Категорія: Наукова діяльність Page 26 of 50

2-4 вересня в м. Рахові пройшов ХХІІІ Міжнародний гуцульський фестиваль в рамках якого відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Екологічні, соціально-економічні та історично-культурні аспекти розвитку прикордонних територій Мараморощини». Конференцію проводили на базі Карпатського біосферного заповідника.

В науково-практичній конференції взяли участь науковці з 12 університетів та інститутів України, 4 Національних природних парків і біосферного заповідника, а також з університету Матея Бела (Словаччина), інституту лісових досліджень і менеджменту Румунії, природного парку «Гори Мараморощини» (Румунія), Національного парку «Дуна-Іполі» (Угорщина) та технічного ліцею Румунії. Науковці НПП «Гуцульщина», а саме: к.б.н. Стефурак Ю.П. (зам. директора з наукової роботи), к.б.н. Держипільський Л.М. (начальник наукового відділу), к. с/г. н. Лосюк В.П. (науковий співробітник), Фокшей С.І. (зам. начальника наукового відділу) також взяли участь в роботі конференції.

Під час конференції відбулася демонстрація дуже цікавих історичних фільмів: «Перші фестивалі на Гуцульщині» та «Подорож автомобілем Гуцульщиною» (1935р.).

Конференція пройшла в дружній обстановці, в доповідях порушено низку важливих проблем сьогодення Гуцульських Карпат не тільки України, але й Румунії, Словаччини, Угорщини. В підсумку прийнята резолюція конференції.

По закінченню конференції для її учасників виступив народний оркестр гуцульських інструментів Рахівського районного будинку культури.

Стелла Фокшей,
заступник начальника наукового відділу НПП «Гуцульщина»

Подяка від Косівської районної ради (560 downloads ) Подяка від Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» (469 downloads ) Подяка від командира військової частини — польова пошта В1060 (509 downloads )

1–7 липня, в рамках проекту «Місцеві ініціативи для сталої України LINK» організований Регіональним Екологічним Центром (РЕЦ) та українським партнером «Екоклуб Рівне» за фінансової підтримки Міністерства Клімату та Довкілля Норвегії, відбувся Енергетичний майстер-клас.

Майстер-клас проходив в наметовому містечку посеред дубового лісу на березі річки Південний Буг в НПП «Бузький Гард».

Даний майстер-клас — це чудова можливість учасникам засвоїти багато корисної інформації про альтернативні джерела енергії, впровадження їх в Україні, енергосистему в Україні (атомна енергетика, газовий сектор, електричний сектор, тарифи та субсидії та ін.), стратегію низьковуглецевого розвитку України, роль громадянського суспільства при переході до низьковуглецевої економіки. Також були представлені вже існуючі рішення у громадах LINK ВДЕ ( відновлювані джерела енергії).

На Енергетичному майстер-класі були представлені не тільки теоретичні знання по ВДЕ, а й практичні, де на різних заняттях можна було спостерігати і безпосередньо самому взяти участь у виготовленні сонячних водонагрівачів, паливних брикетів з органічних відходів, листівки з квітковим насінням, спорудження сонячного концентрату для приготування їжі. Вся електроенергія табору була отримана з допомогою сонячних панелей.

В останній день менеджер РЕЦ Цвіталіна Філіпова розповіла про умови подання проектів на отримання грантів, які надаються у рамках проекту “Місцеві ініціативи для сталої України (LINK)”, що спрямований на втілення пріоритетних завдань у сфері енергетичної та екологічної безпеки на місцевому рівні. Дані гранти мають на меті розширити співпрацю між регіональними та місцевими органами влади у сфері енергетики, енергозбереження та енергоефективності, відновлювальних джерел енергії та сталого розвитку, змінити ставлення до вже існуючої енергосистеми та звернути увагу на альтернативні джерела енергії.

Зоряна Гостюк,
учасник енергетичного майстер-класу, молодший науковий співробітник НПП «Гуцульщина»

Не менш важливим науковим досягненням співробітників Парку є завершення багаторічної праці з розробки лісівничо-екологічних засад ведення природоохоронного господарства.

