Категорія: Наукова діяльність Page 32 of 50

«Схаменіться! Будьте люди…»

Господь Бог заповідав людині на землі бути

не бездушним споживачем, а дбайливим і

мудрим господарем, у тому числі для того,

щоб у непорушеному вигляді передати цей

святий дар прийдешнім поколінням. Горе вам,

що долучають дома до дому, а поле до поля

приточують, так, що аж місця бракує для інших,

так ніби ви одні сидите на землі”.

( Із книги Пророка Ісайї 5.8 ).

Шановні мешканці Косівщини ми, коллектив НПП «Гуцульщина», схвалюємо і адекватно реагуємо на об΄єктивну критику, знаємо, що є багато недопрацювань і недоліків і у нашій роботі. Особливо складно протистояти самовільним рубанням, яким сприяють соціально-економічні проблеми, безробіття, безвідповідальність громадян перед законом та інші, однак ми стараємося налагодити дієву співпрацю з населенням, шукаємо ефективні методи діяльності. Але наразі мусимо поговорити про неприємне і постараємось стримати емоції. Вже стало недоброю традицією, особливо в період передвиборчої кампанії, всіма методами робити з Національного природного парку ворога і активно з ним боротися. Не стали виключенням нинішні передвиборчі перегони.

Пістинський сільський голова в своєму матеріалі “Настав час нести відповідальність за порушення в НПП “Гуцульщина” (“Гуцульський край” № 40 від 2 жовтня 2015 року) черговий раз намагається очорнити діяльність та коллектив Парку.

Треба віддати належне тактиці, яку обирають наші опоненти, сьогодні вони заручились підтримкою новоствореної партії «Воля» і особливо її лідера Ю. Дерев΄янка, а не так давно вони були під бронею партії регіонів. Ми намагалися спростувати всі звинувачення, які поступали від прес-служби та лідера теперішніх покровителів, надавали підтверджуючі документи, але марно – нас не чують.

Розумно було б проігнорувати цей брудний піар на шпальтах районного часопису та інших ЗМІ і не вступати в полеміку з цими «високоповажними активістами». НПП «Гуцульщина» функціонує більше 13 років і більшість свідомих жителів краю знає з якою метою ми створені і що ми зробили за цей період. Однак хочеться внести ясність в окремі, на перший погляд правдиві, звинувачення.

Стосовно не виконання Указу Президента України від 14.05.2002 року № 456/2002 то добре аби Пістинський сільський голова уважно його прочитав, де в пункті 2 чітко написано: «Міністерству екології та природних ресурсів України за участю Державного комітету по земельних ресурсах, Державного комітету лісового господарства та Івано-Франківської обласної адміністрації підготувати і подати у шестимісячний строк матеріали для вирішення відповідно до чинного законодавства питання про вилучення у землекористувачів 7606 га земель і надання їх у постійне користування НПП «Гуцульщина». Отож, ми не стояли осторонь, але кінцевий результат, тобто виконання згаданого Указу Президента, залежав не від нас.

Стосовно форми 6-зем. то при виготовлені проекту землеустрою на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 182-р від 27.03.2013 року ми звернулися до відділу Держземагенства у Косівському районі з проханням надати довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями ( за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2014 року. Нам надано довідку за підписом в.о. начальника цього відділу Поціховича В.І. в якій сказано, що у відділі Держземагенства у Косівському районі форма 6-зем – «звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» облікуються землі лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду без розподілу по землекористувачах.

Щодо передачі 4,2 га земель то з часу функціонування НПП «Гуцульщина» ніякі землі не передавалися ні Шешорській сільській раді і нікому іншому. А стосовно того, що двом працівникам Парку помилково оформили ділянки лісового фонду на себе, то Косівським районним судом 21 листопада 2012 року, ці дві земельні ділянки площею 0,3031 га та 0,369 га, на які вже були видані державні акти землевпорядною службою, були повернуті в НПП «Гуцульщина». Судом було встановлено, що інженер-землевпорядник Шешорівської сільської ради, внаслідок недбалого виконання покладених на нього службових обов’язків, підписав ці акти встановлення та узгодження зовнішніх меж. Ніякого відношення до передачі цих земель Парк не має. Слід зазначити, що НПП «Гуцульщини» неодноразово повідомляв контролюючі інстанції про всі накладки чи перетини території Парку з земельними ділянками, наданими у власність чи оренду після його створення (в грудні 2013 року земельниками озвучено 166 суб΄єктів, які повністю чи частково знаходяться на території парку), але до сьогоднішнього дня відмінені лише ці два акти, а всі решту так і не розглядаються.

В грудні 2013 року, за наполяганням сільського голови с. Пістинь, в генеральний план забудови села рішенням сесії сільської ради було незаконно включено 605 га земель природно-заповідного фонду. За словами Бейсюка Т.В. генеральний план забудови села Пістинь є затверджений і є чинним. Цим він вводить в оману всіх людей і зокрема тих, за чий кошт він виготовлявся, тому що затвердити на сесії сільської ради це ще не означає, що він діє. Рішення Пістинської сільської ради про затвердження генерального плану забудови с.Пістинь було скасоване Львівським апеляційним адміністративним судом (справа № 876/7135/14). Щодо непогодження НПП «Гуцульщина» включення цих земель в генеральний план забудови с.Пістинь, то Пістинська сільська рада з даним питанням до Парку не зверталася, хоча про це не може бути і мови, оскільки вся територія НПП «Гуцульщина» знаходиться за межами населеного пункту, а згідно чинного законодавства генеральний план забудови розробляється лише в межах населеного пункту і про це добре відомо Бейсюку Т.В.

