Автор: НПП «Гуцульщина» Page 121 of 158

11 вересня 2015 року, у рамках ХХІІ Міжнародного Гуцульського фестивалю, у місті Надвірна Івано-Франківської області, відбулася XIX науково-практична конференція на тему: «Національно-патріотичне, природно-екологічне та морально-правове виховання населення Гуцульського регіону – важливий вклад у збереження цілісності України, її природних ресурсів та історико-культурної спадщини: стан, проблеми, шляхи їх розв’язання», в роботі якої взяли участь понад 100 науковців, представників державної влади й місцевого самоврядування та громадськості з різних куточків України.

На пленарному засіданні з науковими доповідями виступили: доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка Петро Сіреджук, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України Олена Чебанюк, голова секретаріату Всекраїнської громадської організації «Союз Українок» Оксана Калинич (м.Полтава), кандидат історичних наук, завідувач відділення «Гуцульщина» науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти та науки України Петро Шкрібляк та інші, в яких ішлося про участь гуцулів в неоголошеній війні на Донбасі,  про роль природно-заповідних установ Карпатського регіону України в розв’язанні екологічних та соціально-економічних проблем цього регіону, історію створення та перспективи розвитку музею нафтопромислів на Галичині, порушено багато інших аспектів збереження та примноження духовно-культурної спадщини Гуцульщини.

Детальний аналіз ситуації  на Гуцульщині проаналізовано також в численних доповідях та повідомленнях, на засіданнях секцій «Керівників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, товариства «Гуцульщина», «Працівників органів та закладів освіти, науки, громадських освітянських організацій», «Працівників нафтогазодобувної промисловості», «Природоохоронних  установ та організацій Гуцульщини» та «Союзу Українок Гуцульського регіону».

НПП «Гуцульщина» на конференції представляли: Юрій Стефурак, кандидат біологічних наук, заступник директора парку з наукової роботи, голова Косівського товариства «Гуцульщина», який на секції «керівників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, товариства «Гуцульщина» виступив з доповіддю «Проблеми збереження та розширення природнозаповідних територій» та Любомир Держипільський, кандидат біологічних наук, начальник наукового відділу, голова РГО «Спадщина Гуцульщини» – виступив на секції «природоохоронних  установ та організацій Гуцульщини» з доповіддю «Об΄єкти мегалітичної культури та топоніміки Гуцульщини».

На завершення конференція схвалено Рекомендації та групі  гуцульських активістів керівники Всеукраїнського товариство «Гуцульщина» вручили почесні нагороди, зокрема поетеса із Косова Марія Влад, яка цими днями відзначила 75-річний ювілей, отримала найвищу відзнаку Товариства «Патріот Гуцульщини».

Ця проблема, як ніколи голосно, звучала 15 вересня 2015 в Києві на нараді в Орхуському центрі. ЇЇ проводило Міністерство екології та природних ресурсів під керівництвом в.о. Міністра Сергія Курикіна.

У нараді взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також чиновники Держлісагенства, Закарпатської та Чернівецької облдержадміністрацій, вчені українських науково – дослідних інститутів, факультетів екології університетів Карпатського регіону, представники з Національних природних парків Карпат,  громадських організацій, а також громадські діячі та журналісти.

Учасники говорили про екологічну та культурну цінності пралісів і старовікових лісів Карпат. Вони пропонували стратегію збільшення площі національних природних парків як єдиний і ефективний спосіб збереження пралісів – екологічного серця Карпат. Експерти підкреслювали соціально – економічні вигоди розширення меж парків і відзначали занадто низькі темпи вирішення цього питання на місцевому рівні. У регіонах вже створені і пройшли перші засідання робочих груп з питань розширення НПП при обласних державних адміністраціях, зустрічі та переговори з землекористувачами (лісгоспами) та органами місцевого самоврядування. НПП провели опитування місцевих жителів щодо їх думки з приводу розширення охоронюваних територій.

