Сторінками Червоної книги

Орябок

Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758)

Таксономічна належність

Клас — Птахи (Aves), ряд — Куродібні (Galliformes), родина – Тетерукові (Tetraonidae). Один з 2-х (за деякими джерелами, один з 3-х) видів роду; єдиний вид роду в Україні.

Природоохоронний статус виду

Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні

Охоплює лісову смуги Європи і Азії. У Зх. та Центральній Європі трапляється у гірських лісах Альп, Родоп, Арден, Шварцвальду. В Україні поширений у Поліссі, Розточчі, Карпатах та подекуди на пн. лісостепової смуги.

Чисельність і причини її зміни

На початку 1970 рр. в Україні нараховано близько 38–42 тис., у 2007 р. — 22,5 тис. ос. (за неповними даними). Зниження чисельності зумовлюють: трансформація біотопів існування внаслідок лісогосподарської та інших видів діяльності, браконьєрство, чинник непокою, особливо у період гніздування.

Особливості біології та наукове значення

Осілий вид. Заселяє ліси різного типу, протее перевагу віддає деревостанам, у яких переважають береза, ялина, вільха з густим підліском та добре зволоженим грунтом. Моногам. Токує у квітні–травні. Кладка з 3–14 яєць. Насиджування 21–23 доби. Пташенята стають дорослими через 1,5 місяця. Живиться: навесні і влітку — зелені частини рослин, квіти, насіння, а також комахи та інші безхребетні; у кінці літа та восени — ягоди; взимку — сережки, бруньки та кінцеві пагони листяних дерев і кущів.

Морфологічні ознаки

Розміри дорослих птахів: маса — 350–500 г, довжина тіла — 350–370 мм, розмах крил — 480–540 мм. Самець зверху сірий з чорно-бурими і рудими поперечними смугами. На голові «чуб», над оком червона «брова». Підборіддя і горло чорні, облямовані білою смугою. Воло, груди й черево білуваті з бурими плямами. У самки немає чорної плями на горлі, загальний тон оперення значно рудіший, ніж у самця.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Занесено до Додатку ІІІ Бернської конвенції. Слід проводити біотехнічні заходи з поліпшення кормових та захисних властивостей угідь, обмежити антропогенний вплив на біотопи поширення виду, регулювати чисельність ворогів, налагодити штучне розведення з наступною інтродукцією у природне середовище.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Накопичено досвід зі штучного розведення у Росії, Німеччині, Польщі, Швеції тощо.

Господарське та комерційне значення

В минулому мисливський вид.

Листочня кучерява, спарасис кучерявий

Sparassis crispa (Wulfen) Fr.

Родина Листочневі – Sparassidaceae

Природоохоронний статус виду

Зникаючий.

Наукове значення

Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні

Євразiя, Пн. Америка. В Україні трапляється спорадично в Карпатах, Західноукраїнських лісах, на Поліссі, в Лісостепу та Гірському Криму.

Чисельність та структура популяцій

Трапляється зрідка, поодинці.

Причини зміни чисельності

Збирання населенням, знищення вікових сосен.

Умови місцезростання

На корінні, біля основи стовбурів, зрідка на свіжих пеньках сосни, інколи ялини чи інших хвойних порід, у хвойних, переважно соснових лісах.

Загальна біоморфологічна характеристика

Плодові тіла неправильнокулясті, 10–40 см у діаметрі, інколи більші, 10–15 см заввишки, переважно до 6 кг за вагою, зрідка значно важчі (в Україні знайдено екземпляр вагою 16 кг), складаються з розгалужених сплющених на кінцях хвилястих гілочок, білуваті, кремові, світло-жовті, з віком буруваті. Відгалуження на кінцях тонкі, з кучерявим зубчастим краєм, прикріплені до великої коренеподібної м’ясистої стерильної основи (ніжки), яка глибоко заходить у землю чи субстрат. М’якуш білий, з сильним, дещо пряним ароматом, гіфи тонко- або товстостінні, здуті. Гіменій розвивається з обох боків плоских розгалужень, спори безбарвні, до жовтуватих, еліпсоїдні, гладенькі, часто з великою краплею олії, 4,5–7,5.3–5 мкм. Споровий відбиток білий чи рожевуватий. Плодові тіла з’являються в липні–листопаді. Сапротроф або слабкофітопатогенний гриб.

Спричинює жовто-буру гниль.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Охороняється у Кримському ПЗ та Карпатському БЗ. Необхідно підтримувати у колекціях чистих культур.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

Господарське та комерційне значення

Смачний їстівний гриб; паразит хвойних дерев, руйнівник залишків деревини.