Щодо появи в публічній кадастровій карті України на території НПП «Гуцульщина» кадастрових номерів з різного виду призначеннями то у відповідності до пунктів 4,5 «Порядку ведення державного земельного кадастру» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, функції ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагенство та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держземагенство. НПП «Гуцульщина» зверталося до відповідних органів з приводу цього питання, але всі відповіді зводилися до одного, що не можна втручатися в роботу Державного земельного кадастру і доступ до нього закритий. Хоча вияснити хто і на якій підставі вносив неправдиві дані в кадастрових номерах не є складним завданням, тому що кожен вхід у систему здійснюється за особовим ключем, але з’ясування правди не входить в інтереси земельників, які і досі видають державні акти на землях природно-заповідного фонду приватним особам, а реєструвати землі за НПП «Гуцульщина» уперто не хочуть. Дивним є і те, що під час написання цього листа призначення земель по Шешорівській сільській раді змінилося на «державну власність». Перед виборами хочуть подати, як заслугу партії «Воля», яка нібито вернула державні землі до НПП «Гуцульщина», тобто в ту ж державну власність, хоча від яких приватних осіб — невідомо.

Стосовно факту виявлення сотні кубів незаконно зрубаної деревини, то при проведені перевірки на території НПП «Гуцульщина» Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області 8 квітня 2011 року було виявлено незаконну рубку на суму 118 тис. грн. За цим фактом міжрайонною природоохоронною прокуратурою в Івано-Франківській області було відкрито кримінальне провадження проти інспектора з охорони ПЗФ ІІ-ї категорії, який відповідав за охорону цієї території. Суд визнав його винним і присудив сплатити в користь держави вище вказану суму збитків. За виявленні порушення природоохоронного законодавства цього інспектора звільнено з займаної посади.

Щодо 10 га, які вирубуються суцільними санітарними рубками на території Пістинської сільської ради, то в 2009-2010 роках в наслідок вітровалів були пошкоджені 6,3 га насаджень, які повністю втратили свої захисні властивості. Слід також зауважити, що дані насадження були передані Парку від попереднього лісокористувача вже розладнаними і характеризувалися низькими повнотами та з великою ступінню пошкодження шкідниками і хворобами лісу, а на площі 2,0 га взагалі було рідколісся. Також дана ситуація повторилася в 2012 році на площі 0,3 га. В цих насадженнях згідно Постанови Кабміну України № 555 від 1995 року «Про затвердження санітарних правил в лісах України» були проведені суцільні санітарні рубки. Ці ділянки були обстежені міжрайонним лісопатологом, представниками Управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області та Управління лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області. Погодження та затвердження санітарно-оздоровчих заходів здійснювалося відповідно до вище вказаної Постанови Кабміну України.

При проведенні в 2010 році інвентаризації лісових культур, шкіл, розсадників та плантацій було встановлено, що внаслідок значного тривалого користування, а також сніголому 2009-2010 років, загинула плантація аронії чорноплідної, яка знаходилась в кварталі №12 ділянка №16 Косівського ПНДВ, про що складено відповідний акт. Даний факт був підтверджений і перевіркою Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (акт від 18.07.2012 року).

Стосовно виявлення громадою села Пістинь 5 серпня 2015 року незаконної рубки сироростучих дерев ялиці, то даний факт був виявлений працівниками служби державної охорони природно-заповідного фонду Косівського ПНДВ НПП «Гуцульщина» і відповідні подання направлені в Косівський РВ УМВС.

Також 06 серпня 2015 року жителями с.Пістинь Лавруком В.М. та Александруком М.М. було пошкоджено шлагбаум, чим завдано збитків державі в особі НПП «Гуцульщина» в сумі 5992,00 грн. (відповідно Постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 року). По даному факту складено протокол від 06 серпня 2015 року №1-004 і матеріали передані до Косівського районного суду, який і винесе рішення стосовно законності чи незаконності дій вищезгаданих громадян.

Щодо факту вимагання працівниками парку від жителя села Пістинь написати пояснення про те, що він гуляв із собакою в лісі при цьому прикладали до нього зброю, то це повна нісенітниця. Так, в грудні 2014 році працівники служби державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина» виявили жителя села Пістинь Бейсюка В.Ю., який перебував у лісі з собакою мисливської породи, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Працівниками Парку було складено протокол на даного громадянина і справу направлено до Косівського районного суду. Рішенням даного суду від 30.01.2015 року встановлено, що вина Бейсюка В.Ю. встановлена повністю і його притягнуто до адміністративної відповідальності.

На рахунок знищених доріг: в 2008 та 2010 роках на території НПП «Гуцульщина» мали місце повені, які частково або повністю зруйнували лісові дороги. Щодо відновлення пошкоджених доріг, то Парк неодноразово робив запити на виділення коштів у різного рівня інстанції. Однак. за відсутністю належного фінансування, зруйновані дороги відновлені лише частково.

Стосовно розтрати бюджетних коштів посадовими особами НПП «Гуцульщина» в розмірі 5,2 млн. грн., по якому ведеться досудове розслідування, — то це все зарплата працівників служби державної охорони НПП «Гуцульщина», які здійснювали охорону переданих парку територій з вилученням. Дана справа сфабрикована і шита білими нитками оскільки маючи переданий під охорону лісовий фонд НПП «Гуцульщина» нібито «незаконно» утримував службу державної охорони, яка всі ці роки здійснювала охорону території і несла відповідальність за виявлені на ній порушення.

