджені піднаметові лісові культури тису ягідного.

Ренатуризаційна ділянка закладена  в кв. 8 вид. 9 Старокутського ПНДВ, в чистій вологій бучині на котрій висаджено 200 шт. сіянців. Ділянка розташована поблизу постійної пробної площі №2 з метою збереження та недопущення знищення відповідних культур, оскільки тис ягідний включений до Червоної книги України.

Ця порода відома в народі своєю надміцною цінною деревиною котра має ряд назв: червоне дерево, негний-дерево, залізне дерево та ін., а за часів Австро-Угорської імперії жителі Карпат платили податок деревиною тису. Із неї виробляли декоративні меблі, деталі возів та різних механізмів, мости, гарматні ядра та ін. Такий великий попит на деревину цієї породи і повільне його відновлення спричинило до майже повного винищення тису ягідного в Українських Карпатах. Створені відповідні піднаметові лісові культури є ще одним кроком до поступового відновлення тису ягідного в Карпатах.

Олег Погрібний,
науковий співробітник НПП «Гуцульщина»,
кандидат сільськогосподарських наук

Юридична колізія навколо НПП Гуцульщина

17 липня 2015 року Прокуратурою Івано-Франківської області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015090000000107 по факту  неправомірних дій службових осіб національного природного парку «Гуцульщина», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5.ст.191 КК України. Об’єктивне розслідування призвело до винесення 16 лютого 2016 року  Прокуратурою Івано-Франківської області  постанови про закриття кримінального провадження №42015090000000107 від 17.07.2015р. на підставі п.2.ч.1 ст.284 КПК України, у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Також безпідставні звинувачення НПП «Гуцульщина» Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області щодо незаконного включення в штатний розпис працівників служби державної охорони парку, що призвело до необґрунтованих витрат державних коштів на загальну суму 5,4 млн. грн. (вимога №09-07-14-14/7917 від 16.11.2015). Звернення НПП «Гуцульщина», з приводу цього, до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з  позовом про визнання протиправною та скасувати цю вимогу, суд задовольнив  повністю.  (Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2016р., справа № 809/4422/15). Подана відповідачем апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду  – відхилена, постановою якого  від 24.03.2016 року – залишено в силі постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправною та скасування  вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області.

Таким чином адміністрація Парку після висунутих звинувачень, які, до речі, набули широкого розголосу, дискредитуючи НПП «Гуцульщина», доказала законність діяльності  служби державної охорони Парку

Адміністрація парку щиро вдячна всім хто відстоював державницьку позицію, а особливо Міжнародній благодійній організації «Екологія-Право-Людина» в особі юрисконсульта 1-ї категорії Софії Шутяк, яка на високому професійному рівні захищала законність дій НПП «Гуцульщина», що були предметом розгляду цієї справи.

Іван КОПЧУК,
начальник відділу державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина»

Ландшафтні дослідження

З 2015 року на території НПП «Гуцульщина» розпочалися дослідження ландшафтної структури.

Структура ландшафту – ( від.лат. structura – будова, розміщення) – взаємне розміщення складових ландшафту (природних компонентів і комплексів нижчого рангу) та характер їхнього поєднання, взаємозв’язків у часі. Розрізняють три аспекти структури ландшафту: вертикальний, горизонтальний, часовий (включає найважливіші риси сезонної ритміки).

Основна увага науковців була спрямована на вивчення горизонтальної структури ландшафту. При дослідженнях були уточнені межі ландшафтних стрий та простих урочищ.

грунтовий розріз (манявська світа) ділянка №3

За фізико-географічним  районуванням територія парку знаходиться в трьох областях: Середньогірно-скибовій, Низькогірно-скибовій  та Передгірно-височинній, а за ландшафтним районуванням в десяти ландшафтах: Габорянському, Рокитянському, Карматурському, Річківському, Роженському, Слободорунгурському, Печеніжинському, Ковалівському, Хімчинському та Кобаківському.

Дослідження ландшафтної структури на рівні простих урочищ на території парку проводилося вперше. Воно розпочато з території Габорянського ландшафту (середньогірна частина парку біля гори Грегіт 1472) на ключовій ділянці №3. Для картування ландшафтних одиниць використовувалася методика «Польове ландшафтне знімання гірських територій» (Г.П.Міллер). Дослідження здійснювалися в три етапи: перший – підготовчий (вивчення картографічних та літературних джерел на досліджувану територію), другий – польові роботи. Ландшафтне знімання проводилося на рівні простих урочищ. Основна форма фіксації результатів досліджень є бланкова форма №1 — лісова та чагарникова.

Під час польових робіт детально досліджено географічне положення, рослинний покрив та морфологічна структура грунту з допомогою грунтового розрізу. Третій етап (завершальний) камеральні роботи – це опрацювання даних з допомогою програмного забезпечення ArcGIS 9.3.1. та ArcGIS 10. В результаті проробленої роботи була оцифрована карта ландшафтів НПП «Гуцульщина», складена (попередньо) ландшафтна карта ключової ділянки на рівні простих урочищ в масштабі 1:25 000.

