Категорія: Наукова діяльність Page 29 of 50

Громадськість, а особливо громадські організації – головний важель змін у сучасному суспільстві. Однодумці які хочуть змінити суспільство на краще і не тільки хочуть, а й роблять суттєві кроки для цього.

Зараз в Україні багато громадських організацій різних напрямків, але успішними є далеко не всі.

• Як стати хорошим лідером?
• Як створити сильну команду?
• Як втілити свої ідеї в реальність?

На ці всі запитання відповідь можна було отримати на навчальній програмі (модуль), який проводився в рамках проекту «Локальні ініціативи для сталої України» («Local Initiatives for Sustainable Ukraine» – LINK), що впроваджується Регіональним Екологічним Центром для Центральної та Східної Європи за фінансування Міністерства з питань клімату та довкілля Королівства Норвегія.

Мета проекту – просування належного врядування в галузі планування енергетики та сталого розвитку, енергоефективності та євроінтеграції.

Перший етап навчальної програми з організаційного лідерства і розвитку відбувся в Полтаві з 12 по 17 квітня, в якому взяла активну участь молодший науковий співробітник НПП «Гуцульщина» Гостюк Зоряна Володимирівна.

На навчанні були розглянуті такі питання як:

• організаційні культури та типи лідерства;
• якості компетенції лідерства;
• оцінка сильних та слабких сторін лідера;
• управління часом та планування часу;
• планування та делегування повноважень;
• пошук та прийняття рішень;
• критичне мислення;
• управління стресом;
• мотивація персоналу та волонтерів;
• запобігання конфліктам.

В навчальній програмі взяли участь представники громадських організацій Косова «Центр громадських ініціатив» і «Едельвейс» та організації Івано-Франківська, Полтави, Черкас, Канева, Бердичева, Лубнів.

Головною метою модуля було – створити образ лідера ОГС (організація громадського суспільства) та надати учасникам інструменти для особистого розвитку як лідера.

8 квітня 2016 року в рамках наукової програми «Ренатуризації тису ягідного Taxus baccata L.», яка здійснюється з 2003 року, працівниками наукового відділу та відділу рекреації і благоустрою за участю студентів ІІ курсу Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва (відділи «Художня обробка металу», «Художній розпис», «Художні вироби з дерева», «Художній текстиль»), висаджені піднаметові лісові культури тису ягідного.

Ренатуризаційна ділянка закладена  в кв. 8 вид. 9 Старокутського ПНДВ, в чистій вологій бучині на котрій висаджено 200 шт. сіянців. Ділянка розташована поблизу постійної пробної площі №2 з метою збереження та недопущення знищення відповідних культур, оскільки тис ягідний включений до Червоної книги України.

Ця порода відома в народі своєю надміцною цінною деревиною котра має ряд назв: червоне дерево, негний-дерево, залізне дерево та ін., а за часів Австро-Угорської імперії жителі Карпат платили податок деревиною тису. Із неї виробляли декоративні меблі, деталі возів та різних механізмів, мости, гарматні ядра та ін. Такий великий попит на деревину цієї породи і повільне його відновлення спричинило до майже повного винищення тису ягідного в Українських Карпатах. Створені відповідні піднаметові лісові культури є ще одним кроком до поступового відновлення тису ягідного в Карпатах.

Олег Погрібний,
науковий співробітник НПП «Гуцульщина»,
кандидат сільськогосподарських наук

З 2015 року на території НПП «Гуцульщина» розпочалися дослідження ландшафтної структури.

Структура ландшафту – ( від.лат. structura – будова, розміщення) – взаємне розміщення складових ландшафту (природних компонентів і комплексів нижчого рангу) та характер їхнього поєднання, взаємозв’язків у часі. Розрізняють три аспекти структури ландшафту: вертикальний, горизонтальний, часовий (включає найважливіші риси сезонної ритміки).

Основна увага науковців була спрямована на вивчення горизонтальної структури ландшафту. При дослідженнях були уточнені межі ландшафтних стрий та простих урочищ.

