Учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Гуцульський феномен: мистецтво жити і творити» в рамках XIX Міжнародного гуцульського фестивалю, заслухавши та обговоривши наукові доповіді і повідомлення, відзначають, що за двадцять років незалежності України в Гуцульському регіоні відбулися суттєві зміни в соціально-економічному та культурно-духовному житті. Цьому сприяла багатогранна діяльність громадсько-суспільних, науково-дослідних, природоохоронних, освітніх, культурно-мистецьких установ та організацій, які формувалися і розвивались у процесі становлення і розбудови Української незалежної держави у тісній співпраці з органами місцевої влади.

Однак для розв’язання специфічних проблем Карпатських територій необхідним є виконання в повному обсязі Закону «Про статус гірських населених пунктів в Україні», що дозволило б вирішити низку завдань у соціально-економічній, освітній, медичній сферах, охороні навколишнього середовища, створенні туристичної інфраструктури, функціонуванні культурно-мистецьких установ.

Учасники конференції констатують:

  1. Порушення екобалансу призвело до руйнівних повеней 2008 та 2010 років. Це поставило населення Карпат перед серйозними проблемами подолання наслідків цих стихійних лих і запобігання їм у майбутньому, що, зрозуміло, не під силу окремій людині чи сільській громаді. Але програма подолання наслідків повені згорнута, недобудованими залишилися дороги, мости, берегоукріплення. Реальною є висока загроза гірських зсувів. Горяни зазнали значних матеріальних збитків від пошкодження засобів господарювання, житлових і господарських споруд і вже не сподіваються на найменшу допомогу держави.
  2. Проблема гірських територій — це насамперед проблема гірського населення, яке міцно пов’язане з навколишнім середовищем і ресурсами. Не варто випускати з уваги і той факт, що Україна, яка в числі вісьмох держав підписала Карпатську Конвенцію, не в повній мірі виконує свої зобов’язання, що стосується соціальної, культурної і духовної сфер. Ні на загальнодержавному, ні на регіональному, ні на місцевому рівнях не вироблено плану взаємодії місцевої влади, наукових установ, освітніх і культурних закладів, громадських організацій щодо реалізації положень Конвенції і особливо її засадничого гуманітарного принципу, за яким європейське, в т.ч. й гуцульське гірське населення в минулому і сьогодні є дорогоцінним надбанням з багатими традиціями, культурою, працьовитістю і майстерністю не тільки України, але і Європи в цілому.
  3. На теренах Гуцульщини визріла гостра соціально-демографічна проблема, пов’язана з незайнятістю населення, неможливістю працевлаштування для молоді, недостатнім розвитком соціальної інфраструктури. У зв’язку з високогірним розташуванням і транспортною важкодоступністю багатьох населених пунктів гуцульські діти не мають можливостей здобути якісну освіту, а школи — належно організувати профільне навчання. Значна кількість жителів Гуцульщини залишає рідний край і виїжджає на заробітки у всі кінці світу. Молоді люди, завершивши навчання у місті, не повертаються у гори. Це призводить до втрати етнокультурної ідентичності та унікальності.

Такою ж небезпечною щодо національного буття українців є й перманентна політика русифікації, яка має потужну інформаційно-матеріальну базу в нашій країні. А введення російської мови як другої офіційної в деяких регіонах України, закриття українських шкіл резонансною хвилею відгукується і на гуцульських теренах відсутністю місцевого україномовного радіо, кволістю українського книговидання, знищеною мережею книгопостачання бібліотек, засиллям російськомовної музичної і розважальної продукції низької якості, підміною високохудожніх творів народного мистецтва маловартісними зразками чужої культури.

Зважаючи на окреслене коло проблем, що потребують вирішення, учасники Міжнародної науково-практичної конференції вважають за необхідне:

1.    Пропонувати Кабінету Міністрів України при розробці й прийнятті економічних програм, планів соціально-економічного розвитку враховувати регіональні економічні та етнографічні особливості Гуцульщини і всього Карпатського регіону.

