Категорія: Наукова діяльність Page 38 of 50

Екологічний прес-тур

Національний природний парк (НПП) “Гуцульщина” за підсумками моніторингу Міністерства екології та природних ресурсів України, як уже повідомлялося в пресі, ввійшов до трійки найкращих нацпарків нашої держави. Якраз це й зацікавило багатьох журналістів центральних ЗМІ, Національну спілку журналістів України. Недавно Журналістський фонд НСЖУ на чолі з її директором Людмилою Богуславською (до речі, нашою землячкою з Рогатина) організував прес-тур на Косівщину задля знайомства зблизька з нашим природним парком, його структурами, пам’ятними та визначними місцями на території району, з мистецтвом, культурою, творчими особистостями.

Представники “четвертої влади” за п’ять днів перебування на гостинній Косівщині (проживали вони в рекреаційному містечку Шешорського ПНДВ, який очолює І. Михайлюк) відвідали туристично-мистецький комплекс “Маєток святого Миколая”, пасіку святого Миколая і науково-дослідний розсадник, науково-просвітницький центр – лабораторію екологічного моніторингу й тамтешні кімнати-музеї дендрології, мікології, орнітології, ентомології, в адміністративному корпусі побували майже у всіх відділах, музеї старожитностей Гуцульщини та відомчій бібліотеці парку, в супроводі науковців і провідних фахівців НПП побували на давньому святилищі – Терношорській Ладі, що в Снідавці, пройшлися екологічною стежкою на полонину “Росохата” (с. Шешори), в селі Космачі побували на храмовому святі святих апостолів Петра і Павла, на приватній вівцефермі Романа Бойчука, де займаються овітерапією, та в музеї вівчарства, відвідали садибу сільського зеленого туризму “Писанка” тощо.

Далі

Вже не один десяток років лунають тривожні заклики рятувати природу, але мало роблять практично. Пригадую далекі шкільні літа, коли нам, учням, вчителі — особливо на уроках біології, ботаніки, географії — розповідали про проблеми екології, про те, що тривалість життя кожного покоління багато в чому залежить від ставлення усіх до природи; що треба бережливо використовувати ресурси і розумно господарювати.

Час летить непомітно. Люди старших поколінь залишають нас, молодь поступово вливається у русло буття, а проблеми екології поглиблюються, стають болючішими. І все тому, що переважна більшість чиновників і пересічних громадян живуть за принципом: «Після мене — хоч потоп». І так не тільки у нас, а й на всій планеті.

Ми «успішно» продовжуємо знищувати навколишнє середовище і себе в ньому. Достатньо, приміром, з’їсти трохи «смачної» отруєної риби. А вона й справді вельми смачна і цінна для людського організму, коли свіжа та якісна. Але де та риба?  Раніше в наших ріках, і навіть у невеликих потічках, можна було без особливих старань спіймати всяку рибину. А тепер звідки їй взятись, якщо до водних артерій потрапляють різні хімікати, сміття? А риба хоче не лише глибини, а й чистоти.

Далі

У засобах масової інформації уже було повідомлення про те, що директор Національного природного парку ”Гуцульщина” Василь Пророчук вивчав досвід природоохоронної роботи Федеративної Республіки Німеччини.

Сьогодні пропонуємо читачам інтерв’ю з Василем Васильовичем.

–    Скажіть, будь ласка, де Ви були в цій державі та чим цікавилися?

Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища(BFN) на замовлення Федерального міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Німеччини з 21 по 29 червня нинішнього року проводило семінар, присвячений питанням управління природоохоронними територіями, що на острові Вільм цієї держави.

Далі

Досвід багатьох розвинутих країн, насамперед тих, що входятьв Євросоюз, показує, що найефективнішою формою охорони природи є створення заповідних територій та об’єктів. Адже це забезпечує збереження генофонду біорізноманіття і, насамперед, рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин і природних комплексів.