За фізико-географічним  районуванням територія парку знаходиться в трьох областях: Середньогірно-скибовій, Низькогірно-скибовій  та Передгірно-височинній, а за ландшафтним районуванням в десяти ландшафтах: Габорянському, Рокитянському, Карматурському, Річківському, Роженському, Слободорунгурському, Печеніжинському, Ковалівському, Хімчинському та Кобаківському.

Дослідження ландшафтної структури на рівні простих урочищ на території парку проводилося вперше. Воно розпочато з території Габорянського ландшафту (середньогірна частина парку біля гори Грегіт 1472) на ключовій ділянці №3. Для картування ландшафтних одиниць використовувалася методика «Польове ландшафтне знімання гірських територій» (Г.П.Міллер). Дослідження здійснювалися в три етапи: перший – підготовчий (вивчення картографічних та літературних джерел на досліджувану територію), другий – польові роботи. Ландшафтне знімання проводилося на рівні простих урочищ. Основна форма фіксації результатів досліджень є бланкова форма №1 — лісова та чагарникова.

Під час польових робіт детально досліджено географічне положення, рослинний покрив та морфологічна структура грунту з допомогою грунтового розрізу. Третій етап (завершальний) камеральні роботи – це опрацювання даних з допомогою програмного забезпечення ArcGIS 9.3.1. та ArcGIS 10. В результаті проробленої роботи була оцифрована карта ландшафтів НПП «Гуцульщина», складена (попередньо) ландшафтна карта ключової ділянки на рівні простих урочищ в масштабі 1:25 000.

Зоряна ГОСТЮК,
молодший науковий співробітник НПП «Гуцульщина»

Вже доброю традицією стали відвідини педагогами, студентами, учнями району науково-просвітницького центру НПП «Гуцульщина», де гості можуть оглянути різнопланові колекції, зібрані працівниками наукового відділу, що відіграє важливу роль у виховному, навчальному і розвиваючому процесах та, останнім часом, слугує практичним посібником не тільки при проведенні екскурсій. Так, нова, нетипова колекція біоіндикаторних видів сформована старшим науковим співробітником, кандидатом біологічних наук Марією Пасайлюк та науковим співробітником Іриною Стефурак, вже не раз ставала предметом наочності при проведенні практичних занять як в парку так і в школах району. Позитивні результати використання колекції мають місце не тільки при роботі з дітьми, але й з дорослим населенням.

Відвідування мікологічної лабораторії, де зберігається колекція чистих культур грибів, сформована завідувачем лабораторії екологічного моніторингу, аспірантом Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Юрієм Петричуком і Марією Пасайлюк, та мікологічного гербарію, сформованого заступником начальника наукового відділу Стеллою Фокшей, викликають особливий інтерес. Адже і школярі, і дорослі можуть бачити ту саму грибницю, про яку вони чути чули, але як насправді виглядає, не знали. Відвідувачам демонструють прилади та обладнання, що використовуються для реалізації технології re-situ – відтворення грибів у природі, розробленої та реалізованої співробітниками наукового відділу НПП «Гуцульщина» вперше в Україні.

Екскурсії, що практично цілий рік проводять працівники наукового відділу та лабораторії екологічного моніторингу, є завжди змістовними та захоплюючими. Приємно, що нашу роботу цінять і готові поділитися своїми враженнями. Так, нещодавно проведена екскурсія (16 березня) настільки вразила школярів та вчителів Вербовецької ЗОШ (Копчук У.Д. та Ковалюк І.В.), що вони вирішили розповісти про неї всім педагогам та освітянам України, опублікувавши статтю в «Освітянському віснику», за квітень цього року.

Цитую «…Діти ніби перенеслися в інший світ, “ковтаючи ” кожне слово працівників парку – Пасайлюк М.В. та Глодової Л.М. Школярі оцінили, яка нелегка, але така потрібна робота проводиться в НПП “Гуцульщина.” Врізалися у пам’ять школярів колекції парку різноманітного характеру…»

Окрім екскурсій і практичних занять із учнівською молоддю, у лабораторії екологічного моніторингу проходять практику аспіранти, студенти та учні Малої академії наук. Під керівництвом начальника наукового відділу, кандидата біологічних наук Любомира Держипільського та наукового співробітника Любові Глодової реалізуються спільні учнівські проекти, а у лютому місяці під керівництвом Марії Пасайлюк проходила переддипломну практику Кваснюк Л.М. – студентка 5 курсу Львівського національного університету ім. Івана Франка, із темою дипломної роботи «Показники системи антиоксидантного захисту клітин Micrococcus luteus ATCC 10240, Escherichia coli X-Blue, Bacillus subtilis ATCC 6633 за дії водних та спиртових настоянок макроміцетів різних еколого-трофічних груп».

