27 серпня в актовому залі Косівської РДА відбулася міжнародна науково-практична конференція «Гуцульський феномен: мистецтво жити і творити», яка проходила в рамках ХІХ Міжнародного гуцульського фестивалю.
Основною тематикою конференції були соціально-економічні, екологічні й етнокультурні проблеми розвитку Гуцульського краю й шляхи їх вирішення.
Основні напрями конференції:
- Екологія: природокористування, економіка, медицина.
- Освіта і культура.
- Народне мистецтво Гуцульщини.
- Краєзнавство, туризм.
Актуальність обраної проблематики для проведення науково-практичної конференції не викликає сумнівів, оскільки проблеми гірських територій – це насамперед проблеми гірського населення, які міцно пов’язані з навколишнім середовищем.
У роботі науково-практичної конференції взяли участь відомі вчені, науковці, аспіранти та студенти провідних вищих навчальних закладів та установ України, а також ближнього і дальнього зарубіжжя, представники громадськості і владних структур.
Робота конференції традиційно розпочалася з пленарного засідання. З привітальним словом до учасників конференції звернулися голова Косівської РДА Я.І. Шинкарук та голова районної ради А.І. Клуб, які зокрема зазначили, що за двадцять років незалежності України в Гуцульському регіоні відбулися суттєві зміни в соціально-економічному і культурно-духовному житті місцевого населення, однак існує цілий ряд проблем, на які необхідно привернути особливу увагу науковців, громадськості та представників влади. Саме науково-практична конференція, на їх думку, дає можливість наукового диспуту про сучасний стан та перспективи розвитку Гуцульщини, провести ґрунтовний аналіз функціонування окремих напрямків господарювання, збереження етно-культурної та духовної спадщини і розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо подальшого соціально-економічного збалансованого розвитку Косівщини зокрема та Гуцульщини загалом.
У наукових доповідях, проголошених на пленарному засіданні, піднімалися актуальні питання гуцульського відродження в незалежній Україні, про те, як Гуцульщина може прислужитися здійсненню «Карпатської мрії», про гуцульську школу, як засіб оновлення змісту освіти в регіоні, про народні ремесла Гуцульщини: історія, автентика і проблеми в сучасних реаліях та інші.
Робота конференції продовжилася в 4-х секціях: екологія і охорона природи; краєзнавство Гуцульщини: декоративно-прикладне і музичне мистецтво; проблеми освіти і виховання, які, з метою підвищення ефективності їх роботи, були розділені на підсекції.
Засідання секції «Екологія і охорона природи» відбулося в новому адміністративному корпусі Національного природного парку «Гуцульщина». З вступним словом до учасників конференції звернувся голова секції, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Григорій Гуцуляк, він також виступив з доповіддю: «Оцінка сучасного стану приро-докористування в агросфері Карпатського регіону».
Далі продовжили свою надзвичайно цікаву доповідь, розпочату на пленарному засіданні доктор біологічних наук, професор Інституту екобезпеки НАУ, голова національного екологічного центру України Ярослав Мовчан та доктор філософських наук Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України Тетяна Гардашук. Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісових культур і лісової селекції НЛТУ України Юрій Дебринюк підняв дуже актуальні та проблемні питання в доповіді: «Всихання смерекових лісів як наслідок кліматичних змін». Ярослав Геник, кандидат сільськогосподарських наук, доцент НЛТУ України зробив аналіз причин правопорушень в лісовому господарстві – особливо болючої проблеми для Косівщини, в доповіді: «Лісовий фонд Гуцульщини: причини незаконної лісозаготівлі і правопорушень в лісовому господарстві».
Велику зацікавленість у присутніх викликала доповідь представника державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області Миколи Білоконя: «Карпати в контексті національної екобезпеки: можливості інноваційної трансформації діяльності». Додав колориту в роботі секції виступ менеджера шоу-бізнесу, відомої співачки Маріанни Гавриш на музично-фолькльорну тематику. Ці та інші доповіді пройшли на високому науково-теоретичному рівні, в дусі дискусій з поміркованою полемікою та великим зацікавленням присутніх і, як результат, науковцями від секції «Екологія і охорона природи» запопоновано включити до загальних рекомендацій конференції біля 20 пунктів.
Загалом Міжнародна науково-практична конференція «Гуцульський феномен: Мистецтво жити і творити», відбулася на високому організаційному та науковому рівні. Обрана тема науково-практичної конференції послугувала плідним підґрунтям для обміну думками із зазначеної проблематики. За результатами конференції її учасниками підготовлені та схвалені рекомендації, також буде опублікована збірка матеріалів тез та доповідей учасників конференції.
Юрій Стефурак
заступник директора НПП «Гуцульщина» з наукової роботи, кандидат біологічних наук.
Залишити відповідь