Так, не тільки в НПП «Гуцульщина», а і в деяких національних парках та заповідниках України (Верховинському, Дермано-Острозькому, «Кременецькі гори», «Слобожанський» та інші) зараз відкриті кримінальні справи, відбувається перевірка фінінспекцій, основним питанням якої є легальність існування служб охорони на заповідних територіях, що не мають юридично закріплених земельних ділянок. На наш погляд, тут має місце юридична колізія, яка дає можливість фінансовим інспекціям, правоохоронним органам піддавати сумніву законність функціонування природно-заповідних установ. Адже питання отримання установами природно-заповідного фонду земель в постійне користування не вирішується вже багато років. Чому — причин безліч: відсутність фінансування на вироблення проектів землеустрою, блокування з боку місцевих органів виконавчої влади, Держлісагенції, територіальних органів Держкомзему та інші.

Ліквідація служб державної охорони зведе нанівець всі досягнення заповідної справи зроблені за останні роки, адже виконувати свої обов’язки, без можливості контролю та охорони територій, адміністрації природно-заповідних установ не зможуть.

Тепер про «Маєток Святого Миколая».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 року № 182-р, з метою прискорення впровадження проекту «Туристично-мистецький комплекс «Маєток святого Миколая», надано дозвіл Національному природному парку «Гуцульщина» на розробку проекту землеустрою загальною площею 116 га». Державним підприємством «Карпатське підприємство геодезії картографії та кадастру» розроблено проект землеустрою, який пройшов обов’язкову первинну експертизу в Держземагенстві України і отримав позитивний висновок.

У відповідності до Земельного Кодексу України та Закону України «Про Державний земельний кадастр» НПП «Гуцульщина» подано заяву у відділ Держземагенства у Косівському районі для проведення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру, однак отримано відмову. Державний кадастровий реєстратор всупереч чинному земельному законодавству дає нічим не підтверджені, не аргументовані зауваження. Очевидно намагаючись перешкодити НПП «Гуцульщина» будь-яким способом не провести державну реєстрацію земельної ділянки. За цим фактом Парком подано позов до Івано-Франківського адміністративного суду про визнання рішення державного реєстратора відділу Держземагенства у Косівському районі Вінтоняка С.М протиправним, скасування його та зобов’язання державного реєстратора вчинити дії по державній реєстрації земельної ділянки. Івано-Франківським окружним судом відкрито провадження по цій справі і вона знаходиться в стадії розгляду. Цікавим є той факт, що за клопотанням державного кадастрового реєстратора суд залучив в якості третіх осіб на стороні відповідача представника Пістинської сільської ради Бейсюка Т.В. та представника ДП «Кутське лісове господарство» інтереси якого представляє лісничий Косівського лісництва, депутат Пістинської сільської ради Пліхтяк П.П.

Стосовно рішення суду від 22.09.2015 року, яким дописувач, на початку відкритого листа, «сенсаційно» аргументує відсутність земель ПЗФ на території Пістинської сільської ради. 11.12.2014 року суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап`юком С.В. прийнято ухвалу про відкриття провадження за позовом Пістинської сільської ради, де Пістинська сільська рада просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Косівської РДА від 03.07.2013 року № 193, щодо погодження проекту землеустрою НПП «Гуцульщина». В цій справі позивачем є Пістинська сільська рада, відповідачем Косівська РДА та третя сторона з боку відвовідача — НПП «Гуцульщина». Тут також, по відомому сценарію, за клопотанням Пістинської сільської ради суддя залучив у справі третю особу ДП «Кутське лісове господарства», яке представляв все той же Пліхтяк П.П., що підтримав незаконне вилучення земель ПЗФ України. Не дивно, адже це стосується земельної ділянки, якою сільський голова села Пістинь Бейсюк Т.В. ще з 2005 року намагається незаконним способом заволодіти, а це немало не багато 1,39 га ставків. А тепер разом з лісничим Пліхтяком П.П. вирішили прихопити ще 0,5 га біля контори Косівського відділення НПП «Гуцульщина». Вже і акти передачі підробили за 1998 рік та трохи дали маху з кварталами і ділянкам. Але це напевно тому, що поспішали. А тут Пророчук їм став на заваді. До речі постановою Львівського апеляційного суду скасовано вище згадане розпорядження Косівської РДА, якого по великому рахунку взагалі не потрібно було, оскільки дозвіл на виготовлення проекту землеустрою надано Кабінетом Міністрів України, то у відповідності до Земельного Кодексу України і затверджувати такий проект землеустрою має Кабінет Міністрів України.

І ще трохи про ТМК «Маєток Святого Миколая», за всі роки його реалізації (з 2003 року), окрім Бейсюка, ні від кого не поступало ніяких звинувачень про зловживання чи незаконні дії. Всі в захваті від цього проекту, а працівники Парку роблять все для того щоб його розвивати та удосконалювати (поки що без жодного державного фінансування). Підтвердженням цього є тисячі відвідувачів з усієї України та з-за кордону, десятки відзнятих відео-сюжетів для провідних телеканалів країни, численні публікації, а також тисячі дитячих листів.

Дивує тільки те, що впродовж всіх цих років протистояння чомусь, ми вже не кажемо — влада чи правоохоронні органи, а громадськість — мовчки спостерігає – що з того буде… Якщо нам з Вами «Мєток Святого Миколая» не потрібен, то Ви так і скажіть.