Далі

Президенту України
П.О.Порошенку

Прем΄єр  – міністру України
А.П. Яценюку

Голові Верховної Ради України В.В.Гройсману

Народному депутату України
Ю.І. Солов΄ю

Народному депутату України
М.В. Томенку
Народному депутату України Ю.Б.Дерев΄янку

В.О. Міністра екології та природних ресурсів України
С.І. Курикіну

Національному екологічному центру України
ГО «Київський еколого – культурний центр»
МБО «Екологія – право людини» м. Львів
ЕГО «Зелений світ»
Редакції журналу Верховної Ради України  «ВІЧЕ»
Редакції газети Верховної Ради України  «Голос України»
Телепрограмі «Дістало» телеканалу ІСТV
Редакції газети «Галичина»

Колектив НПП «Гуцульщина» просить захисту

Не свідчи неправдиво на свого ближнього (9-та заповідь Божа)

Ми, члени трудового колективу Національного природного парку «Гуцульщина» створеного 14 травня 2002 року відповідно до Указу Президента України №4656/2002, просимо Вас покласти край численним «наїздам» деяких депутатів різних рівнів, службових і приватних осіб, силових структур, необ΄єктивних публікацій в громадсько–політичній газеті Івано-Франківської області «ГАЛИЧИНА» , часописі Косівського району «ГУЦУЛЬСЬКИЙ КРАЙ» та інтернет-ресурсах.

Починаючи з 2004 року, замість того, щоб неухильно виконувати Указ Президента України «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина» спершу районна, а потім і кілька сільських рад, обласна організація Партії регіонів, окремі депутати різних рівнів почали підбурювати населення у недоцільності існування нашої установи. І це тоді, коли відсоток природно-заповідних територій нашої держави далекий від європейського рівня (приблизно 6% в Україні проти 15% в Європейському Союзі). Зі створенням НПП «Гуцульщина» значно покращилася екологічна ситуація в лісах району, істотно скоротилися браконьєрство, самовільні рубки, відновилася чисельність мисливської фауни, взяті під охорону оселища рідкісних видів рослин, тварин, грибів та природних середовищ, виконуються програми відтворення тису ягідного та рідкісних видів грибів, ведеться моніторинг лісів за міжнародними методиками, розроблена та запроваджується програма «Переформування похідних деревостанів». Парк став одним із головних чинників екологічного, духовно-патріотичного виховання дітей, молоді та населення. На базі Парку проводилися міжнародні, загальнодержавні, регіональні конференції, семінари, школи, лекторії, майстер-класи тощо. За підсумками природоохоронної, наукової та екологоосвітньої діяльності впродовж останніх п’яти років НПП «Гуцульщина», серед 48 Національних природних парків України, входить в пятірку кращих, а його директору присвоєно звання Заслужений природоохоронник.

Але так звані «друзі парку», псевдопатріоти, окремі депутати та зацікавлені особи в заволодінні земельними ділянками природно-заповідного фонду (ПЗФ), а також представники лісової мафії не беруть до уваги позитивні результати діяльності парку, а акцентують увагу на недоліках (перебільшуючи їх), займаються відкритою брехнею та дезінформацією щодо діяльності Парку і його керівництва.

З 2004 року численні перевірки різними контролюючими органами не підтвердили масових порушень та наявності судових проваджень, щодо посадових осіб Парку про які пишуть окреслені суб’єкти. Проте нападки і дезінформація тривають на різних рівнях. Зокрема народний депутат Юрій Богданович Дерев΄янко, обраний в одномандатному окрузі № 87, як висуванець Політичної партії «Воля» (проживає в місті Києві) та його однопартійці приєдналися до боротьби проти Парку на шпальтах газет, мережі інтернет та зборах громад. Особлива турбота про збереження природи  завжди активізується  в передвиборчий період.

Щоб стала зрозуміла послідовність останніх подій інформуємо, що цьому передували ряд неправдивих звинувачень про діяльність Національного природного парку «Гуцульщина» та його керівництво, які 19 березня 2015 року виклала в соціальній мережі Facebook член політради партії «Воля» Ольга Галабала. Згодом також через Facebook вона звернулася до Міністра екології та природних ресурсів України Ігоря Шевченка з ідентичними звинуваченнями.

Дивує те, що після спростування Національним парком всіх звинувачень, надання всіх підтверджуючих документів…, вже сам народний депутат Ю. Дерев’янко звертається до міністра Міністра екології та природних ресурсів України з тими самими звинуваченнями керівництва НПП «Гуцульщина».

Всі вони базуються на підставі одного і того ж джерела – сільського голови села Пістинь Тараса Бейсюка, депутата сільської ради Петра Пліхтяка (він же лісничий Косівського лісництва ДП «Кутське лісове господарство») і може ще кількох «зацікавлених активістів» цієї ж сільської ради – це так звана «зустріч з громадою Косівщини». Подібними «наїздами» ми «перенасичені» ще за влади Януковича і, що характерно, за участі цих самих дійових осіб. То ж пора поміняти підходи на мотивовані, а не уподібнюватися до дешевого піару – дезінформаційних методів. До речі, жителі та громадські організації Косівщини, інші організації та установи активно співпрацюють з Парком і цілком підтримують його діяльність, за невеликим виключенням осіб, зацікавлених у привласненні земель ПЗФ і неконтрольованих вирубках деревини. Цьому є чимало документальних підтверджень.