Результатом цієї складної і важливої роботи стала кандидатська дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Лісівничо-екологічні засади природоохоронного господарства в лісах Національного природного парку «Гуцульщина», яка була успішно захищена науковим співробітником Парку В.П. Лосюком. Дисертаційна робота виконана на об’єктах НПП «Гуцульщина» на основі розробки низки науково-дослідних тем під керівництвом директора УкрНДІгірліс, д.б.н., професора В.І. Парпана. На основних результатах цієї цікавої та актуальної наукової роботи варто зупинитись детальніше.

У дисертаційній роботі автором наведена оцінка сучасного стану природних лісостанів, особливостей їх структури та відновних процесів, можливостей природної трансформації похідних ялинників на об’єктах локальної мережі моніторингу, опрацьовано засади ведення природоохоронного господарства в різних функціональних зонах НПП «Гуцульщина».

Дослідженнями встановлено позитивні зміни у стані лісів за більшістю моніторингових характеристик (клас пошкодженості, життєвість, товарність, довжина крони, дефоліація, дехромація) та зменшення інтенсивності уражень лісів Парку фітопатогенами впродовж останнього десятиріччя. Виявлено, що сукцесії у чистих природних смеречниках спрямовані на формування умовних ялинових пралісів і не мають ознак різкого погіршення стану чи масового всихання.

Автор встановив подальше погіршення стану похідних смеречників та стану ялини у складі дубових, букових і ялицевих лісів і навпаки – стан ялиці білої і бука лісового у природних деревостанах Парку має стійку тенденцію до покращення.

Автором удосконалено засади природоохоронного господарювання у розрізі господарських комплексів Парку, систему ведення локального моніторингу лісів Парку за методикою програми «ICP-Forest». Встановлено успішність проходження лісовідновних процесів в ялицево-ялиново-букових, ялиново-буково-ялицевих, грабово-ялиново-дубових та ялинових лісостанах.

Обгрунтовано, що природоохоронне господарювання полягає у запровадженні наближеного до природи лісового господарства з максимальним сприянням природному поновленню: у бучинах і субучинах – ялиці білій; в яличинах і суяличинах – ялині європейській і буку лісовому; у смеречинах і сусмеречинах – листяним породам; у дібровах і судібровах – дубу звичайному.

Нещодавно на засіданні експертної ради Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації було підтверджено рішення спеціалізованої вченої ради НЛТУ України щодо присвоєння В.П. Лосюку наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Таким чином, науковий відділ НПП «Гуцульщина» поповнився ще одним перспективним науковцем.

Розроблені лісівничо-екологічні засади природоохоронного господарства потрібно активно впроваджувати не лише у природоохоронній діяльності НПП «Гуцульщина», але й на території інших Парків, які розташовані у подібних природно-кліматичних умовах. Добрий результат буде підтвердженням актуальності наукової праці, а отримані позитивні результати від впровадження заходів сприятимуть збереженню та покращенню стану унікальних природних комплексів Прикарпаття та Українських Карпат.

Юрій Дебринюк, д.с.г-н., профе-сор, член спеціалізованої вченої ради НЛТУ України, член експертної ради Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації, член НТР НПП «Гуцульщина»

Гуцульщина – це самобутній, мальовничий, колоритний і неповторний регіон нашої держави. Тут сформувалися специфічний рельєф, різноманітні лісорослинні умови, росте унікальна трав’яна і деревна рослинність. Саме тут, у Передкарпатті, і ведуть важливу культурну, еколого-просвітницьку, природоохоронну і наукову діяльність працівники Національного природного парку «Гуцульщина».

Внаслідок все зростаючого антропогенного тиску на довкілля, зміною кліматичних умов та у зв’язку з цим – послабленням стійкості лісових екосистем дуже важлива роль належить науковим дослідженням. На основі вивчення структурних змін у лісових фітоценозах існує змога розробити низку заходів з попередження негативних наслідків таких змін та спрямувати розвиток природних екосистем у напрямку найменших функціональних втрат.

Саме у цьому аспекті активно працюють науковці Парку. Результати унікальних наукових досліджень рослинного і тваринного світу Косівщини, шляхів збереження і примноження біорізноманіття знайшли своє відображення в численних наукових публікаціях, матеріалах конференцій, симпозіумів і семінарів. Недаремно наукова робота Парку нещодавно була високо оцінена новопризначеним міністром екології і природних ресурсів України Остапом Семераком.

