Автор: НПП «Гуцульщина» Page 125 of 158

Всесвітній день води

22 березня відзначається Всесвітній день води (World Water Day). Цей день покликаний для того, щоб нагадати кожному жителю нашої планети про важливість водних ресурсів, адже як ми знаємо жодна жива істота не може обійтись без води. Вода – джерело життя на Землі.

Ідея проведення Всесвітнього дня води вперше прозвучала на Конференції ООН з охорони довкілля, що відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Відтоді, Всесвітній день води святкується щорічно. Характерно, що кожного року, цей день відзначається під новим гаслом, яке відображає нагальну проблему, пов’язану з водою.

Територія Національного природного парку «Гуцульщина» помережена численними річками та потоками. Найбільші з них – Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош. Всі вони є правими допливами р. Прут. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеве населення називає «гуками» – через гуркіт і шум, які вони спричиняють. Водоспади і плеса мають важливу рекреаційну цінність.

Ще однією перлиною Гуцульщини є озеро Лебедин, що знаходиться в однойменному урочищі на висоті 650 м н.р.м. Цей унікальний природний комплекс.

Багата територія Косівщини на мінеральні джерела питної води, зокрема виявлені сірководневі, вуглекислі джерела та природні розсоли.

На базі НПП «Гуцульщина» діє лабораторія екологічного моніторингу, де з 2005 р. проводяться систематичний контроль якості води річок Косівського району за 12 показниками, а також біоіндикаційні дослідження їх екологічного стану.

Зимова школа гірського ландшафтознавства

2-7 лютого 2015 року на базі Чорногірського географічного стаціонару Львівського національного університету ім. Івана Франка у Ворохті відбулася польова зимова школа-семінар гірського ландшафтознавства.

Під керівництвом очільника кафедри фізичної географії Львівського національного університету ім. Івана Франка професора Анатолія Мельника, за участі директора інституту екології Карпат НАН України Миколи Козловського, науковці названих інститутів зі студентами-старшокурсниками та науковцями Національних природних парків ділилися теоретичним досвідом і практичниминавиками досліджень зимових станів ландшафтів.

На фото: учасники зимової школи-семінару в польових умовах роботи.

Теми виступів учасників семінару були й далеко ширшими від геофізичних і екологічних досліджень гірських ландшафтів. Зацікавленню й науковому аналізу піддавалися, наприклад, фактори всихання смереки, поведінкадиких тварин, роль головного європейського вододілу тощо.

З темою «Динаміка метеорологічних характеристик 2005-2014 років міста Косів» перед присутніми виступила молодший науковий співробітник НПП «Гуцульщина» Зоряна Гостюк. В процесі семінару його учасниками здійснені дослідження снігомірного знімання по двох трансектах: Чорногірський географічний стаціонар – хребет Озірний та Чорногірський географічний стаціонар – метеостанція державної гідрометслужби «Пожижевська».

Олег Погрібний,
науковий співробітник НПП «Гуцульщина», кандидат сільськогосподарських наук

З відкритим обличчям на сторожі народних інтересів

Національний природний парк «Гуцульщина» створений згідно з Указом Президента України від 14.05.2002 року №456. Загальна площа Парку становить 32271 га, в тому числі 7606 га таких, що надані Парку в постійне користування.

Парк є неприбутковою природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення. Основне функціональне завдання – збереження, відтворення та раціональне використання цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів.

Фінансування НПП «Гуцульщина» здійснюється з державного бюджету та доходів від власної господарської діяльності. Загальна сума надходжень з часу створення Парку склала 42740592 гривень, в тому числі з загального фонду держбюджету – 31207360 грн, з спеціального фонду від господарської діяльності отримано 4803590 грн., з державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 6729642 гривень. За 2002 – 2014 роки фонд зарплати склав 23413246 гривень. Всього сплачено податків та загальнообов’язкових платежів до фондів – на суму 12656722 гривень.

За 2014 рік сума загальних поступлень склала 6535552 гривень, в тому числі з загального фонду держбюджету – 5949680 грн., з спеціального фонду від господарської діяльності – 663940 грн. (рекреаційна діяльність (екскурсії) – 81074 грн., реалізація саджанців – 142501, реалізація лісопродукції – 439565 грн. (334 метри кубічні ділової деревини за 61790 грн. і 2758 метрів кубічних дров за 377775 грн.), продукція підсобного господарства (бджолиний мед) – 800 грн.), з державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 1090000 грн. Середньомісячна зарплата становить 2 345 гривень. За 2014 рік фонд зарплати становив 3349012 гривень. Всього за рік сплачено податків та загальнообов’язкових платежів 1793895 гривень. Заборгованості зарплати немає.

