Категорія: Наукова діяльність Page 41 of 50

Міжнародний семінар в Національному природному парку «Гуцульщина»

У рамках угоди між Урядами Федеративної Республіки Німеччини та України у сфері охорони навколишнього природного середовища та співпраці з реалізації національної програми розвитку національних природних парків в Україні на період 2012-2014 роки з 25 серпня по 1 вересня 2013 року було проведено на базі національних природних парків «Яворівський», «Карпатський», «Гуцульщина» та Карпатського біосферного заповідника низку міжнародних семінарів на тему: «Удосконалення управління установами природно-заповідного фонду Карпатського регіону: досвід України та Німеччини».

За круглим столом, який відбувся у рамках цього семінару 30 серпня ц.р. керівники німецьких національних парків «Harz» Сабіни Моне, «Jasmund» Інгольфа Штодіана та директора біосферного резервату «Spreewald» Євгена Новака інформували представників НПП «Гуцульщина» про стан, проблеми та перспективи розвитку їх природно-заповідних установ, особливості їх природоохоронної, наукової, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності відповідно до Федерального закону Німеччини. Вони також поділилися з досвідом їхньої роботи із громадами, використання бренду природоохоронних територій для збалансованого розвитку прилеглих територій тощо.

Первозданні Води: Народження міфу

Із циклу «Антична Косівщина»

Терношорське святилище (інші назви Терношорська Лада, Камінь Довбуша, Голова Довбуша, Камінь тощо) розташоване на межі сіл Снідавки та Яворова (присілок Безулька). Його умовно можна поділити на дві частини — нижню і верхню, відстань між якими — 1,5 км. Найдоступнішою і найпопулярнішою є нижня частина — власне Лада. її здебільшого і відвідують численні туристи. У підніжжі, на першому плані святилища, є велетенський кам’яний круг (прообраз сонця) діаметром 8 м спрямований на південний схід. Центральною фігурою святилища є гігантська статуя, обличчям зорієнтована у напрямку Сокільського хребта. її вага близько 140 тонн, висота — понад 10 м; вона в загальних рисах нагадує вагітну жінку. Голова і лице птицеподібні. Це чи не найбільша серед відомих і добре збережених статуй Жінки, зменшені копії (1:100) якої відомі ще з Трипілля (5-3 тис. до н.е.). Тут же виявлені інші артефакти (створені чи підправлені людиною об’єкти, знаки, написи) властиві античним святилищам: фалічний камінь, стопа, чашні камені, жертовна яма, печера, тунель, камені у вигляді голови ящера, бика, собаки, орла тощо. Нижче людиноподібної статуї, на одному з каменів висічені стародавні сакральні (священні) знаки у вигляді ромба і рівчаків різної конфігурації. За версією С.Пушика (2011) та М.Кугутяка (2011), Терношорське святилище було присвячене Жінці-роділлі, богині Ладі, яка уособлювала плодючість, родючість, народження нового, достаток. Неподалік, в одному сакральному комплексі  розташовані села Великий і Малий Рожени (тлумачення від родити, Рожениці) та Бабин (від баба — жінка, мати), що мають пряме відношення до культу Богині-Лади, Жінки, Матері.

Марія Влад — відома і незнана

6-го серпня, на Бориса й Гліба, у Косові, в ошатному залі будівлі НПП «Гуцульщина» ми діткнулися струн душі і серця Поета. Ми — це працівники Парку, а також численні гості — професор Нестор Библюк, письменник Василь Шкурган, голова Союзу українок Косівщини Ганна Богдан, митець Катерина Сусак, невтомний просвітянин Володимир Тутуруш та багато інших, які мали честь поспілкуватися з нашою видатною землячкою Марією Влад. Організував і провів зустріч заступник директора НПП пан Юрій Стефурак.

Хто не знає Марії Влад, яка народилася і виросла в Розтоках на «нашому» (не Буковинському!) боці Черемоша, а нині проживає у столиці — у золотоверхому Києві?! Чи, може, хто не читав її поетичних і прозових творів, наприклад, феєричного «Стрітення»? Питання риторичні, але вкотре переконуюсь — живе спілкування не замінять ні паперові чи електронні носії, ба навіть радіо й телебачення, де потік інформації є переважно односторонній.