Особливе місце серед наукових здобутків колективу НПП «Гуцульщина» займають монографічні видання. Три з них побачило світ раніше – у 2005, 2011 та 2013 роках. І ось вийшло у світ четверте монографічне видання «Відновлення корінних природних комплексів Косівщини», яке підсумувало тривалий етап наукових досліджень унікальних природних екосистем Парку.

У  монографічній науковій роботі обсягом 272 сторінки, виданій у косівському видавництві «Писаний камінь», авторами підготовлено пропозиції з відновлення природного біорізноманіття лісових і польових екосистем, тваринного світу, а також мікологічних комплексів Косівщини за результатами вивчення стану та структури природних і штучних екосистем регіону. Подано також аналіз сучасної господарської діяльності на території району та основні чинники трансформації природних екосистем. Зроблено висновки та підготовлено наукове обґрунтування шляхів вирішення основних природоохоронних проблем регіону.

Багато уваги приділено питанням вивчення стану лісів за результатами моніторингу впродовж тривалого періоду часу – 2003-2015 рр. Відзначено загалом покращення стану лісів Парку, хоча є деякі проблеми з пониження їх стійкості, насамперед, внаслідок негативної дії кліматичних змін. Поряд з цим, у монографії багато уваги приділено заходам, впровадження яких сприятиме відновленню корінних природних комплексів.

Серед авторів монографічної роботи – науковці провідних навчальних,  науково-дослідних та природоохоронних установ регіону, зокрема, д.с.-г.н., професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету України Ю.М. Дебринюк; к.с.-г.н., доцент кафедри лісівництва цього ж навчального закладу В.О.  Крамарець; д.с.-г.н., заступник Природничого інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ю.С. Шпарик;   к.б.н., с.н.с.  Державного природничого музею НАН України В.Б. Різун, а також науковці НПП «Гуцульщина» – к.б.н. Л.М. Держипільський, к.б.н. Ю.П. Стефурак, к.б.н. М.В. Пасайлюк, к.г.-с.н. О.О. Погрібний, аспіранти – З.В. Гостюк та Ю.В. Петричук. З передмовою зі сторінок видання до читачів звернувся директор УкрНДІгірліс, академік Лісівничої академії наук України, д.б.н., професор В.І. Парпан.

У першому розділі монографічної роботи (автори – Держипільський Л.М., Шпарик Ю.С., Дебринюк Ю.М.) представлено наукові засади відновлення корінних природних комплексів НПП «Гуцульщина» з висвітленням проблем у цьому напрямку та шляхів їх подолання. У другому розділі (автори – Гостюк З.В., Фокшей С.І., Погрібний О.О., Пророчук В.В.) наведено аналіз існуючого стану природних екосистем Косівщини за відомчими даними, приділено увагу господарській діяльності в регіоні та її наслідкам.  Третій розділ (автори – Держипільський Л.М., Погрібний О.О., Шпарик Ю.С., Лосюк В.П., Крамарець В.О., Різун В.Б, Стефурак Ю.П., Фокшей С.І.) присвячений вивченню структури місцевих природних екосистем та напрямків і глибини їх сучасних трансформацій. Наведена характеристика пралісових угруповань, старовікових лісів, природних і похідних насаджень.

Матеріали четвертого розділу (автори – Шпарик Ю.С., Лосюк В.П.) за даними багаторічних досліджень авторів дають змогу оцінити стан лісів та його динаміку впродовж тривалого періоду часу (2003-2015 рр.). У п’ятому розділі, базуючись на отриманих результатах досліджень, сформульовано практичні рекомендації щодо відновлення природних екосистем (автори – Шпарик Ю.С., Лосюк В.П., Держипільский Л.М., Стефурак Ю.П., Пророчук В.В., Пасайлюк М.В., Петричук Ю.В.). Зроблено висновок, що однією з найбільш дієвих форм збереження природного біорізноманіття Косівщини є якнайширше запровадження об’єктів природно-заповідного фонду. Поряд з цим, розширення об’єктів ПЗФ повинно відбуватись з урахуванням інтересів місцевого населення, оскільки район є густонаселеним.

Монографія розрахована на спеціалістів установ ПЗФ, лісового і сільського господарства та суміжних галузей, на вчених, викладачів, студентів, екологів, а також всіх тих, кого хвилюють проблеми охорони природи.

Василь Лосюк,
старший науковий співробітник НПП «Гуцульщина», к.с.-г.н.