Категорія: Наукова діяльність Page 27 of 50

В 2014 році науковий співробітник НПП «Гуцульщина» Савчук Г.В. в Шешорському ПНДВ, на коріння старої ялиці білої (Abies alba Mill.) виявила Sparassis, який попередньо був визначений як Sparassis crispa. Фрагмент гриба передали проф. В.П. Гелюті (інститут ботаніки ім. Холодного НАН України), який звернув увагу, що це не  Sparassis crispa, а інший вид цього роду. В результаті досліджень було встановлено, що це S. nemecii PIlát & Veselý.

Sparassis brevipes

В природі Sparassis nemecii трапляється дуже рідко, тому в більшості країн Європи й Азії він охороняється та включений в списки Червоних книг.

Знахідки  Спарасисиса ялицевого (Sparassis nemecii) на території Парку є єдиними не тільки в Карпатському регіоні, але й в Україні. Отже, це перші відомості про цей вид в Україні. Тому пропонуємо внести його до наступного видання Червоної книги України, як рідкісний вид.

Sparassis nemecii PIlát & Veselý – Спарасисис  ялицевий. Плодові тіла кулясті, 10-30 см шириною та 5-15 см висотою, світло кремового, білуватого, жовтуватого кольору, м’ясисті. Від основи дуже розгалужені, з численними, плоскими, лопатеподібними восковими листочками, які на кінцях хвилясті, цілокраї, без зубчиків.  Основа біла, м’ясиста, занурена в ґрунт. Мякуш білий, щільний, має приємний солодкуватий смак та запах. Гіменій на Sparassis nemecii зворотньому боці листочка, збігаючий до основи. Споровий порошок білий. Плодоносить із серпня до жовтня. Сапротроф, або слабофітопатогенний гриб. Спричинює жовто-буру гниль ялиці. Їстівний гриб.

Стелла Фокшей,
заступник начальника наукового відділу НПП «Гуцульщина»

Давня  астрономічна обсерваторія Стоунгендж у Великобританії, створена орієнтовно п’ять тисяч років тому, є важливим туристичним об’єктом. Залишки обсерваторії – предмет паломництва туристів з різних континентів. Впродовж року, особливо у дні літнього сонцестояння,  обєкт відвідують тисячі, сотні тисяч туристів, археологів, астрономів. Поряд виросло ціле місто з відповідною туристичною інфраструктурою. Отже Стоунгендж «працює» на економіку країни. Що не можна сказати про численні давні астрономічні обсерваторії Карпат, які є аналогами Стоунгенджу, вірніше, як засвідчують найновіші дослідження істориків та археологів, його попередниками.

Я не закликаю до сонцепоклонництва, але замовчувати нашу історико-археологічну спадщину, нині є злочином. Наявні і досить добре збережені відомі і ще не досліджені пам’ятки скельної (мегалітичної) культури наших пращурів повинні запрацювати належним чином для розвою краю, відновлення історичної памяті, усвідомлення значущості краю в давнину і в сьогодення.

Життя землян впродовж тисячоліть цілком  залежало і залежить від нашого світила – Сонця.  Сонце обожнювалося, було основним божеством в багатьох культурах. Для пізнання світобудови, особливостей та закономірностей руху небесних світил (сонця, місяця, зірок, сузір’їв), річного сонячного циклу, змін пір року, створення та ведення календарів, відзначення основних дат, святкувань, відправлення розмаїтих ритуалів облаштовувалися  обсерваторії-святилища, «служба точного часу». Проте у ЗМІ, інтернеті, наукових та науково-популярних виданнях дуже мало інформації про карпатські скельні (мегалітичні) комплекси і їх значення для туризму.

Ми досить добре поінформовані про астрономічні об’єкти Західної Європи (Стоунгендж, Карнак і ін..), Кавказу, єгипетські і американські піраміди тощо, але не усвідомлюємо, що на нашій території  в давнину нуртувало життя, існували величні  святилища – астрономічні обсерваторії. Характерною особливістю карпатських астрономічно-календарних святилищ було використання як реперів пририродних утворень – вершин гір, гірських хребтів.  Інтерес до давніх астрономічних обсерваторій і зв’язаних з ними проявами духовної та матеріальної культури щораз зростає. Ці давні календарно-астрономічні об’єкти є важливою передумовою становлення нового, цікавого, захоплюючого виду туризму археоастрономічного.

