Автор: НПП «Гуцульщина» Page 140 of 158

Із циклу «Антична Косівщина»

Терношорське святилище (інші назви Терношорська Лада, Камінь Довбуша, Голова Довбуша, Камінь тощо) розташоване на межі сіл Снідавки та Яворова (присілок Безулька). Його умовно можна поділити на дві частини — нижню і верхню, відстань між якими — 1,5 км. Найдоступнішою і найпопулярнішою є нижня частина — власне Лада. її здебільшого і відвідують численні туристи. У підніжжі, на першому плані святилища, є велетенський кам’яний круг (прообраз сонця) діаметром 8 м спрямований на південний схід. Центральною фігурою святилища є гігантська статуя, обличчям зорієнтована у напрямку Сокільського хребта. її вага близько 140 тонн, висота — понад 10 м; вона в загальних рисах нагадує вагітну жінку. Голова і лице птицеподібні. Це чи не найбільша серед відомих і добре збережених статуй Жінки, зменшені копії (1:100) якої відомі ще з Трипілля (5-3 тис. до н.е.). Тут же виявлені інші артефакти (створені чи підправлені людиною об’єкти, знаки, написи) властиві античним святилищам: фалічний камінь, стопа, чашні камені, жертовна яма, печера, тунель, камені у вигляді голови ящера, бика, собаки, орла тощо. Нижче людиноподібної статуї, на одному з каменів висічені стародавні сакральні (священні) знаки у вигляді ромба і рівчаків різної конфігурації. За версією С.Пушика (2011) та М.Кугутяка (2011), Терношорське святилище було присвячене Жінці-роділлі, богині Ладі, яка уособлювала плодючість, родючість, народження нового, достаток. Неподалік, в одному сакральному комплексі  розташовані села Великий і Малий Рожени (тлумачення від родити, Рожениці) та Бабин (від баба — жінка, мати), що мають пряме відношення до культу Богині-Лади, Жінки, Матері.

Далі

6-го серпня, на Бориса й Гліба, у Косові, в ошатному залі будівлі НПП «Гуцульщина» ми діткнулися струн душі і серця Поета. Ми — це працівники Парку, а також численні гості — професор Нестор Библюк, письменник Василь Шкурган, голова Союзу українок Косівщини Ганна Богдан, митець Катерина Сусак, невтомний просвітянин Володимир Тутуруш та багато інших, які мали честь поспілкуватися з нашою видатною землячкою Марією Влад. Організував і провів зустріч заступник директора НПП пан Юрій Стефурак.

Хто не знає Марії Влад, яка народилася і виросла в Розтоках на «нашому» (не Буковинському!) боці Черемоша, а нині проживає у столиці — у золотоверхому Києві?! Чи, може, хто не читав її поетичних і прозових творів, наприклад, феєричного «Стрітення»? Питання риторичні, але вкотре переконуюсь — живе спілкування не замінять ні паперові чи електронні носії, ба навіть радіо й телебачення, де потік інформації є переважно односторонній.

Далі

В рамках проведення XXI Міжнародного гуцульського фестивалю в Путилі буде проведено Міжнародну науково-практичну конференцію на тему «Забезпечення виконання Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-3014 рр. в специфічних гірських ландшафтно-кліматичних умовах Гуцульщини: стан, проблеми, шляхи розв’язання».

Програма конференції

Далеке минуле краю овіяне нечисленними і скупими легендами, переданнями, міфами, а загалом загадкове і забуте. Лише німі свідки тих далеких часів підправлені чи дороблені людьми велетенські камені (мегаліти) та мегалітичні комплекси, а також промовисті місцеві назви, при їх правильному тлумаченні, дозволяють заглянути вглиб віків. Останні археологічні та лінгвістичні розвідки уможливлюють по новому оцінити історичне минуле, свідчать про важливе, навіть чільне місце Карпатського регіону, зокрема й Гуцульщини в становленні і розвитку нинішньої цивілізації. Цей багатий в нашому краї археологічний пласт потребує ширшого і всестороннього висвітлення розроблення та здійснення заходів охорони і збереження. На основі унікальних античних сакральних об’єктів можливе відтворення історичного минулого краю, створення нових туристичних продуктів і послуг, популяризація історико-культурної спадщини, патріотичне виховання населення, сприяння збалансованому (сталому) розвитку краю. Із цього числа часопису розпочинаємо низку публікацій про нашу історико-археологічну спадщину.

За даними археологів людина обживала ці терени ще в палеоліті 35-100-тисяч років тому, а можливо і раніше. Однак археологічні знахідки раннього палеоліту нечисленні. Багатший археологічний матеріал датується пізнім палеолітом та мезолітом, вік яких 28-11 тис. років. Сліди поселень неоліту; бронзового віку (5-1 тис. до н.е.), та стоянки І тисячоліття н.е. виявлені у більшості сіл району. Княжа доба і пізніші періоди представлені великою кількістю памяток оборонного призначення — замків, городищ, оборонних дворів.

Далі