24 жовтня в Національному природному парку «Гуцульщина», з ініціативи прокуратури Косівського району, відбулася спільна нарада за участю працівників прокуратури на чолі з прокурором Косівського району Василем Ковалюком, начальника СДСБЕЗ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Олега Павлика, виконувача обов’язків начальника Косівського районного відділу Державного земельного агенства Василя Поціховича та групи спеціалістів на чолі з директором НПП «Гуцульщина» Василем Пророчуком. Проведенню цієї наради передувало звернення дирекції Парку до прокуратури району щодо питання з виготовлення державного акту на право постійного користування землею, а за тим і присвоєння кадастрового номера державному підприємству НПП «Гуцульщина». Зазначимо, що це чергова зустріч: з 2007 їх проведено понад двадцять за участю відповідальних посадових осіб районного, обласного та державного рівнів. Усі протокольні доручення цих нарад колективом Парку виконано.
Категорія: Наукова діяльність Page 36 of 50
(Передрук із Всеукраїнської суспільно-політичної газети «Копейка» №32 (922) від 20 серпня 2014 року)
Благословенне Прикарпаття, мальовнича Косівщина… Нещодавно групі журналістів із різних куточків України випала нагода побувати в самому центрі Гуцульщини, заповітного краю, яким з діда-прадіда пишаються його жителі.
Кому сверблять природні скарби Івано-Франківщини
14 травня 2002 року Указом Президента України в межах Косівського району Івано-Франківської області було створено Національний природний парк «Гуцульщина». Особливі привілеї ця благодатна земля отримала, згідно з Указом, «задля збереження, відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів, рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історичну,наукову, пізнавальну, науково-виховну, естетичну та рекреаційну цінність.
Громадськість звернулася до керівників держави з вимого врятувати унікальні лісові масиви Франківщини:
“Національний природний парк «Гуцульщина» – це унікальна перлина Покутсько-Буковинських Карпат з багатим біорізноманіттям, мальовничими ландшафтами, скарбницею етнографічної та історико-культурної спадщини Гуцульщини.
Згідно Указу Президента України від 14.05.2002 року № 456 «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина» 32 271 га надано статус території земель парку, з них 7 606 га передавалися парку в постійне користування з вилученням у землекористувачів. На виконання зазначеного Указу Президента 23.08.2002 року відповідною державною комісією було передано майно та лісовий фонд в підпорядкування Мінекології України, в особі НПП «Гуцульщина».
ШАНУЙМОСЯ
Словник українських народних символів тлумачить слово «дерево» як – захист; рослинна сила, весняне пробудження на землі, перемога життя над смертю. Недарма поряд пояснюється словосполучення «дерево життя» – ознака всього живого, всього сущого; формування із мороку космосу чіткої системи всесвіту; весілля. Там же: «стовбур дерева життя» – земне життя людей; «крона» – духовний світ богів; «коріння» – підземний, потойбічний світ; «дерево з трьома гілками» – три покоління: батьки, діти, внуки; «дерево сухе» – сховище нечистої сили; «дерево хвойне» – печаль; «дуб» – авторитет, міцність, сила, мужність, дуже здоров’я, довголіття, чоловік, житло Першобога.
Дерева виступають в ролі світового дерева: символізують світову вісь, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту.
Отож, образ живого листяного дерева – повний животворної енергетики. Так воно насправді і є! Нашими пращурами символи взяті осмислено з натури плюс на підсвідомому сприйнятті. Хочеться вірити, що в якомусь часі науковці, прочитавши зафіксовану пам’ять голографічного простору, підтвердять безпомилковість їх світовідчуття.
«Там, де гори, полонини, де стрімкі потоки-ріки, де смерічок ген розмай…» Словами відомої пісні передана душевна теплота, безмежні любов та повага гуцулів до природи свого краю, до рідної неньки-землі, що ростила їх дотиками-цілунками в босі ноги до усвідомлення своєї величі. Гуцул леліється горами із самого народження, дихає на повні груди повітрям, сповненим пахощами запашного високогір’я, із раннього дитинства вчиться спілкуватися з оточуючою природою як із частинкою себе. Сотні дотичних народних прислів’їв, легенд та оповідей передаються з уст в уста, із покоління в покоління.