Археоастрономічний туризм передбачає відвідування місць розташування давніх доісторичних астрономічно-календарних обсерваторій, спостереження за сходом/заходом сонця, особливо у дні рівнодень і сонцестоянь, за зірками та зодіакальними сузір’ями, ознайомлення із календарною топонімікою. Археоастрономічний туризм можна розглядати в контексті археологічного, астрономічного, сакрального, мегалітичного, мовного (топонімічного). На Косівщині описано понад 30 прадавніх скельних сакрально-ритуальних обєктів, частина з них мала астрономічно-календарне призначення. Найвідоміші,  найперспективніші і найприступніші для відвідування в контексті археоастрономічного, археологічного, топонімічного, сакрального видів туризму наступні обєкти:

• Астрономічна обсерваторія на Лисині Космацькій (с. Космач);
• Камінь Довбуша (Новаківського) на присілку Завоєли (с. Космач);
• Терношорська Лада на присілку Безулька (с. Яворів);
• Гора Камінець (с. Снідавка);
• Крісло Довбуша на соколівській  Тарночці;
• Скельні комплекси на хр. Каменистому;
• Скельні комплекси на хр. Сокільському.

На цих та деяких інших давніх сакрально-ритуальних об’єктах наявні артефакти (зроблені людиною предмети, висічені фігури, написи, проходи, щілини тощо) зорієнтовані за сторонами світу (північ – південь, схід – захід) та напрямками, точками сходу сонця у найважливіші дати сонячного календаря – дні весняного і осіннього рівнодення, літнього та зимового сонцестоянь.

На Лисині Космацькій наявні три артефакти – тунель, яма та плита з двома виїмками, за якими фіксували схід сонця у дні літнього, зимового сонцестоянь, та рівнодення.

На камені Довбуша (Новаківського) в Завоєлах  схід сонця у літнє сонцестояння можна спостерігати із вівтарного каменя через проріз у скалі між драконоподібними каменями у напрямку г. Гаршиці  на хребті Сиглин, а захід – вздовж широкої алеї у напрямку однієї з вершин на хребті Прелуки.

Із г. Камінець (с. Снідавка) схід сонця у день літнього сонцестояння спостерігається за вершиною Буківця Ріцького, а захід – за горою Ігрець.

Найдивовижніші астрономічні артефакти збережені на нижній частині святилища, де центральною фігурою є людиноподібна камяна статуя (Лада) висотою 10 м і вагою понад 100 т. Живіт фігури не опуклий, а має форму призми. Вершина призми (живота) і голова зорієнтовані на точку сходу сонця у рівнодення, ліва площина живота спрямована на точку сходу сонця у день зимового сонцестояння, права – на точку сходу сонця у день літнього сонцестояння. Тобто статуя виготовлена так, що за її деталями можна визначати основні дати сонячного календаря і, можна сказати, що вона (статуя) і була давньою астрономічною обсерваторією.

Серед численних мегалітів хребта Каменистий, найцікавішими і найінформативнішими астрономічними артефактами є скелі Каня, Довбуша, Крісло Довбуша.

На двадцяті числа (18 – 27) червня припадають дні літнього сонцестояння (сонцевороту – «повертає на зиму»),  коли сонце наймогутніше, піднімається найвище над горизонтом, описує найдовшу дугу, а день є найдовшим. Схід сонця фіксується о 4,46 (47), захід – о 16,26 (27), тривалість дня 16,26 (27) год. Ці дні у давнину завершували місяць Купавень, період інтенсивного розвою природи, підготовки до створення сімейних пар, продовження роду. Купальський період дуже велично святкувався, з ним було пов’язано багато звичаїв, повір’їв, легенд, заготівля цілющих рослин тощо. Деякі звичаї збереглися понині.

Попередниками сучасних астрономічних обсерваторій давні календарні святилища мають неабияке пізнавальне, виховне, соціально-економічне значення в контексті збалансованого розвитку краю. Основні календарні дати – дні літнього та весняного сонцеворотів, весняного та осіннього рівнодень,  а також серединні дні в проміжках між цими датами були дуже важливими для життя природи і людини. З ними був зв’язаний весь уклад життя тодішніх людей – ведення землеробських та скотарських робіт, створення сімейних пар та народжуваність дітей, сакрально-обрядові ритуали, святкування, масові гуляння. Тому необхідно провести їх всестороннє і поглиблене вивчення, вжити  відповідних заходів, щодо їх збереження, створення туристичної інфраструктури (облаштування маршрутів, місць таборування, інформаційного забезпечення тощо).

