Автор: НПП «Гуцульщина» Page 111 of 158

Кімната «Фітокомпозиція»

У приміщенні лабораторно-просвітницького центру створено кімнату фітокомпозиції. Тут представлені збори рідкісних лікарських рослин, консервовані і сушені плоди, різні за складом та призначенням фіточаї, а також настоянки з коріння, кори і бруньок лікарських рослин. Загалом колекція складає понад сто препаратів, яка щороку поповнюється і оновлюється.

Оригінальність цієї колекції в тому, що кожен екземпляр тут представлений не тільки для огляду, але й може бути використаний для приготування різних настоянок, чаїв, або як вітамінізована добавка та може бути апробований безпосередньо під час екскурсії.

Кімната «Вазонарій»

Також звертаємо увагу відвідувачів на колекцію кімнатних рослин, яка налічує більше 50 видів. Вазонарій представлений такими рослинами, як Алокація, Аспарагус, Аспідистра, Бегонія вічноквітуча, Бегонія королівська, Бегонія імператорська, Бегонія болотна, Бегонія клеопатра, Бегонія тігер, Більвергія, Гусманія, Гіпеаструм гібридний, Цереус перуанський, Ехіноцереус гребінчастий, Ехінопсис ейриєса, Мамілярія бокаска, Опунція бергера, Зігокактус обрізаний, Епифілум акермана, Товстянка срібляста, та інші.

Відвідувачам також подається й пізнавальна інформація про: походження кімнатних рослин, таємниці їх найменувань, лікувальні властивості та інше.

Кімнатні рослини стали невід’ємним та необхідним елементом життя людини, оскільки багато з них, знезаражуючи повітря, допомагають очистити організм людини від токсинів, вірусів і мікробів. Такі рослини, як хлорофітум, аспарагус, цикламен, антуріум очищують кімнату від чадного газу, тютюнового диму, нейтралізують формальдегіди, рівень яких особливо високий після ремонтних робіт. Фікус, кипарис, бегонія – символи чистоти офісного повітря. Для дезінфекції приміщення треба вибирати цитрусові, фініки, сциндапсус та вже згадані хлорофітум, аспарагус, цикламен, антуріум. Для зняття депресії, стресу, втоми збагатіть кімнату аглаонемою, дифенбахією, калатеєю, тощо. Драцена – здатна укріплювати зуби, зміцнювати кістково-м’язову систему. Алое має ранозагоювальні, жовчогінні, антибактеріальні та інші властивості. Каланхое застосовують при простудних захворюваннях. Дуже важливо, підібрати свою «домашню аптеку», яка б позитивно впливала на фізичне здоров’я і покращувала ваш настрій.

Любов ГЛОДОВА,
науковий співробітник лабораторії екологічного моніторингу НПП «Гуцульщина»

Ми всі знаємо, що першими ранньовесняними квітами є підсніжники. А от про ранні гриби, напевно, чули і бачили не всі. Ще сніг не зійшов зовсім, а в лісі вже з’являється перший весняний гриб – саркосцифа яскраво-червона. Народна назва гриба бабине вушко. Вона швидше від усіх інших видів плодоносить. В 2015 році її перші плодові тіла віддмічено 20 лютого.
Саркосцифа яскраво-червона росте на лежачих на землі або занурених в грунт гілочках листяних дерев, частіше поодиноко, але інколи невеликими групами 2-5 екземплярів. В НПП «Гуцульщина» вона трапляється на всій території в листяних лісах, найбільше її зафіксовано на хребті Голиця.

Саркосцифа належить до сумчастих грибів. Вона має вигляд чаші, іноді бокалу, розміром 2-6 см, внутрішня частина яскраво-червоного кольору, а зовнішня білувата. Ніжка невелика 1-3 см висотою, білуватого кольору. Мякуш щільний, майже без запаху.

В деяких літературних джерелах цей вид відносять до умовно-їстівних грибів.

Перед приготуванням саркосцифу спочатку треба обробити — помити і проварити 10 хвилин. Після чого можна смажити, тушкувати, фарширувати та запікати в духовці.
Саркосцифа яскраво–червона також має лікувальні властивості, її використовують як кровоспинний засіб. Тому деякі індійські племена готують пудру з висушених плодових тіл для лікування.

Крім того саркосцифа є екологічним індикатором, вона дуже гостро реагує на забруднення навколишнього середовища. Тому біля промислових міст, шосейних доріг цей гриб не знайдеш.

Стелла ФОКШЕЙ,
заступник начальника наукового відділу НПП «Гуцульщина»

Національний природний парк «Гуцульщина» славиться унікальним грибним біорізноманіттям. Загальна кількість грибів і грибоподібних організмів, виявлених на його території, налічує 893 види, з них 19 видів занесено до «Червоної книги України». За останні роки в парку розроблена та виконується програма: «Збереження та відтворення рідкісних видів макроміцетів», яка охоплює основні складові природоохоронної стратегії. Для реалізації мети працівниками наукового відділу створено мікологічну лабораторію, в якій постійно ведеться розробка і удосконалення методів виділення чистих культур місцевих популяцій грибів, оптимізації складу живильних середовищ, умов росту, зберігання культур та вирощування інокуляту рідкісних макроміцетів для потреб культивування і відтворення цих штамів у природних умовах. Практичним результатом роботи стало створення колекції чистих культур таких аборигенних видів грибів: Hericium coralloides (Fr.) Gray., Sparassis nemecii Pilát., Sparassis crispa (Wulfen) Fr., Mutinus сaninus (Huds.) Fr., Polyporus umbellatus (Pers.) Fr., Hericium alpestre Pers., Anthurus archeri (Berk.) Fischer.