Міжнародна науково-практичну конференція на тему «Забезпечення виконання Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-3014 рр. в специфічних гірських ландшафтно-кліматичних умовах Гуцульщини: стан, проблеми, шляхи розв’язання»

В рамках проведення XXI Міжнародного гуцульського фестивалю в Путилі буде проведено Міжнародну науково-практичну конференцію на тему «Забезпечення виконання Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-3014 рр. в специфічних гірських ландшафтно-кліматичних умовах Гуцульщини: стан, проблеми, шляхи розв’язання».

Програма конференції

Косівщина антична

Далеке минуле краю овіяне нечисленними і скупими легендами, переданнями, міфами, а загалом загадкове і забуте. Лише німі свідки тих далеких часів підправлені чи дороблені людьми велетенські камені (мегаліти) та мегалітичні комплекси, а також промовисті місцеві назви, при їх правильному тлумаченні, дозволяють заглянути вглиб віків. Останні археологічні та лінгвістичні розвідки уможливлюють по новому оцінити історичне минуле, свідчать про важливе, навіть чільне місце Карпатського регіону, зокрема й Гуцульщини в становленні і розвитку нинішньої цивілізації. Цей багатий в нашому краї археологічний пласт потребує ширшого і всестороннього висвітлення розроблення та здійснення заходів охорони і збереження. На основі унікальних античних сакральних об’єктів можливе відтворення історичного минулого краю, створення нових туристичних продуктів і послуг, популяризація історико-культурної спадщини, патріотичне виховання населення, сприяння збалансованому (сталому) розвитку краю. Із цього числа часопису розпочинаємо низку публікацій про нашу історико-археологічну спадщину.

За даними археологів людина обживала ці терени ще в палеоліті 35-100-тисяч років тому, а можливо і раніше. Однак археологічні знахідки раннього палеоліту нечисленні. Багатший археологічний матеріал датується пізнім палеолітом та мезолітом, вік яких 28-11 тис. років. Сліди поселень неоліту; бронзового віку (5-1 тис. до н.е.), та стоянки І тисячоліття н.е. виявлені у більшості сіл району. Княжа доба і пізніші періоди представлені великою кількістю памяток оборонного призначення — замків, городищ, оборонних дворів.

Делегація Вегровського повіту Польщі відвідала Національний природний парк «Гуцульщина»

Делегація Вегровського повіту Польщі, яку очолював староста повіту Кшиштоф Федорчак, побувала з візитом у національному природному парку “Гуцульщина”.

В адміністративному приміщенні, яке розташоване в м. Косові, відбулась коротка зустріч з керівництвом та працівниками Парку. Директор Василь Пророчук, заступник директора з рекреації та благоустрою Анастасія Костюк, завідувач науковим відділом Любомир Держипільський ознайомили гостей з структурою Парку, основними напрямками діяльності, відбулась коротка презентація наукової, рекреаційної та еколого-освітньої діяльності установи.

В лабораторно-експериментальному корпусі с. Смодна завідувач лабораторією Юрій Петричук коротко ознайомив з роботою цієї установи, особливо гостей зацікавила науково-дослідна робота із збереження рідкісних макроміцетів. За повідомленням науковців парку станом на 1.06.2013 року обліковано 460 видів грибів, з них 286 — їстівних, які зростають на території Косівщини. Також поляки цікавились видовим складом рослинного і тваринного світу, їх станом і охороною.

Подяка від Долинського районного будинку дитячої та юнацької творчості

УКРАЇНА
ДОЛИНСЬКА   РАЙОННА    ДЕРЖАВНА    АДМІНІСТРАЦІЯ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ БУДИНОК
ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
77503, вул. Обліски, 34, м. Долина, Івано-Франківська область, тел. (03477) 2-74-55,
e-mail:  dbdiut@mail.ru ,   сайт:  www.dbdiut.at.ua

Вельмишановний Василю Васильовичу!

Низький уклін Вам та всьому колективу НПП «Гуцульщина», який Ви очолюєте, за гостинність, людяність та увагу, яку проявили Ви та Ваші працівники до нас та наших дітей під час відпочинку на території ПНДВ с. Шешори.

Завдяки Вам наші діти – учасники Долинської районної школи лідерів уже вдруге мали можливість оздоровлюватись та відпочивати в чудовому гуцульському краю. Дякуємо Вам за подаровану нашим дітям казку!

© 2010—2025 НПП «Гуцульщина» &