2.    Завершити роботи щодо ліквідації наслідків стихій у Карпатах, вжити протипаводкові заходи у верхів’ях гірських річок і потоків з їх відповідним фінансуванням. Окремою програмою забезпечити прокладання і належну підтримку доріг у лісовому фонді Карпат, сприяти впровадженню екологічно дружніх технологій лісозаготівель. Розробити комплексну програму «Карпатський ліс» з урахуванням особливостей ведення лісового господарства в гірській місцевості, паювання селянам лісів і пасовищ на території населених пунктів.

3.    З метою налагодження тісних взаємостосунків між гуцулами України та Румунії відкрити пункт спрощеного переходу кордону в Івано-Франківській області та відкрити автомобільні переїзди на наявних переходах у селах Шепіт і Руська Путильського району Чернівецької області.

4.    Звернутися до Міністерства культури і туризму з пропозицією включити Гуцульський фестиваль у перелік щорічних мистецьких заходів, затвердити статут з постійно діючою дирекцією та відповідним фінансуванням.

5.    Звернутися до Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України щодо включення у свої програми щорічних зльотів обдарованої учнівської молоді Гуцульщини та інших етнічних регіонів. Вивчити і обґрунтувати можливість впровадження молодіжних гуцульських фестивалів.

6.    Підтримати міжнародну співпрацю у галузі впровадження Карпатської конвенції та, зокрема, діяльність щодо створення Списку Карпатської культурної спадщини, яка успішно втілюється міжнародною коаліцією АNPED у всіх країнах Карпатського регіону, у співпраці з Інформаційним центром «Зелене досьє» та Центром громадських ініціатив на Косівщині. Вважаємо за необхідне залучати якомога ширше коло ентузіастів та експертів до продовження цієї діяльності. Ми підтримуємо міжнародну співпрацю у галузі сприяння та збереження культурних традицій, традиційного господарювання у Карпатах, започаткування Карпатського бренду задля підтримки сталого розвитку в Карпатах.

•  в галузі екології:

7.    Звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів України з проханням удосконалити механізм створення, узаконення і функціонування природно-заповідних територій. Цьому ж Міністерству розробити реальні заходи щодо впровадження Карпатської конвенції на теренах Гуцульщини.

8.    Звернутися до Кабінету міністрів України з пропозицією необхідності прискорення виконання Указу Президента України щодо організаційного забезпечення діяльності національного природного парку «Верховини Довбуша» на території Чивчино-Гринявських гір у Верховинському районі Івано-Франківської області.

9.    Звернутися до Міністерства економіки України та органів місцевого самоврядування з проханням щодо сприяння програмам розвитку альтернативних джерел енергії у гірських районах Карпат.

10.    Звернутися до Міністерства сільського господарства України про сприяння виробництву екологічно чистої органічної продукції у гірських районах Карпат. Розробити державну програму функціонального забезпечення полонинського господарства, котра би передбачала кошти на поліпшення травостою пасовищ і прокладання доріг.

11.    Всеукраїнському товариству «Гуцульщина», філії «Гуцульщина» НДІ українознавства організувати підготовку і видати довідник «Пам’ятки природи та визначні місця Гуцульщини». Розробити пропозиції про надання окремим населеним пунктам Гуцульщини, де найбільше збережені пам’ятки історії і природи відповідного статусу. Надати статус Національної пам’ятки природи, історії і культури скелі Писаний Камінь, Терношорському святилищу та календарному святилищу на Лисині Космацькій.

12.    З метою ліквідації подвійної підпорядкованості територій природно-заповідного фонду, уникнення напруги між лісокористувачами, а також поліпшення природоохоронної ситуації порушити клопотання про включення у постійне користування НПП «Гуцульщина» всієї території (14,772 га) ДП «Кутське лісове господарство», яка входить до складу парку, без вилучення у лісокористувачів.

13.    Звернутись до Міністерства екології і природних ресурсів України з проханням щодо виділення коштів на встановлення в натурі (на місцевості) меж територій об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення і нанесення на планово-картографічні матеріали з метою їх збереження і охорони.