Детальнішу інформацію про давні скельні святилища можна почерпнути із книг М.Кугутяка «Старожитності Гуцульщини» (2011), Л. Держипільського «Давні скельні святилища та топоніміка Косівщини» (2015).

Любомир ДЕРЖИПІЛЬСЬКИЙ,
начальник наукового відділу
НПП «Гуцульщина», к.б.н.

У період з 29 травня по 05 червня 2016 року, у рамках угоди між Урядом Федеративної Республіки Німеччини та Урядом України у сфері охорони довкілля від травня 1993 року, та відповідно до рішення німецько-української керівної групи цієї угоди, Федеральним агентством з охорони навколишнього середовища (BFN) на замовлення Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та ядерної безпеки Німеччини (BMUB), у рамках проекту на 2016-2020 роки з питань розвитку потенціалу природоохоронних територій в Україні, відбулася двостороння робоча зустріч.

Робота делегації розпочалася 30.05.2016 року із зустрічі у Федеральному міністерстві екології з представником міністерства та професором Міжнародної Академії охорони природи Гансом Д. Кнаппом (м. Берлін). Всі наступні дні робота проходила на базі Міжнародної Академії охорони природи на острові Вільм, який входить до біосферного резервату «Південно-східний Рюген». Тут, за головування  Ганса Д. Кнаппа, було проведено науково-практичний семінар. Виступаючи перед учасниками української делегації, професор детально розповів  про існуючу систему природоохоронних територій в Німеччині. Зокрема, він відмітив, що в біосферних резерватах та національних природних парках Німеччини, поряд з охороною, велика увага приділяється взаємодії природоохоронних територій з зацікавленими територіальними громадами. Особливо наголошувалося на нову концепцію біосферних резерватів, яка передбачає впровадження нових підходів до збереження біорізноманіття, в центрі яких знаходиться людина.

Біосферні резервати – це ідеальна схема співжиття в демократичному суспільстві заснована на щирості, витримці і терпінні. Тому в біосферних резерватах Німеччини одним із основних завдань є збереження як природних, так і культурних цінностей. На наш погляд така схема, з незначним вдосконаленням, мала би успіх в природоохоронній галузі України де би обов΄язково мала бути врахована соціальна, економічна та екологічна складова.
У процесі семінару учасникам влаштували екскурсію територіє острова Вільм, розповіли про історію заповідання цієї території, а також сучасний стан організації природоохоронної діяльності.

Українська делегація також відвідала національні парки «Нижня долина Одера», «Ясмунд», «Передньопомеранські лагуни», та біосферний резерват «Шорфгайде-Хорін». Вона отримала повну інформацію про правові засади їх створення, структуру управління, завдання, роботу окремих підрозділів тощо. Зокрема, учасників детально ознайомлено з організацією роботи рейнджерської служби  в національному парку «Ясмунд». Слід відмітити, що до обов’язків працівників рейнджерської служби, крім власне забезпечення охорони території, входить проведення інформаційно-роз’яснюючої роботи з населенням, екскурсій із відвідувачами та виконання окремих природоохоронних заходів. Рейнжери мають право накладати штрафи за адміністративні правопорушення (до 55 €) на місці їх скоєння. Всі рейнджери Парку безпосередньо підпорядковуються головному рейнджеру, який в свою чергу підпорядковується директору парку. Інших проміжних ланок в управлінні цієї служби немає.

Українську делегацію приємно вразили еколого-освітні, туристично-пізнавальні, еко-туристичні візит центри, якими насичені природно-заповідні установи Німеччини.

В них зроблено все для того, щоб відвідувачі почерпнули максимум інформації про природні комплекси. Тут за допомогою інтерактивних методів можна вивчити видовий склад орнітофауни, за допомогою мікроскопів розглянути представників гідробіонтів. Цікаві фільми, стенди, фотовиставки, колекції, композиції  – тут все, що допоможе пізнати в доступній формі багатство природи. Також облаштовані приміщення для практичних занять школярів з метою проведення сучасних досліджень об’єктів живої і неживої природи, організовані лісові школи де учні живуть 5-7 днів та вивчають природу під час походів тощо.