Найбільша цінність колекції в тому, що вона є основою для збереження генофонду грибів. Перед нами в перспективі постає завдання – вироблення принципів збереження біоти макроміцетів ex situ і формулювання стратегії розширення колекційного фонду. Розгляду передусім потребують такі положення: збільшення чисельності різноманіття макроміцетів у колекції з акцентом на рідкісні види й ті, що перебувають під загрозою зникнення, види з корисними ресурсними властивостями (лікувальні); розширення штамового різноманіття видів, уже представлених у колекції.

Чисті культури аборигенних видів макроміцетів НПП «Гуцульщина»

Згідно угоди про наукову співпрацю між парком та інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 8-11 жовтня 2015 року на території НПП «Гуцульщина» працювала наукова експедиція з метою дослідження мікофлори (грибів). Експедицію очолювала куратор колекції культур шапинкових грибів, доктор біологічних наук Н.А. Бісько. У складі експедиції працювали: старший науковий співробітник відділу мікології, к.б.н М.Л Ломберг; старший науковий співробітник відділу мікології О.Б. Михайлова; завідувач лабораторії екологічного моніторингу Ю.В. Петричук; старший науковий співробітник наукового відділу М.В. Пасайлюк; заступник начальника наукового відділу С.І. Фокшей.

Під час експедиції було обстежено території Старокутського та Косівського ПНДВ, в результаті чого вдалося зібрати і виділити в чисту культуру 29 видів цінних їстівних та лікарських грибів, які поповнять видову та штамову різноманітність колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, що має статус Національного надбання України. Отримані результати також будуть передані та зберігатимуться в колекції культур НПП «Гуцульщина», що є одним із дієвих заходів охорони і збереження генофонду грибів.

Юрій ПЕТРИЧУК,
завідувач лабораторією екологічного моніторингу  НПП “Гуцульщина”

Марія ПАСАЙЛЮК,
старший науковий співробітник НПП “Гуцульщина”, к.б.н.

17 березня у приміщенні Івано-Франківської облдержадміністрації Всеукраїнська екологічна ліга (ВЕЛ) організувала та провела масштабний круглий стіл «Екологічні проблеми Івано-Франківської області та шляхи їхнього розв’язання». Захід відбувся в рамках ініціативи «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку».

Голова ВЕЛ Тетяна Тимочко під час свого виступу зазначила, що у процесі підготовки до круглого столу експерти Ліги проаналізували Стратегію розвитку Івано-франківської області на період до 2020 року і визначили, що хоча екологічна складова у ній широко представлена, деякі гострі проблеми залишилися поза увагою. Зокрема, у ній взагалі не висвітлені такі питання:

• забруднення залишками гексахлорбензолу (м. Калуш);
• проблема надмірного та нелегального вирубування лісів;
• розвиток екологічної освіти;
• накопичення промислових відходів;
• поводження з непридатними пестицидами.

Всеукраїнська екологічна ліга довгий час домагалася того, щоб кошти екологічного податку не розпорошувалися та використовувалися виключно на природоохоронні питання. У грудні 2015 року Верховною Радою України було прийнято рішення про те, що 80 % екологічного податку належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. Тому представлення екологічного розділу у Стратегії в повному обсязі є надзвичайно важливим, оскільки у цьому випадку можна претендувати на фінансування заходів, що у ньому зазначені.
Участь в обговоренні питань галузі екології також взяли представники влади, керівники профільних департаментів та управлінь ОДА, національних природних парків, науковці, громадські активісти та ЗМІ.

В роботі круглого столу взяв участь автор цих рядків. У своєму виступі з питання: «Можливості розширення природно-заповідних територій. Стан об’єктів ПЗФ в Івано-Франківській області» він зупинився на проблемних моментах, які несуть загрозу цілісності існуючих об’єктів ПЗФ на прикладі НПП «Гуцульщина».

1. Незаконне надання в власність чи аренду земель державного лісового фонду парку, що на сьогоднішній день перешкоджає виготовленню правовстановлюючих документів на право постійного користування землею.
2. Розробка та затвердження, всупереч чинному законодавству України, генерального плану забудови села Пістинь, куди включено 605 га земель ПЗФ за межами населеного пункту, які надані парку в постійне користування.
3. Пістинська сільська рада, за розпорядженням Косівської РДА, провела інвентаризацію земель та ініціювала розробку проекту землеустрою, яким передбачено включення в межі населеного пункту с. Пістинь понад 500 га ПЗФ парку.

Також запропоновано внести до проекту резолюції Круглого столу пропозицію щодо проведення моніторингу лісових господарств області на предмет рентабельності їх діяльності. В разі встановлення збитковості лісгоспів, ініціювати передачу цих територій в постійне користування національних парків. При цьому ліквідовується подвійна підпорядкованість територій, весь державний лісовий фонд перейде повністю у відання природоохоронної установи зі збереженням робочих місць.

Юрій СТЕФУРАК,
заступник директора з наукової роботи
НПП «Гуцульщина», к.б.н.