Структура Парку (104 штатні одиниці): керівництво – 3, юрисконсульт – 1, відділ кадрового забезпечення – 4, відділ державної охорони природно-заповідного фонду – 6, науковий відділ та лабораторія – 9, відділ рекреації та благоустрою – 6, рекреаційний еколого-просвітницький центр «Маєток Святого Миколая» – 4, відділ екологічної освіти – 6, економічний відділ – 4, бухгалтерія – 7, господарський відділ – 12, Шешорське природоохоронне науково-дослідне відділення (ПНДВ) – 19,5, Косівське ПНДВ – 8,5, Старокутське ПНДВ – 10, науково-дослідний розсадник – 4.

На кінець 2014 року чисельність працівників становила 119 чоловік, з яких 97 – згідно штатного розпису та 22 працювали за цивільно-правовим договором (у 2002 році були 82 штатні працівники).

В НПП «Гуцульщина» працюють 4 кандидати наук та 1 старший науковий співробітник, виконують дисертаційні науково-дослідні роботи – 5. Діяльність НПП «Гуцульщина» координує науково-технічна рада, яка складається з 25 осіб. До неї входять 5 докторів і 11 кандидатів наук, а також представники органів місцевої влади та самоврядування, державних органів у галузі охорони довкілля, громадських екологічних та культурних організацій.

Охорона та використання території здійснюється у відповідності з проектом функціонального зонування:

  • заповідна зона (2480,3 га – 7,7%) – призначена для охорони та відновлення природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
  • зона регульованої рекреації (13295,1 га – 41,2%). В її межах проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення. У ній створюються місця відпочинку, облаштовуються туристичні маршрути, еколого-пізнавальні стежки і таке інше. На цій території забороняються рубки лісу головного лісокористування (суцільні), промислове рибальство і промислове добування тварин;
  • зона стаціонарної рекреації (129,8 га – 0,4%) призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів Парку;
  • господарська зона (16342,8 га – 50,7%). В ній здійснюється традиційна господарська діяльність з дотриманням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

З часу створення Парку посаджено лісових культур на площі 38,2 га, проведено догляд за лісовими культурами на 496,3 га, доповнення лісових культур виконано на площі 141,3 га, створено 3 розсадники лісоутворюючих та декоративних дерев і кущів, де обліковано близько 100 тисяч саджанців, закладено плантації новорічних ялинок на площі 1,17 га. Збудовано та облаштовано 64 годівниць, 90 природних джерел, 172,5 метри водних перепадів. Від початку господарювання рубки догляду проведено на площі 84,3 га, вибірково-санітарні рубки – на 3322,4 га. Проведено очистку лісу від захаращення на площі 1134,8 га.

Всього з 2002 до 2015 року заготовлено 53,2 тисяч кубічних метрів деревини (у 2014 році – 3,2 тисячі метрів кубічних), яка реалізована населенню району. Якщо в перші роки діяльності Парку санітарно-вибіркові рубки становили близько 6 тисяч кубічних метрів в рік, то в останні три роки їх обсяг зменшився наполовину. Це є свідченням того, що кількість хворих дерев зменшилася вдвічі.

За матеріалами інвентаризаційних досліджень, проведених науковцями Парку, станом на початок 2015 року на території НПП «Гуцульщина» обліковано 2292 видів рослин та грибів (875 – судинні рослини, 234 – мохи, 242 – лишайники, 871 – гриби та грибоподібні організми, 70 – водорості) та 2165 видів тварин (51 – ссавці, 181 – птахи, 26 – земноводні і плазуни, 36 – риби, 19 – молюски, 15 – черви, 1 – парнокопитна, 1- ногохвістка, 1831 – комахи, 4 – ракоподібні). Значну частку біорізноманіття складає раритетна складова: 81 вид рослин та грибів і 100 видів тварин, що занесені до Червоної книги України, 38 видів рослин – до Регіонального червоного списку, 1 вид рослин і 18 видів тварин – до Європейського червоного списку, 67 видів тварин – до Боннської конвенції, 30 видів рослин родини орхідних та 31 вид тварин – до Вашингтонської конвенції (CITES), 236 видів тварин і 3 види рослин – до списків Бернської конвенції, 1 вид рослин – до ЧК МСОП (Міжнародного союзу охорони природи), 17 рослинних угруповань – до Зеленої книги України. Інвентаризація біорозмаїття триває.

