Категорія: Природоохоронна діяльність Page 15 of 17

Природоохоронні заходи:

• Рубки догляду здійснено на площі 86,4 га (за весь період).
• Санітарно-оздоровчі заходи здійснюються щорічно в середньому на площі 267 га з вибіркою пошкодженої деревини в середньому 15 м3/га.
• Очистка лісу від захаращеності здійснюється  щорічно на площі 90 га.
• Охорона територій природно-заповідного фонду здійснюється  47 працівниками. Середня площа обходу, який охороняється складає 316 га.
• Виявлено, задокументовано та направлено у правоохоронні органи 262 протокол (ми не ставимо за мету складання великої кількості  протоколів та приписів).
• Секвестровано 439,03м3 деревини.

Впродовж 2003-2015 рр. працівниками державної охорони та збереження природних комплексів виконано наступне:

Відновлення природних екосистем:

• Посадка лісових культур здійснено на площі 42,2 га
• Сприяння природному поновленню здійснено на площі 18,5 га
• Догляд за лісовими культурами здійснено на площі 516,1 га
• Вирощено та реалізовано 118,8 тис. шт. сіянців і саджанців на суму 188 379 грн.
• Закладено плантації новорічних ялинок на площі 1,17 га.

Африканська чума свиней (АЧС) (Pestis africana suum) — небезпечна інфекційна хвороба свиней, яка характеризується лихоманкою, запальними і дистрофічними ураженнями внутрішніх органів, чисельними крововиливами та високою смертністю. Захворювання вперше було описано в Африці дослідником Монтгомері у 1921 році, через що його також називають хворобою Монтгомері. В Україні спалах африканської чуми свиней зафіксовано в 70-х рр. минулого століття. З того часу хвороба реєструвалася у Вірменії та деяких автономних республіках Російської Федерації і в багатьох країнах Європи та Америці.

Ця хвороба характеризується значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов’язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

Далі

Святий Миколай живе в Пістині, а свою чудо-пасіку тримає на території Старокутського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Гуцульщина у мальовничому куточку Кобаківської діброви.

Непростий Миколай – не проста й пасіка! То справжнісіньке село бджолиного життя з понад п’ятидесяти вуликів казкової архітектури: гуцульські хати, гуцул і гуцулка, капличка, школа, вітряк, ведмедик, бджілка, млин, гриб, бодня, діжка, пень… Сюди, завдяки співпраці з Міжнародною благодійною фундацією «Хайфер Проджект Інтернешнл» та районною громадською організацією пасічників, під опікою відданого пасічника краю Василя Палійчука було заселено бджіл карпатської породи. Звичайно, більшість вуликів виготовлено власноруч з старих пнів, діжок та відходів деревообробки.

Зацікавлені люди й підрахували, що для виготовлення 100 грамів меду бджілки-збирачки мусять взяти нектар з мільйона квіток і носити його до вулика не менше 15 тисяч разів.

Далі

НПП «Гуцульщина» інформує та застерігає

Відкриття сезону полювання на хутрового звіра (з 2 листопада до 30 грудня) згуртувало збуджених мисливців і занепокоїло екологів та небайдужих. …Надто багато стрільби долинуло звідусіль, особливо з околиць низинних сіл. Звичайно, справжні мисливці (а у нас лишень аматорське полювання) є й справжніми природолюбами, проявляють неабияку бережливість природи і докладають зусиль до примноження поголів,я мисливських тварин. І результати таксації свідчать про стабільну тенденцію до їх щорічного збільшення. Справжньому мисливцеві головним є вишуканий відпочинок на природі в колі друзів-однодумців, а не кількість добутої дичини. Зрештою, це задоволення ще й досить дорого коштує. В той же час держава настільки слабо фінансує діяльність, наприклад, Українського товариства мисливців та рибалок, що цій громадській організації немає іншого виходу, як поповнювати свої матеріальні видатки шляхом збору внесків і реалізації відстрільних карток та ліцензій. До всього — щойно відкрите полювання на хутрових звірів наклалося в часі з раніше відкритим полюванням в мисливських угіддях Прикарпаття на диких парнокопитних (з 6 листопада до 30 грудня). До речі, чисельність копитних в Україні є у 10-20 разів меншою за потенційно можливу. Отже, є потреба дати можливість цим тваринам розмножитись ще більше. Чимраз голосніше звучать обґрунтовані думки спеціалістів, навіть зареєстровано законопроект у Верховній Раді України про запровадження на теренах всієї України, за винятком приватних мисливських угідь, скажімо, трирічного мораторію на полювання задля відтворення популяції мисливських тварин.

Далі

НПП «Гуцульщина» роз’яснює та застерігає

«Королівна» карпатських водойм – струмкова форель, як й інші види цінних риб потребують пильніших умов для свого відтворення. Зауважмо, що порівняно з давнішими часами, запаси форелі у гірських водах знизились аж до межі зникнення і тому є найвагоміша причина – людське недбальство в поводженні з природою. Засмічення берегів рік та їх притоків, несанкціоноване вибирання піщано-гравійної суміші та каменя з їх русел, негосподарне викидання брудних стоків, варварський вилов риби (особливо з застосуванням електричного струму) – головні смертельні, й не лише для риби, чинники.

До 15 грудня форель продовжує нереститись. Дати їй повний спокій хоч до цього часу – умова нашої людяності. Рибальство в цей час категорично заборонене і карається значними штрафами. Відповідно екологами посилено державний контроль. Наголошуємо на потребі звичайного спокою: не проводити ніяких господарських робіт в руслах гірських течій, не трелювати деревину, навіть, не переїжджати машинами через воду, аби не знищувати кладки ікри. Особливу увагу звертаємо на природно-заповідні території Прикарпаття, де рибальство заборонене протягом усього року. Це – Рибниця з притоками на всій протяжності; Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками на ділянці від смт. Кути до витоків. Також: Бистриця Надвірнянська від початку до с. Пасічної Надвірнянського району; Бистриця Солотвинська від початку до с. Монастирчан Богородчанського району; Прут з притоками в межах території Карпатського Національного природного парку; Лімниця з притоками від витоків до шляхового мосту в с. Рівні; Чечва з притоками від витоків до впадіння в Чечвинське водосховище; Свіча з притоками від витоків до мосту у м. Вигода Долинського району; Лужниця з притоками від витоків до до шляхового мосту в с. Гошеві; Сукіль з притоками від витоків до шляхового мосту в м. Болехові.

Що збережемо сьогодні, те помножиться добром завтра!