Категорія: Наукові та інші публікації Page 4 of 6

Гуцульська світлиця

Важливим моментом еколого-патріотичного виховання молоді є усвідомлення ними, в першу чергу, цінностей свого роду, шанування близьких і рідних.

Неможливо успішно нашаровувати підростаючому поколінню патріотичні життєві догми, без опори на закладений вже батьками світогляд. В той же час, у сучасному світі існують паралельно дві тенденції розвитку подій – з одного боку поступово викорінюється радянський тип підходу до справ, яким наділені переважно дідусі і бабусі молодих вихованців, з іншого боку формується потужна мережа українізації з регіональним підходом до справи: створення тематичних музеїв, бібіліотек, проведення майстер класів українознавства популярне як ніколи. Але всі ці зусилля даремні без запалення вогника саме у юних серцях.

Наукові статті і тези

В 2016 році науковцями Національного природного парку «Гуцульщина» підготовано і здано до друку 23 наукові статті і тези.

Символи краю будуть примножені

«Там, де гори, полонини, де стрімкі потоки-ріки, де смерічок ген розмай…» Словами відомої пісні передана душевна теплота, безмежні любов та повага гуцулів до природи свого краю, до рідної неньки-землі, що ростила їх дотиками-цілунками в босі ноги до усвідомлення своєї величі. Гуцул леліється горами із самого народження, дихає на повні груди повітрям, сповненим пахощами запашного високогір’я, із раннього дитинства вчиться спілкуватися з оточуючою природою як із частинкою себе. Сотні дотичних народних прислів’їв, легенд та оповідей передаються з уст в уста, із покоління в покоління.

Культура цього краю неповторна завдяки сукупності географічних (відносна ізольованість території), екологічних, етнологічних, кліматичних, соціальних чинників. Ці фактори в більшій мірі і визначають самобутність гуцульського етносу, що особливо вирізняється з-поміж інших ментальностей. Тут побутує повага і підтримка традицій молоддю, переважає відмінне здоров’я горян, утримуються свійські тварини господарями практично кожного помешкання. А зайдіть-но до Церкви у хвилини, коли відправляється Літургія! Ви побачите, що старі і молоді, і навіть маленькі гуцулята – усі на Богослужінні. Така данина Господу не є випадковою. Гуцул вірить і знає, що його майбутнє, майбутнє його дітей та онуків – у Божих руках. І, очевидно, саме цей чинник є вирішальним у доброзичливості людських сердець, у колоритності традицій, у шанобливому поводженні із природою, у гідному дотриманні місцевих обрядів кожним членом локально сформованої общини.

Весняне водопілля

Весна чи не найпрекрасніша пора року – це час коли земля пробуджується від зимового сну. Збільшується світловий день, підвищується температура повітря. Тануть сніги, починає пробиватися перша травичка повсюдно чути спів пташок. Весна несе радість і вселяє надії. Але разом з тим вона непередбачлива, мінлива і багата на  сюрпризи. Однією із несподіванок весни є повінь. Це фаза водного режиму річки, яка їй притаманна.

Спостереження ведуться на р. Рибниця на гідропосту біля Банського мосту в районі м. Косова. В 2013 році весняна повінь на річці всіх здивувала адже вона була спричинена водночас таненням снігу і випаданням дощу. Рівень води піднявся не тільки в р. Рибниці, але й усіх річках, потоках, криницях Косівщини. Піднявся рівень грунтових вод і відбулися підтоплення в селах Пістинь, Рожнів, м. Косів  вода підтопила сільськогосподарські угіддя і підвали приватних господарств.

Сонячна Земля

На Косівщині наявні численні топоніми із дещо незвичним і незрозумілим для нинішнього сприймання коренем «шор, шори» — Акрешори, Шешори, Терношори, Рушір (Рушори), Стевішора, «ру» — Рунок (перевал і гора), Рушір, «кос» — Косів, Космач, «люч» — Люча, Лючки, Ключів і ін., а також «берез, береж» (Бережниця, Березник, Березів тощо). Звідкіля ці назви і чому вони сконцентровані на невеликому просторі. Аналіз різних тлумачень топонімів, гідронімів, і власних імен у науковій літературі та періодиці часто є недостатньо аргументованим і не відображає їх первинного значення і сутності, свідчить про їх штучність і неправдивість. Проте більшість начебто незвичних назв Косівщини досить легко шифруються за допомогою нашої прамови – Санскриту, і мають «сонячне» походження. Вони є споконвіку місцевими і виникли ще тоді коли не було ні латинської, ні грецької, ні інших мов, які теж походять від спільної прамови. Ніщо інше не дає стільки вираженого, історично зумовленого етимологічного значення в сучасній українській мові, як прадавній Санскрит, вважають санскритологи. В тому числі для мотивованого розшифрування власних імен, топонімів, гідронімів.

Святилища

Усвідомлення сакрального значення гір було явищем загальнолюдським. А щоб гори були священним місцем, де живуть боги, то на них їм будували храми, святилища, жертовники. Традиція сакралізації гірських ландшафтів була настільки міцною, що навіть з прийняттям християнства перші церкви й монастирі будували на висотах, як правило, на місці стародавніх святилищ.

Слід розрізняти священні гори як окремий об’єкт культу, а також сакральні вершини, що виступають місцем культу, ритуальних жертвопринесень. В іншому випадку на гірському святилищ і об’єктом культу є божество у вигляді кам’яного чи дерев’яного ідола, наскельного зображення. До такого типу належать гірські святилища Карпат загалом і на Сокільських вершинах зокрема.

Озеро Мертве

Озеро Мертве знаходиться на сусідньому хребті Карматура (Кормитура) практично біля самого гребеня на висоті понад 800 м.


Озеро невелике за розмірами, грушеподібної форми шириною 30 і довжиною біля 40 м. Озеро зсувного типу. З північно-західного боку гребеня хребта чітко простежується стінка відриву. Озеро мілке, сильно заросло деревами і чагарниками.

© 2010—2025 НПП «Гуцульщина» &