А поки що — маємо те що маємо. Ще в червні 2012 року Т.В. Бейсюком було організовано і здійснено спробу колективного рейдерського захоплення будівлі, де розміщений «Маєток Святого Миколая». За даним фактом було порушено кримінальну справу проти Т. Бейсюка за двома статтями Кримінального кодексу України ст. 293; 295. За рішенням вищого адміністративного суду України Т. В. Бейсюк поніс адміністративну відповідальність. Проте, на цьому п. Бейсюк не зупинився. У своїх публікація він стверджує, що «Маєток Святого Миколая» займається відмиванням коштів, а за діяльністю ТМК прихована корупційна схема; звинувачує в тому, що ТМК незаконно бере гроші за екскурсійні послуги. Подібні звинувачення є неправдивими та нічим не підкріплені. Більше того — образливими для працівників, які вкладають свої фізичні та моральні сили в роботу в Маєтку та впровадження в життя його основних цілей.

Щодо збору коштів за екскурсійне обслуговування, інформуємо, що вартість екскурсії в Маєтку входить до переліку платних послуг НПП «Гуцульщина». Відповідно до наказу директора Парку «Про затвердження переліку платних послуг» — вартість екскурсії до музею природи та ТМК становить 5 грн з однієї особи. До вересня 2015 року відвідувачам на руки видавались квитанції, які мають серію та номер зареєстровані в ДПІ Косівського району згідно Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №417 від 28.08.13 р.

З вересня поточного року в ТМК «Маєток Святого Миколая» впроваджено безготівкову оплату екскурсійних послуг через банківську структуру.

Також доводимо до Вашого відома, що згідно з рішенням науково-технічної ради Парку відвідувачі ТМК – мешканці Косівського району, а також діти-інваліди, сироти, діти з багатодітних родин та обмеженими можливостями всієї України обслуговуються безкоштовно. В дні фестивалів та свят (19.12 та 22.05) оглядові екскурсії для всіх відвідувачів проводяться також безкоштовно.

Відносно центральної будівлі, де розміщено «Маєток Святого Миколая», то він був переданий по акту приймання-передачі майна з Кутського ДЛГ в НПП «Гуцульщина» від 31.07.2003р. підписаного обома сторонами та затвердженого головою Держкомлісгоспу України і міністром Мінприроди України. в переліку цього акту під першим номером значиться: «Контора лісництва, с. Пістинь, залишкова вартість 54988,50грн.», тобто ця будівля ніколи не була власністю громади. Саме тому НПП «Гуцульщина», за рішенням сесії Пістинської сільської ради №41від 23.07. 2008р., отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно. За час експлуатації будівлі було зроблено своїми силами ремонт, реконструкція, дизайн, облаштування всіх кімнат, також підлягав покрасці фасад будівлі. Неозброєним оком також видно всі будівлі на території ТМК, які введені в експлуатацію розпорядженням Косівської РДА №144, від 24. 04. 2014 року.

Дуже похвально, що Т. Бейсюк не обмежився моніторингом території с. Пістинь, а взявся також захистити від «загарбників» громаду с. Снідавка. Але, як кажуть, чув дзвін, та не знає де він. Дійсно з 2014 року на території Карпатського регіону України реалізовується природоохоронний проект “Збереження Карпатських пралісів”, впроваджуваний Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина). Про це неодноразово подавалася інформація на сторінках часопису «Гуцульський край». На території Снідавської сільської ради в рамках цього проекту проведена інвентаризація лісів, за результатами якої частина смерічників в урочищі «Кагла» віднесена до категорії старовікових лісів, які представляють природоохоронну цінність.

Вже в травні 2015 року на території Снідавської ЗОШ І-ІІ ступенів та Снідавської православної церкви дирекцією школи спільно з науковцями НПП «Гуцульщина» організовано, в рамках цього проекту, екологічну акцію «Чисте довкілля» — висаджено 90 шт. садженців, які були надані із розсадника Старокутського ПНДВ НПП «Гуцульщина». В акції прийняли участь — 80 школярів та 23 чол. вчительського та адмістративного складу. Ця акція була направлена на покращення благоустрою територій, проведення просвітницької роботи щодо цінності лісових масивів на території Снідавської сільської ради та необхідності їх збереження. На початку липня 2015 року в рамках цього ж проекту в їдальні та кухні Снідавської школи встановлено економне електричне опалення з повною заміною старих труб та батарей на сучасні. Це пілотний проект ініційований національним природним парком, підтриманий (на той час) сільським головою Василем Григорчуком та директором школи Миколою Сулятицьким. До реалізації цього проекту долучилася Косівська районна рада та відділ освіти в Косівському районі, вони виділили для підведення необхідної потужності електроенергії 45 тисяч гривень.

Дирекція школи та активісти села висловили безмежну вдячність організаторам та виконавцям даного проекту за допомогу і висловили сподівання на подальшу співпрацю (матеріали опубліковані в часописі «Гуцульський край» №38 від 18 вересня 2015р.). Переконані, що сподівання не марні, оскільки після візиту керівництва проекту в вересні цього року в с. Снідавка та оцінки ними об’єктивної ситуації в навчальному закладі, вирішено вже в 2016 році продовжувати заміну опалювальної системи, погоджено розробку та прокладання туристичного маршруту на околицях села, а також інші види співпраці. А включення чи не включення лісових територій до Парку має вирішувати Снідавська громада.

Отже, шановний пане Бейсюк Т., якби ви більше часу витрачали на вирішення проблем свого села та його розбудову, то на наше глибоке переконання, що Пістинь був би відомим не лише завдяки «Маєтку Святого Миколая», який вашими зусиллями може бути зруйнований.

