Категорія: Наукова діяльність Page 30 of 50

Всеукраїнська екологічна ліга провела круглий стіл в Івано-Франківську

17 березня у приміщенні Івано-Франківської облдержадміністрації Всеукраїнська екологічна ліга (ВЕЛ) організувала та провела масштабний круглий стіл «Екологічні проблеми Івано-Франківської області та шляхи їхнього розв’язання». Захід відбувся в рамках ініціативи «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку».

Голова ВЕЛ Тетяна Тимочко під час свого виступу зазначила, що у процесі підготовки до круглого столу експерти Ліги проаналізували Стратегію розвитку Івано-франківської області на період до 2020 року і визначили, що хоча екологічна складова у ній широко представлена, деякі гострі проблеми залишилися поза увагою. Зокрема, у ній взагалі не висвітлені такі питання:

  • забруднення залишками гексахлорбензолу (м. Калуш);
  • проблема надмірного та нелегального вирубування лісів;
  • розвиток екологічної освіти;
  • накопичення промислових відходів;
  • поводження з непридатними пестицидами.

Всеукраїнська екологічна ліга довгий час домагалася того, щоб кошти екологічного податку не розпорошувалися та використовувалися виключно на природоохоронні питання. У грудні 2015 року Верховною Радою України було прийнято рішення про те, що 80 % екологічного податку належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. Тому представлення екологічного розділу у Стратегії в повному обсязі є надзвичайно важливим, оскільки у цьому випадку можна претендувати на фінансування заходів, що у ньому зазначені.
Участь в обговоренні питань галузі екології також взяли представники влади, керівники профільних департаментів та управлінь ОДА, національних природних парків, науковці, громадські активісти та ЗМІ.

В роботі круглого столу взяв участь автор цих рядків. У своєму виступі з питання: «Можливості розширення природно-заповідних територій. Стан об’єктів ПЗФ в Івано-Франківській області» він зупинився на проблемних моментах, які несуть загрозу цілісності існуючих об’єктів ПЗФ на прикладі НПП «Гуцульщина».

  1. Незаконне надання в власність чи аренду земель державного лісового фонду парку, що на сьогоднішній день перешкоджає виготовленню правовстановлюючих документів на право постійного користування землею.
  2. Розробка та затвердження, всупереч чинному законодавству України, генерального плану забудови села Пістинь, куди включено 605 га земель ПЗФ за межами населеного пункту, які надані парку в постійне користування.
  3. Пістинська сільська рада, за розпорядженням Косівської РДА, провела інвентаризацію земель та ініціювала розробку проекту землеустрою, яким передбачено включення в межі населеного пункту с. Пістинь понад 500 га ПЗФ парку.

Також запропоновано внести до проекту резолюції Круглого столу пропозицію щодо проведення моніторингу лісових господарств області на предмет рентабельності їх діяльності. В разі встановлення збитковості лісгоспів, ініціювати передачу цих територій в постійне користування національних парків. При цьому ліквідовується подвійна підпорядкованість територій, весь державний лісовий фонд перейде повністю у відання природоохоронної установи зі збереженням робочих місць.

Юрій СТЕФУРАК,
заступник директора з наукової роботи
НПП «Гуцульщина», к.б.н.

Всеукраїнський семінар в НПП «Гуцульщина»

В суботу, 5 березня, на базі лабораторії екологічного моніторингу науково-просвітницького центру Національного природного парку «Гуцульщина» відбувся всеукраїнський семінар «Інтенсивне та екстенсивне культивування грибів в умовах приватних садиб, лікарське рослинництво та ягідництво Карпат», присвячений актуальним питанням – вирощування грибів із лікувальними властивостями в домашніх умовах, фунгітерапія (лікування грибами). Учасники семінару, члени громадської організації «Берегиня роду», цікавилися практично усім, що пов’язано із природоохоронною діяльністю парку, а основним об’єктом їх гостювання в НПП стало питання як виростити у себе в дома справжнісінького гриба, як його можна використати з лікувальною метою, як правильно приготувати настоянку, щоб вона зберігала цілющі властивості, як вживати, тощо.

Семінар проводили: Любомир Держипільський — кандидат біологічних наук, керівник наукового відділу парку, який презентував гостям інформацію про структуру та функціонування парку, він окремо зупинився на напрямах діяльності наукового відділу, наукових досягненнях установи тощо, та Марія Пасайлюк — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник наукового відділу парку, яка провела гостям детальний інструктаж щодо нарощування міцелію різних видів грибів, майстер-клас із введення у чисту культуру червонокнижних макроміцетів та особливості підготовки і приготування настоянок із дієвими фармацевтичними властивостями.

Усі відвідувачі, а це гості зі Львова, Харкова, Івано-Франківська, були приємно вражені роботою нашої природоохоронної установи, вони відмітили високий рівень професіоналізму та наукових здобутків працівників НПП «Гуцульщина».

Другий день семінару був присвячений огляду античних астрономічно-календарних святилищ, зокрема гості відвідали Терношорську Ладу, де Любомир Михайлович ознайомив усіх присутніх із сакрально-астрономічним значенням цього місця.

