Категорія: Наукова діяльність Page 47 of 50

На Косівщині наявні численні топоніми із дещо незвичним і незрозумілим для нинішнього сприймання коренем «шор, шори» — Акрешори, Шешори, Терношори, Рушір (Рушори), Стевішора, «ру» — Рунок (перевал і гора), Рушір, «кос» — Косів, Космач, «люч» — Люча, Лючки, Ключів і ін., а також «берез, береж» (Бережниця, Березник, Березів тощо). Звідкіля ці назви і чому вони сконцентровані на невеликому просторі. Аналіз різних тлумачень топонімів, гідронімів, і власних імен у науковій літературі та періодиці часто є недостатньо аргументованим і не відображає їх первинного значення і сутності, свідчить про їх штучність і неправдивість. Проте більшість начебто незвичних назв Косівщини досить легко шифруються за допомогою нашої прамови – Санскриту, і мають «сонячне» походження. Вони є споконвіку місцевими і виникли ще тоді коли не було ні латинської, ні грецької, ні інших мов, які теж походять від спільної прамови. Ніщо інше не дає стільки вираженого, історично зумовленого етимологічного значення в сучасній українській мові, як прадавній Санскрит, вважають санскритологи. В тому числі для мотивованого розшифрування власних імен, топонімів, гідронімів.

Далі

Усвідомлення сакрального значення гір було явищем загальнолюдським. А щоб гори були священним місцем, де живуть боги, то на них їм будували храми, святилища, жертовники. Традиція сакралізації гірських ландшафтів була настільки міцною, що навіть з прийняттям християнства перші церкви й монастирі будували на висотах, як правило, на місці стародавніх святилищ.

Слід розрізняти священні гори як окремий об’єкт культу, а також сакральні вершини, що виступають місцем культу, ритуальних жертвопринесень. В іншому випадку на гірському святилищ і об’єктом культу є божество у вигляді кам’яного чи дерев’яного ідола, наскельного зображення. До такого типу належать гірські святилища Карпат загалом і на Сокільських вершинах зокрема.

Далі

Озеро Мертве знаходиться на сусідньому хребті Карматура (Кормитура) практично біля самого гребеня на висоті понад 800 м.

Озеро невелике за розмірами, грушеподібної форми шириною 30 і довжиною біля 40 м. Озеро зсувного типу. З північно-західного боку гребеня хребта чітко простежується стінка відриву. Озеро мілке, сильно заросло деревами і чагарниками.

Далі

Озеро Лебедин (Лебедине) знаходиться на південному схилі хребта Лебедин на висоті 650 м серед букового лісу. Площа водного дзеркала складає 3500 м2, форма озера нагадує тупокутний трикутник.

У науково-популярній літературі є припущення щодо його карстового чи льодовикового походження, які не витримують жодної критики. При детальному обстеженні встановлено, що озеро має надзвичайно велику, як на свої скромні розміри, глибину, яка сягає за неперевіреними даними 28 м, зокрема 12-ти метровий шест, що опускався з лодки працівниками НПП, до дна не дістав).

Далі