Серед установ природно-заповідного фонду Карпатського регіону за кількістю видів флори і фауни та їх раритетної складової НПП «Гуцульщина» поступається лише Карпатському біосферному заповіднику та Карпатському Національному природному парку.

З 2005 року у Парку працює лабораторія екологічного моніторингу, де ведуться систематичні дослідження стану водойм, метеорологічні, гідрологічні та фенологічні спостереження. У різних зонах і типах лісів закладено 5 постійних пробних площ (ППП), 15 постійних пунктів спостережень (ППС) моніторингу лісів Косівського району першого та другого рівнів, 3 фенологічні та 4 орнітологічні маршрути, 4 ентомологічні пункти. В 2011 році створено лабораторний  науково-експериментальний комплекс, облаштовуються лабораторні кімнати та кімнати-музеї рідкісних видів флори та фауни.

Розроблені плани дій та реалізуються програми з охорони та збереження і відтворення біорозмаїття, особливо рідкісних і загрожених видів: тису ягідного; листочні кучерявої; трутовика зонтичного; герицію кораловидного; катателазми царської; сови довгохвостої; глушця; лелеки чорного; тетерука; місцевої гуцульської породи коней, важливого чинника екологобезпечного ведення лісового та сільського господарства, зеленого туризму, гіпнотерапії; видів рослин родини зозулинцевих тощо. Видані рекомендації щодо переформування похідних деревостанів (нестійких, уразливих, малопродуктивних) у корінні.

За матеріалами наукових досліджень видано 7 монографій, 3 методичні рекомендації, опубліковано 138 статей у наукових виданнях. Організовано і проведено 22 конференції та 59 семінарів Всеукраїнського, регіонального та районного рівнів.

У липні 2014 року на території НПП «Гуцульщина» відбувся прес-тур журналістів, в якому взяли участь представники обласних та всеукраїнських видань. В результаті прес-туру Київської державної телерадіокомпанією, за сприяння Парку, створено 11 відеопрограм «Косівщина туристична», а в ЗМІ опубліковано 7 матеріалів про Косівщину та діяльність Парку.

Для виконання функціональних завдань у НПП «Гуцульщина» створений і діє еколого-освітній центр з двома екоосвітними залами, бібліотекою, фототекою, відеотекою. В науково-просвітницькому центрі з 2011 році діють лабораторні кімнати-музеї: географії, мікології, лікарських рослин, дендрології, ботаніки, ентомології, зоології, фітотерапії. З метою екологічної просвіти з 2002 року щоквартально випускається «Інформаційний вісник НПП «Гуцульщина» на 8 сторінках формату А4. Активна еколого-просвітницька робота здійснена в рамках виїзного еколекторію «Довкілля Косівщини», в рамках якого організовано та здійснено 39 виїздів, у заняттях взяли участь 1478 чоловік. Проведено 268 екологічних занять з учнями загальноосвітніх установ регіону, в яких взяли участь 5834 учнів, з яких у кімнаті-музеї природи – 2675, а в науково-просвітницькому центрі та еколого-освітньому центрі Парку – 1681.

У співпраці з сектором у справах сім’ї, молоді та спорту, відділом освіти Косівської РДА, Косівським районним та Яблунівським центрами дитячої творчості організовано та проведено районне фольклорне свято-конкурс «Коляда – 2014», районний конкурс «Зимуючі птахи», районну пізнавальну програму «Птах року», районний конкурс «Джміль та бджілка», XIV районний молодіжний екологічний фестиваль «Гірська веселка», районний конкурс «Цікава загадка природи мого краю», фестиваль «Новорічно-Різдвяна іграшка».

Забезпечено участь у Всеукраїнських акціях: «Збережемо лісову красуню», «Збережемо першоцвіти», «Посади дерево», «Осінні дні спостережень за птахами». Відзначено екологічні свята: Всесвітній день водно-болотних угідь, Всесвітній день води, Всесвітній день дикої природи, День Довкілля, День мігруючих птахів, День науки, Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища, День працівника природно-заповідної справи, День працівника лісу, Міжнародний День туризму.