На завершення зустрічі керівник «Берегині роду» Марія Пахолок подарувала організаторам семінару пам’ятні сувеніри – книги, до випуску яких доклала зусиль їх організація, та пообіцяли передати теплі враження від такої співпраці усім знайомим, бажаючим побачити практичні здобутки від симбіозу науки з практикою.

Пропонуємо Вам перелік основних запитань, які цікавили учасників семінару, на які була дана обгрунтована відповідь науковців парку.

  1. В наш час багато людей все частіше звертаються до нетрадиційної медицини, причому навіть у лікуванні таких, можна сказати невиліковних хвороб, як рак, Альцгеймера. Ви пропагуєте лікування грибами (фунгітерапію). Однак, всім відомо, що в кожній аптеці є і дієві, і не зовсім, засоби від хвороб. В чому, на вашу думку, переваги фунгітерапії?
  2. Чому, на Вашу думку, ми повинні вживати саме плодові тіла грибів? Зараз у продажі є багато, наприклад, спор грибів, які можна і висаджувати, і використовувати.
  3. Навіщо гриби утворюють біологічно активні речовини?
  4. А що робити, якщо гриб старий? Його не можна використовувати для приготування настоянок? Чи в ньому корисних речовин, навпаки, більше?
  5. Які гриби найчастіше вживають у фунгітерапії і для лікування яких хвороб? І чи Ви самі їх вживаєте, і знаєте точно чи вони дієві?
  6. Хіба медикаментозні засоби не ефективніші? Адже це зручно – випив таблетку – і позбувся паразита…
  7. А чи можна використовувати горілку домашнього виробництва для приготування настоянок?
  8. Зараз багато жінок вдаються до косметичних процедур омолодження, чи можуть гриби застосовуватися з такою метою?
  9. Чи може вживання грибів спровокувати якісь пухлинні переродження?
  10. Які механізми дії грибів на пухлини різного походження?
  11. Які гриби ви вважаєте ефективними при боротьбі із гепатитом та цирозом печінки?
  12. Нам розповідали, що вирощувати гриби на грядці – не складно. Але якщо нам все-таки вдасться виростити гриби вдома, чи будуть вони такими ж корисними, як і ті, що виросли в лісі?
  13. Яким чином можна отримати плодові тіла грибів в домашніх умовах?
  14. Які гриби вдалося Вам виростити і чи отримали Ви їх плодові тіла у лабораторії?
  15. Розкажіть деталі всіх етапів відтворення і хто Вас фінансував?
  16. І насамкінець – суто чоловіче і суто жіноче питання: чи відомі у фунгітерапії афродизіаки і засоби для схуднення?

Марія Пасайлюк
Старший науковий співробітник НПП «Гуцульщина», к.б.н.

Зимова школа гірського ландшафтознавства

На початку лютого 2016 року на базі Чорногірського географічного стаціонару Львівського національного університету ім. Івана Франка, в черговий раз відбулася Польова зимова школа-семінар гірського ландшафтознавства, організована кафедрою фізичної географії під керівництвом професора Анатолія Мельника. В семінарі взяло участь 23 учасники.

Тематикою школи цього разу було дослідження зимових станів ландшафтів, де також обговорювалися проблеми науки ландшафтознавства та шляхи їх вирішення в майбутньому. Проведення таких шкіл-семінарів – це чудова нагода для студентів, аспірантів та й інших учасників набути нові знання та навички польових досліджень. Кожний учасник мав можливість попрацювати в команді, проявити свої здібності під час роботи в гірській місцевості.

Учасники семінару-практикуму відвідали Маєток Святого Миколая

21-22 січня 2016  року на базі Косівського району проводився обласний навчальний семінар-практикум для працівників молодіжних структур «Сучасні принципи та механізми формування й реалізації молодіжної політики на Прикарпатті».

Програмою семінару було передбачено відвідини «Туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая», який створений та працює, як структурний підрозділ Національного природного парку «Гуцульщина».

За гарною гуцульською традицією, гостей зустріли троїсті музики та передали їм хліб-сіль, як символ благородства намірів, дружби і гостинності. Учасники семінару разом із колядниками, які завітали до Маєтку із Яблунівського центру дитячої творчості, прославляли народження Ісуса Христа колядками. Не обійшлося також і без запального гуцульського танка, який допоміг зігрітися всім гостям Святого Миколая на тріскучому січневому морозі.

Наукові статті і тези

В 2016 році науковцями Національного природного парку «Гуцульщина» підготовано і здано до друку 23 наукові статті і тези.

Нaуково-просвітницький цeнтр

З 2011 року у структурі Пaрку створeний нaуково-просвітницький цeнтр, в якому діють кімнaти-музeї:

  • лікaрських рослин;
  • гeології;
  • мікології;
  • дeндрології;
  • гeрбaрнa кімнaтa;
  • eнтомології;
  • зоології;
  • фітотeрaпії;
  • А також лабораторія екологічного моніторингу.

 

Мeтeомaйдaнчик

Нa мeтeомaйдaнчику вeдуться систематичні метеорологічні спостереження. Зокрема: температури повітря та ґрунту, вологості повітря, кількості опадів, напряму і швидкості вітру, в літній період тривалість сонячного сяйва.

Метеомайданчик

Метеомайданчик

 

© 2010—2025 НПП «Гуцульщина» &