Окремо хочемо звернутися до громади с. Пістинь. За 2014 рік та 9міс. 2015 року в Пістинську сільську раду Парком було перераховано податків 102 456, 55 грн., на сьогодні в парку працює 16 жителів Вашого села, ці цифри могли би бути значно більшими, зокрема завдяки спільній реалізації проекту «ТМК «Маєток Святого Миколая». Шановні, Ви прекрасно знаєте хто такий Т. Бейсюк та йому подібні, і для чого їм територія парку. Вами просто маніпулюють, лобіюючи свої споживацькі інтереси. Чи варто підтримувати такого діяча, який прикриваючись громадою, переслідує свою особисту мету…. Вирішуйте самі.

З великим задоволенням хотіли поставити останню крапку, але на сайті (Курс.if.ua) знову з΄явилися матеріали, в яких звинувачується НПП «Гуцульщина» та його керівництво в незаконній діяльності, подивіться.

Особливо цікаво, що, так звані правоборці, звинувачують НПП у заниженні цін за якими реалізується суха деревина для населення. Ми витримаємо чергову навалу контролюючих служб, однак врешті решт, ціни на дрова очевидно зростуть. Насторожує також, що саме на початку зими блокується робота з забезпечення населення дровами.

Коментувати і оправдовуватись не будемо, набридло, а кого цікавлять мотиви, підстави, законність зазначених дій, звертайтесь до адміністрації парку, Вам буде представлена вся документація.

Вступати в переписку чи перепалки в мережі інтернет не маємо наміру, брудний піар не підтримуватимемо.

Віримо, що невдовзі переможе здоровий глузд, припиняться необгрунтовані звинувачення на адресу нашої природоохоронної установи, а буде менше різних перешкод у її діяльності, буде ефективна співпраця заради сталого розвитку Косівщини.

Нехай нам усім у цьому щодень допомагає Господь Бог !

Дякуємо за розуміння.

 

Василь ПОРОРОЧУК,

Директор НПП «Гуцульщина»

 

Стелла ФОКШЕЙ,

голова трудового колективу,

заступник начальника наукового

відділу НПП «Гуцульщина»

Підсумки фотоконкурсу «Моя мальовнича Косівщина»

Другий рік поспіль Національний природний парк «Гуцульщина» проводить заочний фотоконкурс «Моя мальовнича Косівщина», присвячений Всесвітньому дню туризму. Метою конкурсу є привернення уваги учнівської молоді до унікального природного та етнокультурного потенціалу нашого краю, розкриття творчих здібностей, висвітлення рекреаційно-туристичного потенціалу нашого району та позиціювання його як краю для туризму. Косівщина – це самобутність та колорит. Саме це і показали у своїх світлинах наші учасники.

У фотоконкурсі взяли участь учні 5-9 класів загальноосвітніх закладів району. У своїх світлинах юні любителі фотомистецтва передали красу, самобутність та колорит нашого краю. Роботи, що відповідали вимогам конкурсу оцінювало журі. Отож, за підсумками конкурсу вітаємо переможців, а саме Костинюк Тетяну, ученицю Косівської ЗОШ I-III ступенів №2, Парижняк Богдана, учня Яворів-Безульківської ЗОШ I-II ступенів та Лосюк Юлію, учениця Яворівської ЗОШ I-III ступенів. Також відзначені роботи Копильчук Дениса, учня Яворівської ЗОШ I-III ступенів, Полагнюк Назарія, учня Косівського НВК “ЗОШ-гімназія-інтернат” та Лєпкова Богдана, учня Косівської ЗОШ I-III ступенів №2. Учасники конкурсу нагородженні грамотами та пам’ятними сувенірами НПП «Гуцульщини».

Щиро дякуємо, всім учасникам фотоконкурсу «Моя мальовнича Косівщина». Бажаємо Вам натхнення, творчих успіхів, нових досягнень та звершень. Любіть та подорожуйте рідним краєм!

Заступник начальника відділу рекреації та благоустрою НПП «Гуцульщина»
Ходан В.І.

Науковий підхід до вирішення проблем Гуцульщини

11 вересня 2015 року, у рамках ХХІІ Міжнародного Гуцульського фестивалю, у місті Надвірна Івано-Франківської області, відбулася XIX науково-практична конференція на тему: «Національно-патріотичне, природно-екологічне та морально-правове виховання населення Гуцульського регіону – важливий вклад у збереження цілісності України, її природних ресурсів та історико-культурної спадщини: стан, проблеми, шляхи їх розв’язання», в роботі якої взяли участь понад 100 науковців, представників державної влади й місцевого самоврядування та громадськості з різних куточків України.

На пленарному засіданні з науковими доповідями виступили: доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка Петро Сіреджук, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України Олена Чебанюк, голова секретаріату Всекраїнської громадської організації «Союз Українок» Оксана Калинич (м.Полтава), кандидат історичних наук, завідувач відділення «Гуцульщина» науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти та науки України Петро Шкрібляк та інші, в яких ішлося про участь гуцулів в неоголошеній війні на Донбасі,  про роль природно-заповідних установ Карпатського регіону України в розв’язанні екологічних та соціально-економічних проблем цього регіону, історію створення та перспективи розвитку музею нафтопромислів на Галичині, порушено багато інших аспектів збереження та примноження духовно-культурної спадщини Гуцульщини.

Детальний аналіз ситуації  на Гуцульщині проаналізовано також в численних доповідях та повідомленнях, на засіданнях секцій «Керівників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, товариства «Гуцульщина», «Працівників органів та закладів освіти, науки, громадських освітянських організацій», «Працівників нафтогазодобувної промисловості», «Природоохоронних  установ та організацій Гуцульщини» та «Союзу Українок Гуцульського регіону».