Учасники делегації були в захопленні від відвідин унікальної туристичної стежки «Верхівками дерев»  в центрі природної спадщини в Рюгені – це багатомільйонний бізнес-проект створений в букових старовікових лісах з грандіозними оглядовими вежами (h=60м) та цікавим інформаційним центром в кінці маршруту.

Перед учасниками української делегації також виступив професор Міхаел Зуков, який є засновником однойменного фонду, та виконавчий директор фонду Улі Гребенер. Вони детально ознайомили учасників делегації з роботою Фонду щодо фінансової підтримки природоохоронних об’єктів у країнах, що не входять до Європейського Союзу.

Учасники делегації Мінприроди України презентували на семінарі свої природно-заповідні установи. Вони розгорнуто висвітлили їх діяльність  зробивши акцент на проблемних питаннях, які перешкоджають нормальному функціонуванню. Німецькі природоохоронці підтримують стратегію природно-заповідної справи в Україні, кажуть, що вона особлива і має ряд переваг над європейською, однак пропонують керівництву та працівникам парку більше співпрацювати з громадами населених пунктів, розташованих в зоні діяльності природоохоронної установи.

Підсумовуючи, хочеться наголосити, що досвід функціонування природоохоронних установ у Німеччині є добрим прикладом для вдосконалення нормативно-правової бази у природоохоронній галузі та розвитку потенціалу природоохоронних територій в Україні. Досвід діяльності природно-заповідних установ Німеччини буде обов’язково використаний для покращення й оптимізації діяльності Національного природного парку «Гуцульщина».

Особливу подяку  висловлюємо Федеральній Агенції з охорони природи в Німеччині в особі Генріха Шмаудера за насичену та пізнавальну програму, за прекрасні умови проживання, а також керівнику делегації Роману Романіку – начальнику відділу служби охорони об΄єктів природно-заповідної справи Мінприроди України за ідеальну організацію цього заходу і кожному учаснику зустрічі  за плідні дискусії та обмін досвідом, за цікаві напрацювання для подальшої співпраці та дружню атмосферу.

Юрій Стефурак,
заступник директора НПП «Гуцульщина» з наукової роботи

17 червня 2016 року відбулося чергове засідання Науково-технічної ради НПП «Гуцульщина», на якому розглядались важливі питання функціонування природно-заповідної установи. В засіданні взяли участь голова Косівської районної ради, член НТР П.І. Ванджурак та 1-й заступник голови Косівської РДА Б.В. Марчук.

Організаційно-правові та проблемні питання функціонування НПП «Гуцульщина» висвітлив директор парку, заслужений природоохоронець України В.В. Пророчук. Великий інтерес та жваву дискусію членів НТР викликало питання «Про стан  природних екосистем на території НПП «Гуцульщина». З цього приводу доповідали головний природознавець парку І.В.Чернявський та начальник служби державної охорони НПП І.М. Копчук. Було наголошено, що найбільш критична ситуація  склалася в Косівському лісництві ДП «Кутське лісове господарство», де проводяться поступові рубки у великих обсягах, при цьому вирубуються найкращі дерева. Також акцентували увагу на самовільній вирубці дубів на території сільських рад Микитинців і Спасу.

Про лісовпорядкування НПП «Гуцульщина» доповідав заступник начальника відділу служби державної охорони парку А.В. Матійчук, який зазначив, що лісовпорядкування на території НПП «Гуцульщина» проведено ще в 2004 році і є необхідність провести наступне лісовпорядкування. Вирішено звернутися за роз’ясненням до Мінприроди України, а також просити кошти на чергове лісовпорядкування.

Далі Іван Копчук, представив Проект лімітів на спеціальне використання природних ресурсів НПП «Гуцульщина» в 2017 році,  який,  з врахуванням зауважень, члени НТР рекомендували  на погодження у Державне управління охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської ОДА та затвердження  Мінприроди України.

Фахівці  РП «Райагроліс» представили на розгляд НТР план санітарно-оздоровчих заходів установи на 2016 рік, який викликав багато запитань у фахівців. Після тривалої дискусії було вирішено – після обстеження ділянок у натурі спеціалістами Парку, розглянути дане питання на бюро НТР НПП «Гуцульщина».