НПП «Гуцульщина» впродовж 13 років бореться з нечистими на руку місцевими бізнесменами та й окремими представниками влади, котрі бажають заволодіти землями ПЗФ, а відділ Державного земельного агентства в Косівському районі практично сприяє їм, роздаючи Державні акти землекористування на території  ПЗФ. У 2003 році цей райвідділ називав лише двох орендарів – сторонніх землекористувачів на території парку, а в грудні 2013 року, озвучено вже 166 суб΄єктів, які повністю чи частково знаходяться на території Парку. Це при тому, що Парк на це не дав жодного погодження, більше того, за фактами сторонніх користувачів ми неодноразово зверталися в правоохоронні, контролюючі органи та владні структури. На цю тему, за ініціативи парку, відбулося біля 40 нарад державного, обласного та районного рівнів, але питання й досі залишаються не вирішеними. Ніхто й не поніс покарання за ці протиправні дії.

Констатуємо, що на сьогоднішній день саме присутність сторонніх користувачів на території ПЗФ, відсутність належного реагування правоохоронних органів стали на заваді виготовлення  правовстановчих документів на право постійного користування земельними ділянками НПП «Гуцульщина».

Хотілося б зауважити, що сільський голова села Пістинь, який розпочав «програму» дискредитації  керівництва та колективу Парку, за останні роки сам робив неодноразові спроби заволодіння землями ПЗФ НПП «Гуцульщина», а керівництво Парку стало йому на заваді. Так в 2005 році Т. Бейсюк незаконно домігся видачі розпорядження Косівської РДА , яким йому особисто надано в оренду 1,39 га земель, які передані Парку у відповідності до Указу Президента України. На цей час, за ініціативи Парку, прокуратура Івано-Франківської області подала в суд адміністративний позов про скасування вищевказаного розпорядження.

В 2013 році, за наполяганням сільського голови с. Пістинь, в генеральний план забудови села рішенням сесії сільської ради було незаконно включено 605 га земель ПЗФ. Це рішення, за поданням районної прокуратури, скасовано Львівським апеляційним судом. В червні 2012 року  сільським головою Т. Бейсюком було організовано і здійснено спробу колективного рейдерського захоплення будівлі, де розміщений туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая». За цим фактом було порушено кримінальну справу проти Т. Бейсюка за двома статтями Кримінального кодексу України ст. 293;295.

За рішенням вищого адміністративного суду України Т.В. Бейсюк і сьогодні сплачує моральне відшкодування особисто директору НПП «Гуцульщина» Василеві Пророчуку за протиправності під час рейдерського захоплення. За рішенням цього ж суду  Т. Бейсюк офіційно вибачився перед директором В. Пророчуком на нарадах в Косівській районні раді, Косівській РДА та на зібрані громади села Пістинь, та спростував недостовірну поширену  інформацію щодо висловлювань на адресу Пророчука В.В., що принижує його людську честь, гідність та ділову репутацію.

Не будемо далі перераховувати «достоїнства» громадянина Тараса Бейсюка…, дивує, що шанований народний депутат апелює спростованими звинуваченнями, дискредитуючи діяльність природоохоронної установи та її керівництва.

Ці «друзі» НПП особливо активізували свою антипарківську війну в останні місяці. Від їх імені опубліковані брехливі статті в друкованих і електронних ЗМІ: «Щодо посадових осіб НПП «Гуцульщина» здійснюється досудове розслідування,- Дерев’янко»; «Дерев’янко вимагає покарати винних у розкраданні земель природно-заповідного фонду Косівщини»; «Зустрічалися з громадою Косівщини, Івано-Франківської області»і т.д.

В останній публікації , надрукованій у «Гуцульському краї» на 7 сторінці від 4 вересня за № 36 читаємо у другому абзаці : «Косівський РВ УМВС України в області здійснює досудове розслідування за фактами можливих незаконних дій посадових осіб НПП «Гуцульщина» щодо використань земель лісового та природно-заповідного призначення за ч.2 ст.364 КК України»- сказано в документі. (Наведено без редакторської правки).

На сайті політичної партії «Воля» за 18 серпня 2015 року йдеться: «У 2014 році правоохоронні органи у відповідь на депутатський запит Юрія Дерев’янка підтвердили факт передачі керівництвом НПП «Гуцульщина» сотень гектарів земель лісового фонду у приватну власність. Згідно з чинним законодавством України ці землі не можуть бути у приватній власності».