Культура цього краю неповторна завдяки сукупності географічних (відносна ізольованість території), екологічних, етнологічних, кліматичних, соціальних чинників. Ці фактори в більшій мірі і визначають самобутність гуцульського етносу, що особливо вирізняється з-поміж інших ментальностей. Тут побутує повага і підтримка традицій молоддю, переважає відмінне здоров’я горян, утримуються свійські тварини господарями практично кожного помешкання. А зайдіть-но до Церкви у хвилини, коли відправляється Літургія! Ви побачите, що старі і молоді, і навіть маленькі гуцулята – усі на Богослужінні. Така данина Господу не є випадковою. Гуцул вірить і знає, що його майбутнє, майбутнє його дітей та онуків – у Божих руках. І, очевидно, саме цей чинник є вирішальним у доброзичливості людських сердець, у колоритності традицій, у шанобливому поводженні із природою, у гідному дотриманні місцевих обрядів кожним членом локально сформованої общини.
4 лютого у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, за участі керівників заповідників, Національних природних парків, представників центральних органів виконавчої влади, громадських організацій та науковців відбулися слухання щодо стану природно-заповідного фонду в державі. Голова Комітету, народний депутат України Микола Томенко, висловив загальне занепокоєння тим, що в Україні спостерігається тотальне вирубування лісів та вивезення деревини у круглому вигляді за кордон. Критична ситуація склалася в природно-заповідній справі: допускаються випадки вилучення земель ПЗФ, порушення меж територій, крадіжки деревини, розгул бракон’єрства тощо. У розповсюдженій напередодні Слухань інформаційно-аналітичній довідці Міністерства екології та природних ресурсів України та доповіді директора Департаменту заповідної справи цього міністерства Ігоря Іваненка, говорилось про те, що в Україні «знищена система державного управління територіями та об’єктами ПЗФ на місцевому рівні», «призупинена система державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства», здійснюється «саботаж виконання доручень Президента та Уряду щодо передачі земель лісового фонду національним природним паркам та заповідникам». Значними є «колізії законодавства, зокрема у частині регулювання природокористування у межах територій та об’єктів ПЗФ», «скорочення працівників» та «критичне зменшення фінансування з Державного бюджету заповідної справи», суттєво зменшено активність та відповідальність місцевих органів влади за розвиток мережі територій та об’єктів ПЗФ, припинено створення нових територій та об’єктів ПЗФ на землях Держлісагенства.
Серед багатьох керівників природоохоронних установ, Генеральної прокуратури та провідних громадських екологічних організацій на слуханнях, кожний зі своїми місцевими проблемами та пропозиціями, слово мав і директор НПП «Гуцульщина» Василь Пророчук. Про враження від обговорень та перспективу рішень щодо ПЗФ він поділився з підпорядкованим колективом Парку на загальній нараді. Усім припала до душі державна рішуча увага до подолання запущеності в царині взаємостосунків з довкіллям. Невідкладне вдосконалення чинного природоохоронного законодавства у частині підтримки традиційного господарювання населення, що проживає у зоні діяльності установ ПЗФ, дає підстави надіятися на скоре вирішення наявних проблем НПП «Гуцульщина», зокрема перетинів з іншими землекористувачами в спосіб узаконювання та інших безболісних до сторін підходів. Василь Васильович розповів і про державні намагання спростити процедури щодо фінансування природоохоронних програм, земельних врегулювань, оподаткувань, кадрових питань, системи оплати праці.
Дійове налаштування підтвердилося й наступного дня за круглим столом та на нараді у Міністерстві екології та природних ресурсів, де міністром Ігорем Шевченком відповідно поставлено конкретні завдання цілому ряду керівників.
Юрій Стефурак,
заступник директора НПП «Гуцульщина»