НПП «Гуцульщина» на конференції представляли: Юрій Стефурак, кандидат біологічних наук, заступник директора парку з наукової роботи, голова Косівського товариства «Гуцульщина», який на секції «керівників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, товариства «Гуцульщина» виступив з доповіддю «Проблеми збереження та розширення природнозаповідних територій» та Любомир Держипільський, кандидат біологічних наук, начальник наукового відділу, голова РГО «Спадщина Гуцульщини» – виступив на секції «природоохоронних  установ та організацій Гуцульщини» з доповіддю «Об΄єкти мегалітичної культури та топоніміки Гуцульщини».

На завершення конференція схвалено Рекомендації та групі  гуцульських активістів керівники Всеукраїнського товариство «Гуцульщина» вручили почесні нагороди, зокрема поетеса із Косова Марія Влад, яка цими днями відзначила 75-річний ювілей, отримала найвищу відзнаку Товариства «Патріот Гуцульщини».

Збереження Карпатських пралісів

Ця проблема, як ніколи голосно, звучала 15 вересня 2015 в Києві на нараді в Орхуському центрі. ЇЇ проводило Міністерство екології та природних ресурсів під керівництвом в.о. Міністра Сергія Курикіна.

У нараді взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також чиновники Держлісагенства, Закарпатської та Чернівецької облдержадміністрацій, вчені українських науково – дослідних інститутів, факультетів екології університетів Карпатського регіону, представники з Національних природних парків Карпат,  громадських організацій, а також громадські діячі та журналісти.

Учасники говорили про екологічну та культурну цінності пралісів і старовікових лісів Карпат. Вони пропонували стратегію збільшення площі національних природних парків як єдиний і ефективний спосіб збереження пралісів – екологічного серця Карпат. Експерти підкреслювали соціально – економічні вигоди розширення меж парків і відзначали занадто низькі темпи вирішення цього питання на місцевому рівні. У регіонах вже створені і пройшли перші засідання робочих груп з питань розширення НПП при обласних державних адміністраціях, зустрічі та переговори з землекористувачами (лісгоспами) та органами місцевого самоврядування. НПП провели опитування місцевих жителів щодо їх думки з приводу розширення охоронюваних територій.

Колектив НПП «Гуцульщина» просить захисту

Президенту України
П.О.Порошенку

Прем΄єр  – міністру України
А.П. Яценюку

Голові Верховної Ради України В.В.Гройсману

Народному депутату України
Ю.І. Солов΄ю

Народному депутату України
М.В. Томенку
Народному депутату України Ю.Б.Дерев΄янку

В.О. Міністра екології та природних ресурсів України
С.І. Курикіну

Національному екологічному центру України
ГО «Київський еколого – культурний центр»
МБО «Екологія – право людини» м. Львів
ЕГО «Зелений світ»
Редакції журналу Верховної Ради України  «ВІЧЕ»
Редакції газети Верховної Ради України  «Голос України»
Телепрограмі «Дістало» телеканалу ІСТV
Редакції газети «Галичина»

Колектив НПП «Гуцульщина» просить захисту

Не свідчи неправдиво на свого ближнього (9-та заповідь Божа)

Ми, члени трудового колективу Національного природного парку «Гуцульщина» створеного 14 травня 2002 року відповідно до Указу Президента України №4656/2002, просимо Вас покласти край численним «наїздам» деяких депутатів різних рівнів, службових і приватних осіб, силових структур, необ΄єктивних публікацій в громадсько–політичній газеті Івано-Франківської області «ГАЛИЧИНА» , часописі Косівського району «ГУЦУЛЬСЬКИЙ КРАЙ» та інтернет-ресурсах.

Починаючи з 2004 року, замість того, щоб неухильно виконувати Указ Президента України «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина» спершу районна, а потім і кілька сільських рад, обласна організація Партії регіонів, окремі депутати різних рівнів почали підбурювати населення у недоцільності існування нашої установи. І це тоді, коли відсоток природно-заповідних територій нашої держави далекий від європейського рівня (приблизно 6% в Україні проти 15% в Європейському Союзі). Зі створенням НПП «Гуцульщина» значно покращилася екологічна ситуація в лісах району, істотно скоротилися браконьєрство, самовільні рубки, відновилася чисельність мисливської фауни, взяті під охорону оселища рідкісних видів рослин, тварин, грибів та природних середовищ, виконуються програми відтворення тису ягідного та рідкісних видів грибів, ведеться моніторинг лісів за міжнародними методиками, розроблена та запроваджується програма «Переформування похідних деревостанів». Парк став одним із головних чинників екологічного, духовно-патріотичного виховання дітей, молоді та населення. На базі Парку проводилися міжнародні, загальнодержавні, регіональні конференції, семінари, школи, лекторії, майстер-класи тощо. За підсумками природоохоронної, наукової та екологоосвітньої діяльності впродовж останніх п’яти років НПП «Гуцульщина», серед 48 Національних природних парків України, входить в пятірку кращих, а його директору присвоєно звання Заслужений природоохоронник.

Але так звані «друзі парку», псевдопатріоти, окремі депутати та зацікавлені особи в заволодінні земельними ділянками природно-заповідного фонду (ПЗФ), а також представники лісової мафії не беруть до уваги позитивні результати діяльності парку, а акцентують увагу на недоліках (перебільшуючи їх), займаються відкритою брехнею та дезінформацією щодо діяльності Парку і його керівництва.