Особливу тривогу викликає стан лісових екосистем, що в Карпатському регіоні України. Він не відповідає концепції сталого розвитку, задекларованій в Карпатській конвенції у частині захисту довкілля. То му подолання негативних факторів та прискорення відродження пріоритетних напрямків сучасного господарювання на селі, а тим паче в передгірській і гірській місцевості, вимагає здійснення радикальних соціально-політичних та економічних перетворень. На передній план висувається пошук шляхів поліпшення рівня життя горян у поєднанні з раціональним природокористуванням.

Це й багато інших факторів спонукало громадськість, широкі наукові кола, депутатський актив забити на сполох. Так, на Першій Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми Гуцульщини”, яка відбулася 27-28 травня 1993 року в місті Косові за участю більше 100 науковців України, США, Румунії і Польщі (серед них 30 академіків і докторів наук), розроблено досить конкретні рекомендації з багатьох питань. У першу чергу — пропонувалося посилити охорону довкілля і створити природний парк, а також історико-краєзнавчий музей, видавати краєзнавчу літературу, розвивати туризм, рекреацію й оздоровництво…

Далі

7 липня Указом Президента України від 18 серпня 2009 № 629 визначено днем професійного свята працівників природно-заповідної справи.

Цей день обрано невипадково, адже асоціюється він з прадавнім святом Івана Купала – з періодом, коли сонце приходить до зеніту, дає найбільше тепла та світла, виявляє свою чудодійну силу для рослинного і тваринного світу, а отже і для людини. Природа в цей час досягає апогею розвитку, тварини вже народили та підростили своїх діток, рослини розквітнули та набрали цілющих властивостей. Існує легенда, що в Купальську ніч розквітає чарівна квітка папороті і той, хто її знайде, той усе на світі знатиме, дістане скарби, матиме найвищий врожай та не боятиметься лихих сил.

Дух свята природи у повній мірі відповідає духу природно-заповідної справи – складається враження, що кожен працівник цієї галузі знайшов свою чудодійну квітку та дізнався всі таємниці природи, оберігає природні скарби, які складають природно-заповідний фонд України, вирощує безцінний врожай лісів, степів, луків, боліт, морів та річок, не боїться жодних труднощів і долає всі перепони.

Далі

25-27 червня 2014 року в Національному природному парку “Синевир” відбулася Міжнародна наукова конференція “Біологічне різноманіття природно-заповідних об’єктів Карпат”, присвячена 25-річчю НПП “Синевир”. В роботі конференції взяли участь понад сто учасників: науковці та працівники різних природно-заповідних, науково-дослідних установ, багатьох учбових закладів України, а також закордонні представники сенатор Томаш Їрса (Чеська республіка), представники з Франції – Себастьян Дюгло та Пєр Балєр. Від Національного природного парку “Гуцульщина” в роботі конференції взяли участь начальник відділу екоосвіти Катерина Лаврук та зам. начальника наукового відділу Стелла Фокшей.

Відкрив конференцію директор НПП “Синевир” Дербак М.Ю. Він привітав всіх учасників і гостей конференції та коротко охарактеризував діяльність парку. З вітальним словом виступили також заступник директора Департаменту заповідної справи Андрійко Руслан, сенатор Чеської республіки та ін. Після чого відбулося нагородження грамотами та подяками за виконану роботу директора НПП “Синевир” та працівників парку.

Далі

В червні 2014 року відбулося 23 засідання науково–технічної ради НПП «Гуцульщина».

Вкотре високопрофесійна, активна і ділова позиція 15 членів НТР, серед яких вчений-еколог, доктор біологічних наук, професор Карпатського біосферного заповідника Гамор Ф.Д., завідувач кафедрою лісових машин і доріг Українського державного лісотехнічного університету, доктор технічних наук, професор Библюк Н. І., завідувач лабораторією інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень Львівського національного університету ім. І.Франка, кандидат географічних наук, доцент Брусак В.П., заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат НАНУ, кандидат біологічних наук Марискевич О. Г., заступник директора Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства Гринюк М. М. та інші допомогли вирішити ряд надзвичайно важливих питань.

Далі