Зоряна ГОСТЮК,
молодший науковий співробітник НПП «Гуцульщина»

Інформаційний вісник Національного природного парку «Гуцульщина», №1 (54), 2016 рік

Інформаційний вісник Національного природного парку «Гуцульщина», №1 (54), 2016 рік

Інформаційний вісник Національного природного парку «Гуцульщина», №1 (54), 2016 рік (1246 downloads )

Першоцвіти – 2016

Кожної весни проводиться екологічна акція «Першоцвіти» з метою посилення державного і громадського контролю за охороною та збереженням рідкісних ранньоквітучих видів рослин.

В останні роки потреба в проведенні такого заходу постає все гостріше, оскільки саме в цей період відбувається масове зривання рослин з метою продажу. Через подібне недбале ставлення до природи такі види рослин з ранньою вегетацією, як підсніжник звичайний, білоцвіт весняний, шафран Гейфелів, що масово зростають в нашій місцевості та в інших регіонах України вже стали рідкісними. Тому всі вони занесені до Червоної книги України і підлягають особливій охороні. Їх збір, заготівля та продаж забороняються законом.

1508005_964471426963733_8967863919920315225_n

За зривання цих рослин чинним законодавством України передбачено матеріальне відшкодування нанесених збитків в сумі 62 гривні за кожну знищену рослину (постанова Кабміну України №1030 від 7 листопада 2012 року «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»). Окрім цього, згідно ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення знищення видів рослин, які занесені до Червоної книги України, передбачена адміністративна відповідальність – накладання штрафу на громадян від 340 до 510 грн, з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб – від 510 до 850 грн, з конфіскацією незаконно добутого.

Очевидно, що одними заборонами і накладанням штрафів першоцвіти не врятуєш. Закон оберігатиме природу тільки тоді, коли кожна людина буде свідомо його дотримуватися, робити все, щоб не зашкодити довкіллю, цінувати і берегти кожну рослину!

Василь ЯКІМИШИН,
провідний інженер відділу державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина»

 

Етнографічний туризм на Косівщині

Етнічний туризм один з видів культурно-пізнавального туризму, спрямований на збагачення духовної культури, пізнання історії і традицій народу, виховання у молодого покоління національної самосвідомості.

Гуцульщина – це унікальна, мальовнича перлина нашої країни, і самобутня, яскрава, колоритна етнічна гілка української нації, один з найцікавіших етнографічних регіонів України.
Природа, з якою начебто злилося життя гуцула, наділила його відчуттям краси, прагненням зробити свої творіння яскравішими і радіснішими.

Вартує тільки зайти до гуцульської хати і вас вразить краса і тонкий смак, з яким виконані речі, що оточують її господарів. Знайомлячись з життям і побутом гуцулів, відчуваємо благовіяння перед творінням відомих і не відомих митців, наділених природою тонким розумінням краси, справжнім талантом.

Аналізуючи стрімке підвищення попиту з боку туристів на живий інтерес до справжнього життя гуцулів, зацікавленість народним промислом, культурою, історією та традиціями, працівниками відділу рекреації та благоустрою НПП «Гуцульщина» розроблено низку пропозицій та маршрутів на 2016 рік для просування та популяризації етнографічного відпочинку та туризму на Косівщині.

Культурно-етнографічний маршрут «Мистецька Гуцульщина»

Туристичний продукт створений з метою ознайомлення туристів та рекреантів з культурою декоративно-прикладного мистецтва гуцулів, історією та географією народних промислів, численними династіями народних умільців відомих у всій Україні та далеко за її межами. Маршрутом передбачено відвідування:

  1. Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва — колиски української мистецької освіти, зокрема його музею, де можна дізнатись про історію зародження гуцульських промислів, ознайомитись з найвидатнішими митцями минулого та сучасності, є можливість побачити незліченну кількість експонатів багатьох напрямів гуцульського декоративно-прикладного мистецтва.
  2. Косівського сувенірного ринку, де кожна річ має високу мистецьку цінність, а продавець зазвичай і є автором творіння. Тут можна вибрати для себе традиційну гуцульську вишиванку, дерев’яну шкатулку, неповторну прикрасу з бісеру, керамічного глечика чи тарілку та багато іншого.
  3. Села Яворів – колиску різьбярства та столицю ліжникарства, де можна оглянути музей народного мистецтва Гуцульщини, літературний музей імені Лесі України, візит-центр Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда», взяти участь у майстер-класах з виготовлення народних художніх промислів, а також побувати у валилі (унікальна гідротехнічна споруда) і побачити процес валяння ліжника.
  4. Творчої майстерні Іванни Козак-Ділети. Зустріч з косівською майстринею славетної династії гончарів. Гуцульська кераміка – це живе мистецтво наших днів, що претендує на внесення до переліку об’єктів культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Майстриня демонструє колекцію власних творів, відкриває секрети технології виготовлення та техніки розпису кераміки. У майстерні пані Іванни кожен охочий може долучитись до дивовижного світу кераміки і спробувати себе у цьому ремеслі.