Таким чином, науково-просвітницький центр НПП «Гуцульщина» стає місцем справжнього паломництва для людей, що хочуть стати ближчими із наукою, а співробітники наукового відділу – поводирями для прагнучого знань населення.

Марія ПАСАЙЛЮК,
старший науковий співробітник НПП “Гуцульщина”, к.б.н.

Кімната «Фітокомпозиція»

У приміщенні лабораторно-просвітницького центру створено кімнату фітокомпозиції. Тут представлені збори рідкісних лікарських рослин, консервовані і сушені плоди, різні за складом та призначенням фіточаї, а також настоянки з коріння, кори і бруньок лікарських рослин. Загалом колекція складає понад сто препаратів, яка щороку поповнюється і оновлюється.

Оригінальність цієї колекції в тому, що кожен екземпляр тут представлений не тільки для огляду, але й може бути використаний для приготування різних настоянок, чаїв, або як вітамінізована добавка та може бути апробований безпосередньо під час екскурсії.

Кімната «Вазонарій»

Також звертаємо увагу відвідувачів на колекцію кімнатних рослин, яка налічує більше 50 видів. Вазонарій представлений такими рослинами, як Алокація, Аспарагус, Аспідистра, Бегонія вічноквітуча, Бегонія королівська, Бегонія імператорська, Бегонія болотна, Бегонія клеопатра, Бегонія тігер, Більвергія, Гусманія, Гіпеаструм гібридний, Цереус перуанський, Ехіноцереус гребінчастий, Ехінопсис ейриєса, Мамілярія бокаска, Опунція бергера, Зігокактус обрізаний, Епифілум акермана, Товстянка срібляста, та інші.

Відвідувачам також подається й пізнавальна інформація про: походження кімнатних рослин, таємниці їх найменувань, лікувальні властивості та інше.

Кімнатні рослини стали невід’ємним та необхідним елементом життя людини, оскільки багато з них, знезаражуючи повітря, допомагають очистити організм людини від токсинів, вірусів і мікробів. Такі рослини, як хлорофітум, аспарагус, цикламен, антуріум очищують кімнату від чадного газу, тютюнового диму, нейтралізують формальдегіди, рівень яких особливо високий після ремонтних робіт. Фікус, кипарис, бегонія – символи чистоти офісного повітря. Для дезінфекції приміщення треба вибирати цитрусові, фініки, сциндапсус та вже згадані хлорофітум, аспарагус, цикламен, антуріум. Для зняття депресії, стресу, втоми збагатіть кімнату аглаонемою, дифенбахією, калатеєю, тощо. Драцена – здатна укріплювати зуби, зміцнювати кістково-м’язову систему. Алое має ранозагоювальні, жовчогінні, антибактеріальні та інші властивості. Каланхое застосовують при простудних захворюваннях. Дуже важливо, підібрати свою «домашню аптеку», яка б позитивно впливала на фізичне здоров’я і покращувала ваш настрій.

Любов ГЛОДОВА,
науковий співробітник лабораторії екологічного моніторингу НПП «Гуцульщина»

Ми всі знаємо, що першими ранньовесняними квітами є підсніжники. А от про ранні гриби, напевно, чули і бачили не всі. Ще сніг не зійшов зовсім, а в лісі вже з’являється перший весняний гриб – саркосцифа яскраво-червона. Народна назва гриба бабине вушко. Вона швидше від усіх інших видів плодоносить. В 2015 році її перші плодові тіла віддмічено 20 лютого.
Саркосцифа яскраво-червона росте на лежачих на землі або занурених в грунт гілочках листяних дерев, частіше поодиноко, але інколи невеликими групами 2-5 екземплярів. В НПП «Гуцульщина» вона трапляється на всій території в листяних лісах, найбільше її зафіксовано на хребті Голиця.