Багато запитань у членів НТР викликало повне ігнорування запрошення на науково-технічну раду керівництва ДП «Кутське лісове господарство», які не представили на засідання жодних матеріалів. Така поведінка здивувала також керівництво району, зважаючи на те, що сьогодні гостро стоїть питання забезпечення паливними дровами навчальних та інших  закладів району.

Начальник наукового відділу Л.М. Держипільський представив на розгляд НТР 13 том «Літопису природи» НПП «Гуцульщина». Члени НТР відмітили постійно високий рівень при виконанні науково-дослідних робіт  науковими працівниками парку.

Презентацію колективної монографії «Відновлення природних комплексів Косівщини» представив доктор с/г наук, професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного  лісотехнічного університету України, академік-секретар Лісівничої академії наук Ю.М. Дебринюк. Це вже четверте монографічне видання і чергове наукове досягнення науковців НПП «Гуцульщина», що відмічали у своїх виступах члени НТР.

Інформацію про захист кандидатської дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Лісівничо-екологічні засади природоохоронного господарства в лісах Національного природного парку «Гуцульщина» надав дисертант В.П. Лосюк. Дисертаційна робота виконана в УкрНДІгірліс та НПП «Гуцульщина» і, як відмітили члени НТР, це перша робота виконана на території Парку.

В різному, члени НТР погодили клопотання наукових співробітників НПП «Гуцульщина» О.О. Погрібного та Ю.В. Петричука,  щодо надання дозволу на проведення ренатуралізаційних досліджень з видами включеними до Червоної книги України та вилучення із природних екосистем репродукційного матеріалу (плодових тіл грибів, насіння деревно-чагарникових видів).

Далі розглянуто питання про погодження влаштування вольєрного господарства для утримання диких тварин, їх відтворення та розселення в кв. 4р., діл. 39 – 44 Кобаківського лісництва РП «Райагроліс», площею 14, 0 га. Члени НТР надали дозвіл на розробку проектної документації розташування дичерозплідника.

Також було розглянуто питання щодо погодження відрізку маршруту мотоциклетного ендуро – «Кубок Косівщини з екстремального ендуро 2016», який проходитиме територією НПП «Гуцульщина». З цього приводу доповідали – начальник служби державної охорони НПП «Гуцульщина» І.М. Копчук, начальник наукового відділу НПП «Гуцульщина», к.б.н. Л.М. Держипільський. НТР погодила проведення мотоциклетного ендуро на вказаному відрізку маршруту. Крім того представники мотоциклетного клубу відзначили позитивну співпрацю з НПП «Гуцульщина».

НТР також погодила публікацію статті наукового співробітника Парку, кандидата біологічних наук М.В. Пасайлюк «Бактерицидні властивості деяких макроміцетів» в Українському ботанічному журналі.

І на завершення НТР прийняла рішення підтримати кандидатуру Пророчука В.В. на посаду директора НПП «Гуцульщина» і направити відповідного листа до конкурсної комісії.

З 30 травня по 1 червня на території Карпатського  Національного природного парку  відбувся тренінг з метою вивчення  видового складу, просторового розподілу та біотопічних преференцій рукокрилих на території об’єктів ПЗФ Карпатського регіону.

В останнє видання Червоної книги України (2009) занесені всі види цієї групи ссавців. Навчання пройшло в рамках природоохоронного проекту «Збереження Карпатських пралісів», впроваджуваного Українським товариством охорони птахів (партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International) у співпраці та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина).

В тренінгу взяли участь німецькі експерти по кажанах: Markus Dietz, Olaf Simon, Lotte von Komorski, український експерт Андрій-Тарас Башта та представники 9-ти парків: Зачарований край, Синевир, Ужанський, Сколівські Бескиди, Карпатський, Верховинський, Черемоський, Гуцульщина, Вижницький. Від  національного природного парку «Гуцульщина» участь у тренінгу взяв Юрій Петричук.

На початку тренінгу було проаналізовано результати отримані за допомогою акустичних досліджень бет-кодерів в 2015 році та визначено основні напрямки роботи на 2016 р. Після  чого  учасники  ознайомились із телеметричними приладами за допомогою яких можна проводити роботу із дослідженням кажанів.