ТМК «Маєток Святого Миколая»

Свято «Великодні веснянки» (22 травня). Захід орієнтований на відродження українського фольклору та гуцульських обрядових пісень. Під час свята місцеві мешканці та туристи зможуть почути традиційні великодні веснянки, взяти участь у великодніх забавах, побачити розмаїття гуцульського строю та вбрання.

Історико-краєзнавчий маршрут «Шешори – край пісні, магії та гір»

Маршрут пролягатиме однією з найпривабливіших гуцульських дистанацій – села Шешори. Саме тут зародилась славетна історія «Гуцулки Ксені», кличуть до себе «Сріблясті водоспади». Програмою передбачено знайомство з історією та звичаями краю: відвідини пам’ятки дерев’яної архітектури – церкви Святої Параскеви: візит до майстрині народного декоративного мистецтва – Марії Василащук, дочки видатної майстрині художнього ткацтва, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка – Ганни Василащук. Господиня відкриває таємниці свого ремесла та проводить майстер-клас з художнього ткацтва.

Очікуємо, що реалізація програми розвитку етнографічного туризму на Косівщині сприятиме формуванню позитивного іміджу та популяризації Гуцульщини, покращенню добробуту мешканців краю.

Юлія ГАВРИЩУК,
провідний фахівець відділу рекреації та благоустрою НПП «Гуцульщина»

За знаннями — цілий рік

Вже доброю традицією стали відвідини педагогами, студентами, учнями району науково-просвітницького центру НПП «Гуцульщина», де гості можуть оглянути різнопланові колекції, зібрані працівниками наукового відділу, що відіграє важливу роль у виховному, навчальному і розвиваючому процесах та, останнім часом, слугує практичним посібником не тільки при проведенні екскурсій. Так, нова, нетипова колекція біоіндикаторних видів сформована старшим науковим співробітником, кандидатом біологічних наук Марією Пасайлюк та науковим співробітником Іриною Стефурак, вже не раз ставала предметом наочності при проведенні практичних занять як в парку так і в школах району. Позитивні результати використання колекції мають місце не тільки при роботі з дітьми, але й з дорослим населенням.

Відвідування мікологічної лабораторії, де зберігається колекція чистих культур грибів, сформована завідувачем лабораторії екологічного моніторингу, аспірантом Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Юрієм Петричуком і Марією Пасайлюк, та мікологічного гербарію, сформованого заступником начальника наукового відділу Стеллою Фокшей, викликають особливий інтерес. Адже і школярі, і дорослі можуть бачити ту саму грибницю, про яку вони чути чули, але як насправді виглядає, не знали. Відвідувачам демонструють прилади та обладнання, що використовуються для реалізації технології re-situ – відтворення грибів у природі, розробленої та реалізованої співробітниками наукового відділу НПП «Гуцульщина» вперше в Україні.

Екскурсії, що практично цілий рік проводять працівники наукового відділу та лабораторії екологічного моніторингу, є завжди змістовними та захоплюючими. Приємно, що нашу роботу цінять і готові поділитися своїми враженнями. Так, нещодавно проведена екскурсія (16 березня) настільки вразила школярів та вчителів Вербовецької ЗОШ (Копчук У.Д. та Ковалюк І.В.), що вони вирішили розповісти про неї всім педагогам та освітянам України, опублікувавши статтю в «Освітянському віснику», за квітень цього року.

Цитую «…Діти ніби перенеслися в інший світ, “ковтаючи ” кожне слово працівників парку – Пасайлюк М.В. та Глодової Л.М. Школярі оцінили, яка нелегка, але така потрібна робота проводиться в НПП “Гуцульщина.” Врізалися у пам’ять школярів колекції парку різноманітного характеру…»

Окрім екскурсій і практичних занять із учнівською молоддю, у лабораторії екологічного моніторингу проходять практику аспіранти, студенти та учні Малої академії наук. Під керівництвом начальника наукового відділу, кандидата біологічних наук Любомира Держипільського та наукового співробітника Любові Глодової реалізуються спільні учнівські проекти, а у лютому місяці під керівництвом Марії Пасайлюк проходила переддипломну практику Кваснюк Л.М. – студентка 5 курсу Львівського національного університету ім. Івана Франка, із темою дипломної роботи «Показники системи антиоксидантного захисту клітин Micrococcus luteus ATCC 10240, Escherichia coli X-Blue, Bacillus subtilis ATCC 6633 за дії водних та спиртових настоянок макроміцетів різних еколого-трофічних груп».

Таким чином, науково-просвітницький центр НПП «Гуцульщина» стає місцем справжнього паломництва для людей, що хочуть стати ближчими із наукою, а співробітники наукового відділу – поводирями для прагнучого знань населення.

Марія ПАСАЙЛЮК,
старший науковий співробітник НПП “Гуцульщина”, к.б.н.

© 2010—2025 НПП «Гуцульщина» &