Саркосцифа належить до сумчастих грибів. Вона має вигляд чаші, іноді бокалу, розміром 2-6 см, внутрішня частина яскраво-червоного кольору, а зовнішня білувата. Ніжка невелика 1-3 см висотою, білуватого кольору. Мякуш щільний, майже без запаху.

В деяких літературних джерелах цей вид відносять до умовно-їстівних грибів.

Перед приготуванням саркосцифу спочатку треба обробити — помити і проварити 10 хвилин. Після чого можна смажити, тушкувати, фарширувати та запікати в духовці.
Саркосцифа яскраво–червона також має лікувальні властивості, її використовують як кровоспинний засіб. Тому деякі індійські племена готують пудру з висушених плодових тіл для лікування.

Крім того саркосцифа є екологічним індикатором, вона дуже гостро реагує на забруднення навколишнього середовища. Тому біля промислових міст, шосейних доріг цей гриб не знайдеш.

Стелла ФОКШЕЙ,
заступник начальника наукового відділу НПП «Гуцульщина»

Національний природний парк «Гуцульщина» славиться унікальним грибним біорізноманіттям. Загальна кількість грибів і грибоподібних організмів, виявлених на його території, налічує 893 види, з них 19 видів занесено до «Червоної книги України». За останні роки в парку розроблена та виконується програма: «Збереження та відтворення рідкісних видів макроміцетів», яка охоплює основні складові природоохоронної стратегії. Для реалізації мети працівниками наукового відділу створено мікологічну лабораторію, в якій постійно ведеться розробка і удосконалення методів виділення чистих культур місцевих популяцій грибів, оптимізації складу живильних середовищ, умов росту, зберігання культур та вирощування інокуляту рідкісних макроміцетів для потреб культивування і відтворення цих штамів у природних умовах. Практичним результатом роботи стало створення колекції чистих культур таких аборигенних видів грибів: Hericium coralloides (Fr.) Gray., Sparassis nemecii Pilát., Sparassis crispa (Wulfen) Fr., Mutinus сaninus (Huds.) Fr., Polyporus umbellatus (Pers.) Fr., Hericium alpestre Pers., Anthurus archeri (Berk.) Fischer.

Найбільша цінність колекції в тому, що вона є основою для збереження генофонду грибів. Перед нами в перспективі постає завдання – вироблення принципів збереження біоти макроміцетів ex situ і формулювання стратегії розширення колекційного фонду. Розгляду передусім потребують такі положення: збільшення чисельності різноманіття макроміцетів у колекції з акцентом на рідкісні види й ті, що перебувають під загрозою зникнення, види з корисними ресурсними властивостями (лікувальні); розширення штамового різноманіття видів, уже представлених у колекції.

Чисті культури аборигенних видів макроміцетів НПП «Гуцульщина»

Згідно угоди про наукову співпрацю між парком та інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 8-11 жовтня 2015 року на території НПП «Гуцульщина» працювала наукова експедиція з метою дослідження мікофлори (грибів). Експедицію очолювала куратор колекції культур шапинкових грибів, доктор біологічних наук Н.А. Бісько. У складі експедиції працювали: старший науковий співробітник відділу мікології, к.б.н М.Л Ломберг; старший науковий співробітник відділу мікології О.Б. Михайлова; завідувач лабораторії екологічного моніторингу Ю.В. Петричук; старший науковий співробітник наукового відділу М.В. Пасайлюк; заступник начальника наукового відділу С.І. Фокшей.

Під час експедиції було обстежено території Старокутського та Косівського ПНДВ, в результаті чого вдалося зібрати і виділити в чисту культуру 29 видів цінних їстівних та лікарських грибів, які поповнять видову та штамову різноманітність колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, що має статус Національного надбання України. Отримані результати також будуть передані та зберігатимуться в колекції культур НПП «Гуцульщина», що є одним із дієвих заходів охорони і збереження генофонду грибів.

Юрій ПЕТРИЧУК,
завідувач лабораторією екологічного моніторингу  НПП “Гуцульщина”

Марія ПАСАЙЛЮК,
старший науковий співробітник НПП “Гуцульщина”, к.б.н.