Це ніщо інше, як опус, здогадки, точніше нікчемна брехня, наклеп,  які не роблять честі авторам такої писанини.

А  в останньому абзаці знову йде мова  про те, що раніше п. Дерев΄янко з громадянами сіл Пістинь і Шешори зустрічався з цього ж «приводу» з представниками обласної влади Івано-Франківщини, керівництвом управління землересурсів області… Але чомусь на цю зустріч нікого не запрошено з Національного парку та районної влади.

То де ж тоді відкритість, об΄єктивність, справедливість, попросту християнська мораль???

У такий спосіб дезінформується населення не тільки Косівщини, а й користувачів Інтернету та читачів друкованих ЗМІ.

Виходячи з вищесказаного, колектив НПП «Гуцульщина» вимагає від адресатів ужити заходів згідно з чинним законодавством України. Адже ми повинні розвиватися комплексно, наближено до європейських стандартів, повсякчас мати належну підтримку держави та місцевої влади. Тим більше, високі вимоги щодо  охорони природи поставила Карпатська конвенція. У нас ще й особливі умови для ведення багатогранної діяльності, що налагоджувалися нашими предками століттями.

Природа Гуцульщини не терпить безгосподарників, користолюбців-визискувачів.

Прийнято на зборах трудового колективу 07.09.2015

За дорученням Колективу НПП «Гуцульщина,
голова трудового колективу       Фокшей С.І.

До дня видів що винищені людиною (01. вересня) працівниками наукового відділу НПП «Гуцульщина» закладено постійну пробну площу (ППП) із сосною кедровою європейською. Цей вид є цінним реліктом в Українських Карпатах та занесеним до Червоної книги України. Відноситься до родини Соснові Pinaceae L. секції Кедрові сосни Cembrae Spach.. Природній ареал сосни кедрової європейської – Альпи та Карпати. На території України природно зростає в Карпатах у висотному діапазоні 900-1600 м н. р. м.

Найбільші угруповання цього виду зафіксовані на території заповідника “Горгани” та Карпатського НПП. На території НПП “Гуцульщина” природно росте в околицях г. Лисина Космацька (21 кв. Космацького лісництва), а також росте в штучних насадження в околицях г. Грегіт (29 кв. Космацького лісництва, де і закладена ППП). Приурочений до скельних розсипів ІІІ-V категорій ямненського пісковика на яких росте ще з часів плейстоцену, а тому в Карпатах є реліктом минулої геологічної епохи.

Далі

Дослідження видового різноманіття тваринного світу є важливим і пріоритетним завданням кожного науковця. Тому на території НПП «Гуцульщини» систематично проводиться кропітка робота по вивченню багатства фауни регіону. Цього року ретельні дослідження були проведені по вивченню фауни їздців-діапріїд. Їздці-діапріїди — це паразитичні перетинчастокрилі, характерною особливістю яких є ендопаразитичний розвиток личинок у личинках і лялечках (пупаріях) інших комах. Хазяями більшості видів діапріїд є представники Diptera, зрідка Coleoptera, Lepidoptera, Hemiptera й інші Hymenoptera. Робота по вивченню цих перетинчастокрилих комах проводилася під керівництвом асистента кафедри молекулярної генетики та біотехнології Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича кандидата біологічних наук Тимочко Лесі Іванівни.

В експедиційних дослідженнях від парку взяли участь: заступник начальника наукового відділу Фокшей Стелла Ігорівна та старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук Пасайлюк Марія Василівна. Збір матеріалу здійснювали у чотирьох рослинних асоціаціях у межах парку (дендропарк, буково-грабовий ліс, мішаний ліс, а також на луках на березі р. Рибниця) методом ентомологічного косіння та з використанням пасток Меріке.

Камеральну обробку проводили за загальноприйнятими в гіменоптерології методиками. Їздців ідентифікували за відповідними визначниковими таблицями та родовими визначниковими таблицями. Всього зібрано й опрацьовано близько 400 особин діапріїд. Проводиться робота по їх ідентифікації, що стане суттєвим поповненням видового складу фауни нашого регіону та буде відображено у літописі природи НПП «Гуцульщина».

Слід відмітити, що дослідження комах родини Діапріїди на території парку проводиться не вперше. Зусиллями науковців змонтований експозиційний матеріал (колекція цих комах), оглянути який можна побачити в лабораторії екологічного моніторингу.

Старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук,
Пасайлюк Марія Василівна