З  1 травня по 4 травня група науковців Markus Dietz, Olaf Simon, Lotte von Komorski, Андрій-Тарас Башта працювали на території Національного природного парку «Гуцульщина» по дослідженню  рукокрилих. Роботи проводились із  телеметричними приладами по виявленню колоній кажанів. Щодо цього на території Старокутського ПНДВ в заповідній зоні, ур. «Цуханів», дубовому деревостані  встановлювались сітки для відлову кажанів на  які прикріплювали передатчики  з  допомогою яких встановлювали місце проживання цих видів та кількість особин в колонії.

Під час роботи в парку німецьких спеціалістів було ознайомлено з  науковою діяльністю та проведено науково-пізнавальну екскурсію по кімнатах еколого-просвітницького центру. Також науковцями було здійснено похід на Мертве озеро (Шешорське ПНДВ) де обстежувались  букові праліси з метою акустичного дослідження (бет-кодерів) на 2016р.

Завідувач лабораторії екологічного моніторингу
Юрій Петричук

21-23 травня у м. Києві відбулася зустріч Національного екологічного центру України зі стратегічного планування.

У зустрічі взяли участь члени Косівського місцевого відокремленого підрозділу НЕЦУ заступник директора з наукової частини НПП «Гуцульщина» Юрій Стефурак та провідний фахівець відділу екологічної освіти Олеся Шевчик.

Основним завданням зустрічі стало надання рекомендацій щодо стратегії організації, згуртування її членів та можливість дізнатися більше про НЕЦУ.

Перший день був присвячений людям НЕЦУ. Панувала невимушена атмосфера, яка спонукала до діалогу, обміну інформацією про історію організації, структуру та людей, які зіграли важливу роль у створенні та становленні НЕЦУ. Всі учасники брали активну участь у запропонованих модераторами завданнях та вчилися працювати у команді. Також особливу увагу приділяли цінностям, які об’єднують людей НЕЦУ. В результаті роботи виявилось, що насправді у людей, які зібралися на зустрічі дуже схожі життєві цінності та принципі – всіх об’єднує любов до природи.

Наступного дня вся команда НЕЦУ заглянула у недалеке майбутнє та уявила яким буде світ у 2030 році. Кожна команда працювала над окремою сферою життя, розглядалися тенденції майбутнього, якою буде економічна, політична, екологічна ситуації у світі. На основі припущень були сформульовані основні стратегічні цілі НЕЦУ на найближчих 5 років.

Останній день зустрічі пройшов за роботою над стратегічним розвитком окремих сфер відповідно до стратегічних цілей. Створено план організаційного розвитку НЕЦУ. Всі ідеї, запропоновані учасниками передані на розгляд керівництва організації для обробки та удосконалення.

Олеся Шевчик,
член Косівського місцевого відокремленого підрозділу НЕЦУ, провідний фахівець відділу екологічної освіти НПП «Гуцульщина»

В невеличкому карпатському селі Татарів 21-25 травня відбувся другий етап організаційного розвитку та лідерства.

Програма проводилася в рамках проекту «Локальні  ініціативи для сталої України» («Local  Initiatives for Sustainable Ukraine» –   LINK), що впроваджується Регіональним Екологічним Центром для Східної та Центральної Європи (REC) за фінансування Міністерства з питань клімату та довкілля Королівства Норвегія. Мета проекту – просування належного врядування в галузі планування енергетики та сталого розвитку, енергоефективності та євроінтеграції.

Тематика, яка була висвітлена на семінарі в подальшому допоможе ефективно організувати функціонування ГО. Учасники набули нові знання та вміння стосовно організаційного розвитку включаючи організаційну самооцінку; управління фінансовими та людськими ресурсами; імідж ОГС; співпрацю з зацікавленими сторонами; лідерство та відповідальне управління; моніторинг та використання інформаційних технологій – усі ці аспекти є важливі для того, щоб успішно управляти організацією громадянського суспільства як інституцією та командою людей. Також свій досвід роботи передали успішні громадські організації України такі як: Тепле місто, Місто для людей ( Івано-Франківськ), Паритет (Черкаси) та Opinion Culture ( Естонія) .

В результаті учасники збільшили свій потенціал у процесі розвитку місцевої екологічної політики, лобіювання змін та моніторингу впровадження рішень.
По завершенню семінару всі учасники отримали сертифікати.

Зоряна Гостюк,
молодший науковий співробітник НПП “Гуцульщина”