14.    З метою збереження дендропарку ім. А.Тарнавського — найповнішого на Прикарпатті за складом інтродукованих і екзотичних видів дерев і кущів, а також шедеврів архітектури, пам’яток природи і архітектури, створеного наприкінці XIX століття, Косівській районній раді та районній державній адміністрації виділити кошти на його консервацію і реставрацію.

15.    Запропонувати держлісгоспам і установам природно-заповідного фонду Карпатського регіону широко впроваджувати шкілки і розсадники, зокрема тису ягідного і сосни кедрової як культових дерев гуцулів для населення та ренатуралізації.

16.    Пропонувати Кабінету Міністрів України внести зміни до Постанови №704 від 22.06.2011, вилучивши п.4, вважаючи неприпустимим припинення виконання Державної програми формування національної екомережі.

17.    Пропонувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству економіки та Міністерству екології та природних ресурсів розробити систему індексів екозбалансованого розвитку і запровадити її.

18.    Проаналізувати стан вирощування і виробництва екологічно чистих продуктів для дитячого харчування з наступною їх переробкою. Створити належні умови для роботи міні-сушарок грибів, ягід, яблук. Особливо залучати до зайнятості молодь і жінок, щоб унеможливити виїзди на заробітки за кордон.

19.    Вимагати від будівельників малих гідроелектростанцій суворого дотримання вимог екології. Лише 30% мінімального об’єму води використовувати для електростанцій у Карпатах.

•  У галузі мистецтва:

20.    Звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням ліпшого фінансування музеїв Гуцульського регіону задля належного виконання ними своїх виховних обов’язків і збереження самобутньої історичної й мистецької пам’яті поколінь.

21.    З метою збереження, вивчення, популяризації і розвитку гуцульської культури і мистецтва створити в місті Косові «Центр гуцульського мистецтва і культури», який має об’єднувати такі інституції: музей гуцульського мистецтва і побуту, інститут прикладного та декоративного мистецтва, бібліотеку гуцульщинознавства, музей і виставковий зал сучасного (нового) гуцульського мистецтва, науковий відділ, видавничий центр (відділ).

Товариству «Гуцульщина», Косівському інституту прикладного та декоративного мистецтва, Косівській районній державній адміністрації, Косівській районній раді підготувати звернення (клопотання) до Кабінету Міністрів України з обґрунтуванням нагальної потреби створення такого центру, державної підтримки у розгортанні його діяльності.

22.    Для розвитку ремесел, захисту інтелектуальних прав виробника-майстра та збереження автентики в глобалізаційному процесі створити при Косівській районній раді Івано-Франківської області фахову мистецьку раду як дорадчий орган з огляду на специфіку етнографічного регіону.

23.    Включити до нового проекту «Маєтку святого Миколая» програму збереження автентичної гуцульської архітектури на місці знаходження цих споруд, продумавши пільги власникам-мешканцям, як заохочення до збереження даних автентичних помешкань.

24.    Відновити статус окремої юридичної одиниці «Музею декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини» в Косові.

25.    Організувати пошук унікальних килимів виробництва фабрики Михайла Куриленка з метою створення колекції.

26.    Виконкомам сільських рад і депутатському корпусу створювати належні умови для народних митців, що проживають на території сільських, селищних, міських рад, сприяти діяльності їх творчо-виробничих об’єднань.

27.    Косівській районній державній адміністрації відновити раніше започатковані в районі мистецькі премії, зокрема в галузі мистецтва премію імені Юрія Шкрібляка та інші.

28.    Продовжити створення меморіальних музеїв відомих корифеїв гуцульського народного та професійного мистецтва Василя та Миколи Девдюків, Юрія і Василя Корпанюків, родини Шкрібляків та інших; встановлювати інформаційні і пам’ятні знаки в місцях їхньої діяльності. Громадським організаціям, органам влади підтримувати видання про творчість видатних майстрів Гуцульщини.

Джерело: Газета «Гуцульський край»