З 2004 року численні перевірки різними контролюючими органами не підтвердили масових порушень та наявності судових проваджень, щодо посадових осіб Парку про які пишуть окреслені суб’єкти. Проте нападки і дезінформація тривають на різних рівнях. Зокрема народний депутат Юрій Богданович Дерев΄янко, обраний в одномандатному окрузі № 87, як висуванець Політичної партії «Воля» (проживає в місті Києві) та його однопартійці приєдналися до боротьби проти Парку на шпальтах газет, мережі інтернет та зборах громад. Особлива турбота про збереження природи  завжди активізується  в передвиборчий період.

Щоб стала зрозуміла послідовність останніх подій інформуємо, що цьому передували ряд неправдивих звинувачень про діяльність Національного природного парку «Гуцульщина» та його керівництво, які 19 березня 2015 року виклала в соціальній мережі Facebook член політради партії «Воля» Ольга Галабала. Згодом також через Facebook вона звернулася до Міністра екології та природних ресурсів України Ігоря Шевченка з ідентичними звинуваченнями.

Дивує те, що після спростування Національним парком всіх звинувачень, надання всіх підтверджуючих документів…, вже сам народний депутат Ю. Дерев’янко звертається до міністра Міністра екології та природних ресурсів України з тими самими звинуваченнями керівництва НПП «Гуцульщина».

Всі вони базуються на підставі одного і того ж джерела – сільського голови села Пістинь Тараса Бейсюка, депутата сільської ради Петра Пліхтяка (він же лісничий Косівського лісництва ДП «Кутське лісове господарство») і може ще кількох «зацікавлених активістів» цієї ж сільської ради – це так звана «зустріч з громадою Косівщини». Подібними «наїздами» ми «перенасичені» ще за влади Януковича і, що характерно, за участі цих самих дійових осіб. То ж пора поміняти підходи на мотивовані, а не уподібнюватися до дешевого піару – дезінформаційних методів. До речі, жителі та громадські організації Косівщини, інші організації та установи активно співпрацюють з Парком і цілком підтримують його діяльність, за невеликим виключенням осіб, зацікавлених у привласненні земель ПЗФ і неконтрольованих вирубках деревини. Цьому є чимало документальних підтверджень.

НПП «Гуцульщина» впродовж 13 років бореться з нечистими на руку місцевими бізнесменами та й окремими представниками влади, котрі бажають заволодіти землями ПЗФ, а відділ Державного земельного агентства в Косівському районі практично сприяє їм, роздаючи Державні акти землекористування на території  ПЗФ. У 2003 році цей райвідділ називав лише двох орендарів – сторонніх землекористувачів на території парку, а в грудні 2013 року, озвучено вже 166 суб΄єктів, які повністю чи частково знаходяться на території Парку. Це при тому, що Парк на це не дав жодного погодження, більше того, за фактами сторонніх користувачів ми неодноразово зверталися в правоохоронні, контролюючі органи та владні структури. На цю тему, за ініціативи парку, відбулося біля 40 нарад державного, обласного та районного рівнів, але питання й досі залишаються не вирішеними. Ніхто й не поніс покарання за ці протиправні дії.

Констатуємо, що на сьогоднішній день саме присутність сторонніх користувачів на території ПЗФ, відсутність належного реагування правоохоронних органів стали на заваді виготовлення  правовстановчих документів на право постійного користування земельними ділянками НПП «Гуцульщина».

Хотілося б зауважити, що сільський голова села Пістинь, який розпочав «програму» дискредитації  керівництва та колективу Парку, за останні роки сам робив неодноразові спроби заволодіння землями ПЗФ НПП «Гуцульщина», а керівництво Парку стало йому на заваді. Так в 2005 році Т. Бейсюк незаконно домігся видачі розпорядження Косівської РДА , яким йому особисто надано в оренду 1,39 га земель, які передані Парку у відповідності до Указу Президента України. На цей час, за ініціативи Парку, прокуратура Івано-Франківської області подала в суд адміністративний позов про скасування вищевказаного розпорядження.

В 2013 році, за наполяганням сільського голови с. Пістинь, в генеральний план забудови села рішенням сесії сільської ради було незаконно включено 605 га земель ПЗФ. Це рішення, за поданням районної прокуратури, скасовано Львівським апеляційним судом. В червні 2012 року  сільським головою Т. Бейсюком було організовано і здійснено спробу колективного рейдерського захоплення будівлі, де розміщений туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая». За цим фактом було порушено кримінальну справу проти Т. Бейсюка за двома статтями Кримінального кодексу України ст. 293;295.

За рішенням вищого адміністративного суду України Т.В. Бейсюк і сьогодні сплачує моральне відшкодування особисто директору НПП «Гуцульщина» Василеві Пророчуку за протиправності під час рейдерського захоплення. За рішенням цього ж суду  Т. Бейсюк офіційно вибачився перед директором В. Пророчуком на нарадах в Косівській районні раді, Косівській РДА та на зібрані громади села Пістинь, та спростував недостовірну поширену  інформацію щодо висловлювань на адресу Пророчука В.В., що принижує його людську честь, гідність та ділову репутацію.

Не будемо далі перераховувати «достоїнства» громадянина Тараса Бейсюка…, дивує, що шанований народний депутат апелює спростованими звинуваченнями, дискредитуючи діяльність природоохоронної установи та її керівництва.

Ці «друзі» НПП особливо активізували свою антипарківську війну в останні місяці. Від їх імені опубліковані брехливі статті в друкованих і електронних ЗМІ: «Щодо посадових осіб НПП «Гуцульщина» здійснюється досудове розслідування,- Дерев’янко»; «Дерев’янко вимагає покарати винних у розкраданні земель природно-заповідного фонду Косівщини»; «Зустрічалися з громадою Косівщини, Івано-Франківської області»і т.д.