Створене рекреаційне містечко Шешори, на території якого є 2 рекреаційні будинки з облаштованими 28 стаціонарними місцями проживання для рекреантів. Реалізується проект туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая», діє кімната-музей природи, візит-центр, облаштовано 7 піших еколого-пізнавальних маршрутів, 3 веломаршрути, 3 кінні маршрути, 8 маршрутів до духовного еколого-благодійного центру «Здвижин», створено понад 30 місць відпочинку.

На базі Старокутського ПНДВ створено пасіку-музей Святого Миколая з 58 вуликами, облаштований будинок бджоляра. Також тут створено розсадник, в якому зростає понад 100 тисяч саджанців 60 видів плодових та декоративних культур.

У 2014 році відбулось відкриття нової еколого-пізнавальної стежки «На хребет Брусний до каменя Довбуша» на території Шешорського ПНДВ. Стежка промаркована, облаштована інформаційними стендами та місцями відпочинку.

До Всесвітнього дня туризму відділом рекреації та благоустрою організовано і проведено з учнями загальноосвітніх шкіл району фотоконкурс «Моя мальовнича Косівщина». Розроблено та здійснено комплекс заходів з благоустрою та впорядкування Маєтку Святого Миколая до проведення ІV фестивалю «Новорічно-різдвяної іграшки”. У співпраці із ЗМІ підготовлено та вийшло в ефір 15 відеосюжетів про рекреаційну діяльність НПП «Гуцульщина», надруковано 17 статей.

Матеріальна база: капітально відремонтовані та реконструйовані приміщення адміністративного та лабораторного корпусів, збудовано 2 нові рекреаційні будинки, відремонтовано всі приміщення природоохоронних науково-дослідних відділень, повністю забезпечені потреби Парку в оргтехніці, обладнанні, засобами зв’язку, транспортом. Один легковий автомобіль у 2014 році віддано на потреби АТО.

За рейтинговою оцінкою Департаменту державної служби заповідної справи Мінекології та природних ресурсів України НПП «Гуцульщина» є одним з найкращих Парків України!

Василь Пророчук,
директор НПП «Гуцульщина»

Вгамуй спокусу палія

НПП «Гуцульщина» застерігає

В нашому далекому дитинстві цього не робили, совість не допускала такої сваволі… Маю на увазі спалювання на пні сухостійних трав, стерні та інших рослинних рештків. Зрештою – не викидали й  сміття в природу! …Але цього разу говоримо про сухі трави. За радянщини зайшла ця диво-мода швидкого «прибирання», прижилася і стала згубною звичкою. Байка, що вкрай шкідливою.

Отож щовесни мають клопіт екологи та пожежники – повсюдно сухостійними полями та узліссями повзуть шеренги живої ватри… І підпалює кожний, кому заманеться. Непоодинокі приклади, коли, наслідуючи дорослих, черкають в траву сірником й екстремальні хлопчаки з азартно-споглядальної цікавості, залишають відтак той вогонь напризволяще.

Отож, давайте глянемо на це лихо самокритичним оком. Спочатку про шкідливість, бо ця сторона справи найважливіша.

По-перше, вогнем знищується не лише суха рослинність, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Це аж ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів, адже висока температура знищує всю мікрофлору у верхньому шарі ґрунту.

Підпали руйнують гумус, гинуть ґрунтоутворюючі організми та бактерії. Вогняна стихія поглинає не тільки мікроорганізми, що допомагають рослинам засвоювати корисні речовини, але гинуть рослини, комахи, гнізда птахів, часто й молодняк звірів та птахів. Так зменшується біорізноманіття, порушується природна рівновага. Знищується унікальна заповідна рослинність. В той же час природне загнивання цих рештків лише удобрює трав’яний підріст.

По-друге, протягом літа трави вбирають отруйні речовини, зокрема сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. При їх згоранні у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки: ті ж важкі метали, сумнозвісні діоксини, бензопірени, окиси азоту, найрізноманітніші канцерогенні сполуки. Згоріле сміття істотно підсилює забруднення атмосфери. Наслідком вдихання такого диму є зниження імунітету, алергія, захворювання дихальних шляхів, посилення негативного перебігу хронічних та спричинення розвитку онкологічних захворювань.

