Гуцульщина – це самобутній, мальовничий, колоритний і неповторний регіон нашої держави. Тут сформувалися специфічний рельєф, різноманітні лісорослинні умови, росте унікальна трав’яна і деревна рослинність. Саме тут, у Передкарпатті, і ведуть важливу культурну, еколого-просвітницьку, природоохоронну і наукову діяльність працівники Національного природного парку «Гуцульщина».
Внаслідок все зростаючого антропогенного тиску на довкілля, зміною кліматичних умов та у зв’язку з цим – послабленням стійкості лісових екосистем дуже важлива роль належить науковим дослідженням. На основі вивчення структурних змін у лісових фітоценозах існує змога розробити низку заходів з попередження негативних наслідків таких змін та спрямувати розвиток природних екосистем у напрямку найменших функціональних втрат.
Саме у цьому аспекті активно працюють науковці Парку. Результати унікальних наукових досліджень рослинного і тваринного світу Косівщини, шляхів збереження і примноження біорізноманіття знайшли своє відображення в численних наукових публікаціях, матеріалах конференцій, симпозіумів і семінарів. Недаремно наукова робота Парку нещодавно була високо оцінена новопризначеним міністром екології і природних ресурсів України Остапом Семераком.
Особливе місце серед наукових здобутків колективу НПП «Гуцульщина» займають монографічні видання. Три з них побачило світ раніше – у 2005, 2011 та 2013 роках. І ось вийшло у світ четверте монографічне видання «Відновлення корінних природних комплексів Косівщини», яке підсумувало тривалий етап наукових досліджень унікальних природних екосистем Парку.
У монографічній науковій роботі обсягом 272 сторінки, виданій у косівському видавництві «Писаний камінь», авторами підготовлено пропозиції з відновлення природного біорізноманіття лісових і польових екосистем, тваринного світу, а також мікологічних комплексів Косівщини за результатами вивчення стану та структури природних і штучних екосистем регіону. Подано також аналіз сучасної господарської діяльності на території району та основні чинники трансформації природних екосистем. Зроблено висновки та підготовлено наукове обґрунтування шляхів вирішення основних природоохоронних проблем регіону.
Багато уваги приділено питанням вивчення стану лісів за результатами моніторингу впродовж тривалого періоду часу – 2003-2015 рр. Відзначено загалом покращення стану лісів Парку, хоча є деякі проблеми з пониження їх стійкості, насамперед, внаслідок негативної дії кліматичних змін. Поряд з цим, у монографії багато уваги приділено заходам, впровадження яких сприятиме відновленню корінних природних комплексів.
Серед авторів монографічної роботи – науковці провідних навчальних, науково-дослідних та природоохоронних установ регіону, зокрема, д.с.-г.н., професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету України Ю.М. Дебринюк; к.с.-г.н., доцент кафедри лісівництва цього ж навчального закладу В.О. Крамарець; д.с.-г.н., заступник Природничого інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ю.С. Шпарик; к.б.н., с.н.с. Державного природничого музею НАН України В.Б. Різун, а також науковці НПП «Гуцульщина» – к.б.н. Л.М. Держипільський, к.б.н. Ю.П. Стефурак, к.б.н. М.В. Пасайлюк, к.г.-с.н. О.О. Погрібний, аспіранти – З.В. Гостюк та Ю.В. Петричук. З передмовою зі сторінок видання до читачів звернувся директор УкрНДІгірліс, академік Лісівничої академії наук України, д.б.н., професор В.І. Парпан.
У першому розділі монографічної роботи (автори – Держипільський Л.М., Шпарик Ю.С., Дебринюк Ю.М.) представлено наукові засади відновлення корінних природних комплексів НПП «Гуцульщина» з висвітленням проблем у цьому напрямку та шляхів їх подолання. У другому розділі (автори – Гостюк З.В., Фокшей С.І., Погрібний О.О., Пророчук В.В.) наведено аналіз існуючого стану природних екосистем Косівщини за відомчими даними, приділено увагу господарській діяльності в регіоні та її наслідкам. Третій розділ (автори – Держипільський Л.М., Погрібний О.О., Шпарик Ю.С., Лосюк В.П., Крамарець В.О., Різун В.Б, Стефурак Ю.П., Фокшей С.І.) присвячений вивченню структури місцевих природних екосистем та напрямків і глибини їх сучасних трансформацій. Наведена характеристика пралісових угруповань, старовікових лісів, природних і похідних насаджень.
Матеріали четвертого розділу (автори – Шпарик Ю.С., Лосюк В.П.) за даними багаторічних досліджень авторів дають змогу оцінити стан лісів та його динаміку впродовж тривалого періоду часу (2003-2015 рр.). У п’ятому розділі, базуючись на отриманих результатах досліджень, сформульовано практичні рекомендації щодо відновлення природних екосистем (автори – Шпарик Ю.С., Лосюк В.П., Держипільский Л.М., Стефурак Ю.П., Пророчук В.В., Пасайлюк М.В., Петричук Ю.В.). Зроблено висновок, що однією з найбільш дієвих форм збереження природного біорізноманіття Косівщини є якнайширше запровадження об’єктів природно-заповідного фонду. Поряд з цим, розширення об’єктів ПЗФ повинно відбуватись з урахуванням інтересів місцевого населення, оскільки район є густонаселеним.
Монографія розрахована на спеціалістів установ ПЗФ, лісового і сільського господарства та суміжних галузей, на вчених, викладачів, студентів, екологів, а також всіх тих, кого хвилюють проблеми охорони природи.
Василь Лосюк,
старший науковий співробітник НПП «Гуцульщина», к.с.-г.н.
Залишити відповідь