В останній публікації , надрукованій у «Гуцульському краї» на 7 сторінці від 4 вересня за № 36 читаємо у другому абзаці : «Косівський РВ УМВС України в області здійснює досудове розслідування за фактами можливих незаконних дій посадових осіб НПП «Гуцульщина» щодо використань земель лісового та природно-заповідного призначення за ч.2 ст.364 КК України»- сказано в документі. (Наведено без редакторської правки).

На сайті політичної партії «Воля» за 18 серпня 2015 року йдеться: «У 2014 році правоохоронні органи у відповідь на депутатський запит Юрія Дерев’янка підтвердили факт передачі керівництвом НПП «Гуцульщина» сотень гектарів земель лісового фонду у приватну власність. Згідно з чинним законодавством України ці землі не можуть бути у приватній власності».

Це ніщо інше, як опус, здогадки, точніше нікчемна брехня, наклеп,  які не роблять честі авторам такої писанини.

А  в останньому абзаці знову йде мова  про те, що раніше п. Дерев΄янко з громадянами сіл Пістинь і Шешори зустрічався з цього ж «приводу» з представниками обласної влади Івано-Франківщини, керівництвом управління землересурсів області… Але чомусь на цю зустріч нікого не запрошено з Національного парку та районної влади.

То де ж тоді відкритість, об΄єктивність, справедливість, попросту християнська мораль???

У такий спосіб дезінформується населення не тільки Косівщини, а й користувачів Інтернету та читачів друкованих ЗМІ.

Виходячи з вищесказаного, колектив НПП «Гуцульщина» вимагає від адресатів ужити заходів згідно з чинним законодавством України. Адже ми повинні розвиватися комплексно, наближено до європейських стандартів, повсякчас мати належну підтримку держави та місцевої влади. Тим більше, високі вимоги щодо  охорони природи поставила Карпатська конвенція. У нас ще й особливі умови для ведення багатогранної діяльності, що налагоджувалися нашими предками століттями.

Природа Гуцульщини не терпить безгосподарників, користолюбців-визискувачів.

Прийнято на зборах трудового колективу 07.09.2015

За дорученням Колективу НПП «Гуцульщина,
голова трудового колективу       Фокшей С.І.

Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.) в НПП «Гуцульщина»

До дня видів що винищені людиною (01. вересня) працівниками наукового відділу НПП «Гуцульщина» закладено постійну пробну площу (ППП) із сосною кедровою європейською. Цей вид є цінним реліктом в Українських Карпатах та занесеним до Червоної книги України. Відноситься до родини Соснові Pinaceae L. секції Кедрові сосни Cembrae Spach.. Природній ареал сосни кедрової європейської – Альпи та Карпати. На території України природно зростає в Карпатах у висотному діапазоні 900-1600 м н. р. м.

Найбільші угруповання цього виду зафіксовані на території заповідника “Горгани” та Карпатського НПП. На території НПП “Гуцульщина” природно росте в околицях г. Лисина Космацька (21 кв. Космацького лісництва), а також росте в штучних насадження в околицях г. Грегіт (29 кв. Космацького лісництва, де і закладена ППП). Приурочений до скельних розсипів ІІІ-V категорій ямненського пісковика на яких росте ще з часів плейстоцену, а тому в Карпатах є реліктом минулої геологічної епохи.

Дослідження фауни їздців на території НПП «Гуцульщина»

Дослідження видового різноманіття тваринного світу є важливим і пріоритетним завданням кожного науковця. Тому на території НПП «Гуцульщини» систематично проводиться кропітка робота по вивченню багатства фауни регіону. Цього року ретельні дослідження були проведені по вивченню фауни їздців-діапріїд. Їздці-діапріїди — це паразитичні перетинчастокрилі, характерною особливістю яких є ендопаразитичний розвиток личинок у личинках і лялечках (пупаріях) інших комах. Хазяями більшості видів діапріїд є представники Diptera, зрідка Coleoptera, Lepidoptera, Hemiptera й інші Hymenoptera. Робота по вивченню цих перетинчастокрилих комах проводилася під керівництвом асистента кафедри молекулярної генетики та біотехнології Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича кандидата біологічних наук Тимочко Лесі Іванівни.

В експедиційних дослідженнях від парку взяли участь: заступник начальника наукового відділу Фокшей Стелла Ігорівна та старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук Пасайлюк Марія Василівна. Збір матеріалу здійснювали у чотирьох рослинних асоціаціях у межах парку (дендропарк, буково-грабовий ліс, мішаний ліс, а також на луках на березі р. Рибниця) методом ентомологічного косіння та з використанням пасток Меріке.

Камеральну обробку проводили за загальноприйнятими в гіменоптерології методиками. Їздців ідентифікували за відповідними визначниковими таблицями та родовими визначниковими таблицями. Всього зібрано й опрацьовано близько 400 особин діапріїд. Проводиться робота по їх ідентифікації, що стане суттєвим поповненням видового складу фауни нашого регіону та буде відображено у літописі природи НПП «Гуцульщина».

Слід відмітити, що дослідження комах родини Діапріїди на території парку проводиться не вперше. Зусиллями науковців змонтований експозиційний матеріал (колекція цих комах), оглянути який можна побачити в лабораторії екологічного моніторингу.

Старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук,
Пасайлюк Марія Василівна

© 2010—2025 НПП «Гуцульщина» &