Часто-густо мають ой немалий клопіт і самі палії з сусідами – підбурений вітерцем вогонь виривається з-під людського контролю та жадібно пожирає підліски, стоги сіна, господарські споруди, навіть хати. Щороку якесь село на Прикарпатті «прославляється» саме такою пожежею. Судіть самі: на відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 кілометрів за годину, а у вітряну – до 30 кілометрів. При цьому висота полум’я досягає і 2-3 метрів. Сильний поривчастий зі змінами напрямку вітер несе найбільшу небезпеку, врешті стає загрозою і життю людей.

Вдаючись до шкідливості обумовлених підпалів, ми, ніби, натякнули обмовитись про їх хоч якусь зручність… Так – є одна. Але стосується вона хіба безгосподарного та бездушного ґазди, котрий набігом наводить «марафет» поза хатою раз на рік.

…Невже не можна зарадити цьому безладу законодавчо? – запитаєте ви. – Можна і треба! – відповідає державний екологічний інспектор. – Згідно статті 77-1 Кодексу України про адміністративні порушення на впійманих паліїв накладається штраф у сумі  від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів, а в природно-заповідному фонді штрафи досягають 20-40 неоподатковуваних мінімумів гривень. Посадовим особам ці порушення обійдуться ще дорожче. …Але дуже бажано заздалегідь пробудити в собі і справжнього громадянина, і грамотного інспектора.

Василь Шкурган,
член наукової ради НПП «Гуцульщина»

Працівники НПП “Гуцульщина” взяли участь у вебінарі “Робота з волонтерами при установах ПЗФ”

Волонтерство в установах природно-заповідного фонду спрямоване на допомогу природі та залучення широких верств населення до участі у природоохоронних та еколого-освітніх заходах установи.

Нещодавно працівники Національного природного парку “Гуцульщина” взяли участь у вебінарах на тему “Робота з волонтерами при установах ПЗФ”, який організований в межах проекту “Національний парк як осередок підвищення екологічної свідомості молоді” (підтриманий Швейцарським бюро співробітництва), що реалізується громадською організацією “Спілкування без кордонів”, громадським рухом “Друг природи”, школою волонтерів м. Запоріжжя.

Доповідач вебінару Сюзанна Кецмур (координатор школи волонтерів м. Запоріжжя) акцентувала увагу на наступних питаннях:

  • Хто такий волонтер? Визначення згідно міжнародного та українського законодавства.
  • Волонтерський рух, як запорука розвитку громадянського суспільства.
  • Роль координатора волонтерів в організації.
  • Планування волонтерської програми. Залучення персоналу до організації волонтерської програми. Організаційний клімат.
  • Створення волонтерської програми: складові, мета і завдання, процедури організації щодо волонтерів, опис волонтерських посад.
  • Залучення волонтерів: типи набору волонтерів, співбесіда, випробувальний термін, договір з волонтерами.
  • Керівництво роботою волонтерів: організація, навчання волонтерів, створення необхідних умові для роботи з волонтерами, зворотній зв’язок, оцінка та винагородження волонтерів, витрати на волонтерську програму.
  • Управління ризиками.
  • Оцінка ефективності волонтерської програми.

3 березня — Всесвітній день дикої природи

20 грудня 2013 року шістдесят восьмою сесією Генеральної Асамблеї ООН прийнято резолюцію, якою постановлено відзначати 3 березня День дикої природи.

У резолюції з цього приводу зазначається цінність диких тварин і рослин, особливо тих, які потребують захисту. 193 члени Генеральної Асамблеї ООН вкотре підкреслили цінність для людства дикої природи та усіх її мешканців, ухваливши резолюцію, яка проголошує 3 березня Всесвітнім днем дикої природи.

Птахи потребують нашої охорони і турботи

Птахи відіграють велике значення в природі. Вони знищують багато комах, серед яких немало шкідників сільського і лісового господарства, багато видів птахів є невтомними крилатими «лісівниками», тому що сховане ними в землі насіння, жолуді, горіхи – навесні проростають. До того ж вони є окрасою природи, їх милозвучний спів зачаровує людину і змушує забути про буденні негаразди. І навіть погоду можна передбачити, спостерігаючи за птахами.

На території Національного природного парку «Гуцульщина» інвентаризовано 152 видів птахів. Тому стало доброю традицією на Косівщині проведення районного екологічного конкурсу «Зимуючі птахи».

© 2010—2025 НПП «Гуцульщина» &